Використання антисептичних препаратів при інфекційній патології у гінекології

1. Способи застосування препарату і дози

В останні роки увагу вчених все більше привертають поверхнево-активні речовини, що володіють широким спектром антимікробної дії, що не роблять дратівної дії на слизові оболонки і шкіру і не втрачають своєї активності протягом тривалого часу [1, 2].

До їх числа належить лікарський препарат Мірамістин - бензілдіметіл [3- (мірістоіламіно) пропіл] амоній хлорид, моногідрат, що випускається у вигляді 0,01% розчину для місцевого застосування. Мірамістин відноситься до групи катіонних поверхнево-активних речовин, а саме до четвертинних амонієвих сполук [3].

Мірамістин має виражені антимікробні властивості щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій, патогенних грибів, деяких вірусів і найпростіших і підвищує чутливість бактерій, грибів і найпростіших до дії антибіотиків [4-6]. Синергізм дії мірамістину з антибіотиками та іншими препаратами дозволяє скоротити тривалість і значно підвищити ефективність терапії.

Препарат діє вибірково, тобто ефективно діє на патогенні мікроорганізми і не надає шкідливої ​​дії на слизові оболонки [7, 8]. При цьому доведена здатність препарату надавати додаткові ефекти:

• підвищення захисних реакцій в місці застосування за рахунок активації фагоцитів;
• посилення процесів регенерації та епітелізації;
• протизапальну дію за рахунок активізації фібринолізу в осередку запалення.

Багатогранні дослідження Мірамістину були проведені в провідних лабораторіях Росії, Швеції та Німеччини. Препарат має виражену бактерицидну дію відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій, аеробних і анаеробних бактерій, спороутворюючих і аспорогенних бактерій, у вигляді монокультур і мікробних асоціацій [9].

Експериментальними і клінічними дослідженнями доведено, що Мірамістин проявляє не тільки бактерицидну, а й виражене фунгіцидну дію. Чутливі до нього Аскоміцети роду Aspergillus і роду Penicillium, дріжджові гриби (Rhodotorula rubra, Torulopsis glabrata та т. Д.) І дріжджоподібні (Candida albicans, Candida krusei і т. Д.), Дерматофіти (Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes, Epidermophyton Kaufman- Wolf, Microsporum canis т. д.), а також інші патогенні гриби, включаючи резистентну грибкову мікрофлору.

Мірамістин має противірусну дію, особливо активний щодо вірусів грипу, герпесу, ретровірусів (в тому числі вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ)), парамиксовирусов (кір, паротит), вітряної віспи, лихоманки Денге, аденовірусів та ін. [10, 11].

Серед вірусних захворювань герпетична інфекція, обумовлена ​​вірусами простого герпесу (ВПГ) 1-го та 2-го типів, займає одне з провідних місць. Для профілактики і терапії ВПГ-інфекції запропоновано багато коштів, однак препаратами вибору залишаються нуклеозидні аналоги (наприклад, Ацикловір), проте з 1982 року стали реєструватися штами ВПГ, стійкі до дії Ацикловіру (АЦВ), а за останні 10 років частота виділення таких штамів різко зросла, особливо від іммунокомпрометірованних осіб [12]. За даними різних авторів, АЦВ-резистентні штами ВПГ зустрічаються в 4-14% випадків у онкологічних хворих, ВІЛ-інфікованих та осіб, які перенесли трансплантацію органів і тканин або одержують тривалу імуносупресивну терапію.

Мірамістин має виражену противірусну активність щодо АЦВ-резистентних штамів ВПГ. Препарат проявляє пряме віруліцидної дію і має здатність гальмувати реплікацію вірусів в інфікованих культурах клітин, що призводить до істотного зниження титрів інфекційної активності ВПГ. У клініці і експерименті доведено, що Мірамістин проявляє активність на ранніх етапах інфекційного процесу за рахунок запобігання адсорбції і пенетрації вірусу в клітини господаря. З огляду на, що механізм противірусної дії мірамістину відрізняється від дії АЦВ, включення мірамістину в комплексну терапію дозволяє не тільки підвищити ефективність лікування, але і знизити поширеність вірусу серед осіб груп ризику, а також частоту появи штамів ВПГ, резистентних до дії Ацикловіру. Отримані результати узгоджуються з раніше виявленої противірусну активність мірамістину щодо інших різновидів вірусів [10].

Особливо актуальною є профілактика ВІЛ-інфекції. За даними офіційної статистики, в 2011 р в світі зареєстровано близько 50 млн ВІЛ-інфікованих, в Росії ця цифра становить 635 тис., З них понад 5,5 тис. Дітей.

Дослідження анти-ВІЛ активності мірамістину, проведені в провідних лабораторіях Росії, України, Швеції, Німеччини, дозволили довести, що в робочих концентраціях Мірамістин ефективний для знищення позаклітинного і внутрішньоклітинного ВІЛ [13, 14]. Він виявився більш активним засобом для знищення ВІЛ в порівнянні з іншими дезінфектантами (табл. 1) [13-17].

Розроблено спеціальні упаковки, що дозволяють використовувати Мірамістин для профілактики ВІЛ та інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) як у чоловіків, так і у жінок (водний розчин в спеціальному флаконі 50 мл з урологічної насадкою).

Клінічні дослідження, а також багаторічний досвід використання мірамістину для профілактики ІПСШ доводять надійність захисного дії за умови дотримання інструкції по застосуванню [9].

Ще однією проблемою венерології є недостатня ефективність лікування хронічної та повільної гонореї, негонорейний уретритів, хронічної хламідійної інфекції та змішаних урогенітальних інфекцій. З огляду на відсутність резистентності у більшості клінічних штамів гонококів і трихомонад [18] і виявлення у препарату иммунокорригирующих властивостей [19], доцільно використання препарату для лікування даних форм захворювань [9].

Мірамістин також має виражену гонококкоцідним дією, що перевершує по антігонококковой активності бензалконіюхлорид. Клінічна ефективність мірамістину підтверджена для профілактики і лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, в першу чергу сифілісу, гонореї і ряду негонорейний захворювань сечостатевого тракту [20-22].

Мікробіцидність ефект мірамістину в порівнянні з бензалконію хлоридом на збудників ІПСШ в експерименті представлений в табл. 2. З отриманих даних випливає, що в умовах прямого контакту in vitro Мірамістин протягом від 1 до 10 хв надає мікробіцидність дію відносно збудників сифілісу, трихомоніазу і гонореї. У порівнянні з бензалконію хлоридом, Мірамістин надавав більш виражене трепонемо-, тріхомонадо- і гонококкоцідное дію.

Експериментально-клінічні дослідження показали, що після курсу лікування із застосуванням мірамістину достовірно зростає функціональна активність поліморфноядерних лейкоцитів, в той час як в групі порівняння вона була відсутня. Це підтверджує стимулюючий вплив інстиляцій мірамістину в вогнищі запалення на показники місцевого клітинного імунітету, зниженого у хворих на хронічні та млявими урогенітальними захворюваннями [9].

Виражений позитивний ефект був отриманий у хворих з урогенітальним хламідіозом, із застосуванням мірамістину в якості місцевої терапії. Препарат використовувався у вигляді вагінальних ванночок, тампонів, інстиляцій в уретру, сечовий міхур, матку, змазування цервікального каналу. Застосування мірамістину дозволяє скоротити курс антибіотикотерапії з 3 тижнів до 10-14 днів, що пов'язано з властивістю Мірамістину підвищувати проникність клітинних мембран і сприяти кращому проникненню антибактеріальних засобів в осередок запалення. Місцеве застосування мірамістину сприяє підвищенню клінічної ефективності лікування, скороченню термінів антибіотикотерапії, а також зменшення кількості рецидивів. Представлений метод лікування дозволяє скоротити число рецидивів захворювання на 60-70% [23, 24].

Способи застосування препарату і дози

В акушерстві та гінекології з метою профілактики післяпологової інфекції Мірамістин застосовують у вигляді вагінальних зрошень до пологів (5-7 днів), під час пологів після кожного піхвового дослідження, а в післяопераційному періоді вводять тампони, змочені Мірамістином, в піхву з експозицією 2 години протягом 5 -7 днів; лікування запальних захворювань жіночих статевих органів проводять курсом протягом двох тижнів шляхом внутрішньопіхвового введення тампонів.

В урологічній практиці в комплексному лікуванні уретритів і уретропростатитов проводять впорскування 2-3 мл мірамістину в уретру 1-2 рази на день, протягом 10 днів, процедури проводять через день; при лікуванні хламидийного уретриту в комплексній терапії застосовують інстиляції мірамістину, експозицією на 10 хв, 2 рази на день, протягом 7 днів; перед діагностичним дослідженням Мірамістин вводять в уретру, обробку повторюють після закінчення маніпуляції.

Для профілактики венеричних захворювань препарат ефективний, якщо він застосовується не пізніше двох годин після статевого акту; вміст флакона за допомогою аплікатора урологічного ввести в сечівник на 2-3 хв: чоловікам (2-3 мл), жінкам (1-2 мл) і в піхву (5-10 мл); обробити шкіру внутрішніх поверхонь стегон, лобка, статевих органів; після процедури рекомендується не мочитися протягом двох годин.

Завдяки широкому спектру антимікробної дії і іншим властивостям Мірамістин дозволяє значно підвищити ефективність терапії інфекцій.

література

1. Афиногенов Г. Е., Еліна Н. П. Антисептики в хірургії. Л .: Медицина, 1987. 144 с.
2. Соколова Н. Ф., Федорова Л. С., Цвірова І. М. Актуальні проблеми клінічної мікробіології. В зб. науч. праць НДІ епідеміології та мікробіології ім. Н. Ф. Гамалія АМН СРСР. М., 1989. С. 18-20.
3. Реєстраційне посвідчення PN 001926/01 від 13.12.2007.
4. Кривошеїн Ю. С. Протимікробні властивості нових ПАР і обгрунтування їх медичного застосування: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. Київ, 1985. 35 с.
5. Кривошеїн Ю. С., Скуратович А. А., Тишкевич Л. В. та ін. Вивчення дії поверхнево-активних речовин на збудників венеричних хвороб // Укр. дерматол. і Венероль. 1983. № 8. С. 30-33.
6. Krivorutchenko Yu., Marennicova S., Krivoshein Yu. et al. A study of antiHIV activity of the detergent myramistin / Int. Conf. on Med. Biotech. Immunization and AIDS. Leningrad. 1991. V. 1. P. 11.
7. Кривошеїн Ю. С., Нестерова І. Е., Рудько А. П. Морфологічне вивчення впливу поверхнево-активних речовин на шкіру та слизові. Морфогенез і регенерація. Київ, 1977. Т. 72. С. 98-100.
8. Кривошеїн Ю. С., Скуратович А. А., Тишкевич Л. В. та ін. Вивчення мутагенної та канцерогенної дії антимікробних поверхнево-активних речовин // Антибіотики. 1984. Т. 29. № 7. С. 519-527.
9. Милявский А. І., Кривошеїн Ю. С., Логадирь Т. А., Вінцерская Г. А. Ефективність мирамистина в дерматовенерології // Вісник дерматології і венерології. 1996. № 2. С. 67-69.
10. Агафонов А. П., Скарновіч М. О., Петрищенко В. А. та ін. Вивчення in vitro антивірусних властивостей мирамистина по відношенню до вірусів кору і паротиту // Антибіотики і хіміотерапія. 2005. Вип. 50. № 5-6. С. 17-19.
11. Кріворутченко Ю. Л. Дозозалежна інактивація мирамистином позаклітинного вірусу імунодефіциту людини // Зап. вірусологія. 1998. № 3. С. 122-124.
12. Bacon Т. Н., Levin MJ, Leary JJ, Sarisky RT, Sutton D. Herpes simplex virus resistance to acyclovir and penciclovir after two decades of antiviral therapy // Clinical Microbiology Reviews. 2003. V. 16. № l. P. 114-128.
13. Кріворутченко Ю. Л., Кривошеїн Ю. С., Мареннікова С. С. та ін. Вивчення анти-ВІЛ-активності мірамістину // Зап. вірусологія. 1994. № 6. С. 267-269.
14. Кріворутченко Ю. Л. Інактивація мирамистином вірусу імунодефіциту людини // Журн. дерматол. і Венероль (Харків). 1998. № 1 (5). С. 22-24.
15. Malamud D. et al. 12 th World AIDS Conference. Geneva, 1998. P. 621. Abstr. № 33149.
16. Mayer J. et al. 12 th World AIDS Conference. Geneva, 1998. P. 623. Abstr. № 33158.
17. Polsky B., Baron PA, Gold JWM et al. In Vitro Inactivation of HIV-1 by Contraceptive Sponge Containing Nonoxinol-9 // Lancet. 1988. V. 1. P. один тисячі чотиреста п'ятьдесят шість.
18. Саіед Фахер. Застосування антисептика мірамістину для індивідуальної профілактики і лікування деяких венеричних хвороб: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. Сімферополь. 1991. 18 с.
19. Возіанов А. Ф., Кривошеїн Ю. С., Пасічників С. П. Вплив мирамистина на фагоцитарну активність уретральних гранулоцитів у хворих на хронічний уретропростатитів // Лікар. справа. 1990. № 10. С. 113 -115.
20. Кривошеїн Ю. С., Скуратович А. А., Рудько А. П. Використання поверхнево-активних речовин для профілактики експериментального сифілісу // Укр. дерматол. 1983. № 11. С. 29-32.
21. Милявский А. М., Кривошеїн Ю. С., Милявский Ю. А. Експериментальне обгрунтування зовнішньої профілактики сифілісу / 4-й з'їзд дерматовенерологів УРСР: тези доповідей. Київ. 1980. С. 69-70.
22. Скуратович А. А., Кривошеїн Ю. С., Рудько А. П. Використання поверхнево-активних речовин для профілактики експериментального сифілісу // Укр. дерматол. і Венероль. 1983. № 11. С. 29-32.
23. Нехороших З. Н., Малікова М. В., Кривошеий Ю. С. та ін. Комплексне лікування різних форм хламидиозов із застосуванням мирамистина // Таврійський медико-біологічний вісник. 1999. № 1-2. С. 13-16.
24. Ухаль М. І., Петровський Ю. Б., Малікова М. В. та ін. Лікування хламідійних уретритів і простатовезікуліта з використанням мірамістину. Інформаційний лист № 67-98. С. 2.

І. М. Кириченко

ТОВ «Інфамед», Москва

Контактна інформація про автора для листування: [email protected]

Купити номер з цією статтею в pdf