XuMuK.ru - ВІТАМІНИ - Хімічна енциклопедія

Класифікація і номенклатура. Відомо бл. 20 соед., К-які можуть бути віднесені до вітамінів . Розрізняють водорозчинні та жиророзчинні вітаміни . До перших відносять вітамін С , Вітаміни групи В ( тіамін , Або вітамін В1, рибофлавін , Або вітамін В2, вітамін В6, вітамін В12), фолацін , пантотенову кислоту і біотин . До жиророзчинних вітамінів відносять вітамін А , Вітамін D, вітамін Е .

поряд з вітамінами , Необхідність яких брало для людини і тварин безперечно встановлена, в їжі містяться біологічно активні в-ва, дефіцит яких брало не призводить до що виявляється порушень в організмі або к-які за своїми ф-ціям ближче немає до вітамінів , А до інших незамінним харч. в-вам (незамінним амінокислотам , Поліненасищ. жирним к-там). Ці в-ва наз. витаминоподобними. До них зазвичай відносять біофлавоноїди , холін , інозити , ліпоєвої кислоти , оротовую кислоту , пангамовая кислоту і n-аминобензойную к-ту (див. амінобензойна кислоти ).

Соед., К-які не є вітамінами, але можуть служити попередниками їх утворення в організмі , Наз. провитаминами. До них відносяться, напр., каротини , Що розщеплюються в організмі з освітою вітаміну А , Нек-риє стерини (Ергостерину, 7-дегидрохолестерин і ін.), Які перетворюються в вітамін D.

Ряд вітамінів представлений не одним, а дек. соед., що володіють подібною біол . активністю (Вітамери), напр. вітамін В6 включає піридоксин , Піридоксаль і піридоксамін. Для позначення подібних груп родств. соед. використовують слово "вітамін" з літерними позначеннями ( вітамін А , вітамін Е і т.п.). Для індивідуальних соед., Що володіють вітамінною активністю , Рекомендується використовувати раціональні назви, що відображають їх хім. природу, напр. ретиналь (альдегидная форма вітаміну А ), ергокальциферол і холекалидіферол (форми вітаміну D).

РЕКОМЕНДОВАНІ ДОБОВІ HОPMИ СПОЖИВАННЯ ВІТАМІНІВ ДЛЯ ЛЮДЕЙ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ (затверджені Міністерством охорони здоров'я СРСР, 1982)

Біологічна дія. Специфічний. ф-ція водорозчинних вітамінів (Крім аскорбінової к-ти) в організмі - освіта коферментів і простетіч. груп ферментів . так, тіамін в формі тіаміндифосфату - кофермент піруватдегідрогенази, кетоглутаратдегидрогенази і транскетолази ; вітамін В6 - попередник пиридоксальфосфата ( коферменту трансаміназ та ін. ферментів азотистого обміну). Пов'язані з разл. вітамінами ферменти беруть участь у мн. найважливіших процесах обміну в-в: енергетичних. обміні ( тіамін , рибофлавін , вітамін РР ), біосинтезі і перетвореннях амінокислот (Вітамін В6, В12), жирних к-т (пантотенова к-та), пуринових і піримідинових основ ( фолацін ), Освіті мн. фізіологічно важливих соед. - ацетилхоліну , стероїдів і т.п.

Нек-риє жиророзчинні вітаміни також виконують коферментних ф-ції. так, вітамін А в формі ретина ля - простетіч. група зорового білка родопсина . вітамін До здійснює коферментную ф-цію в р-ції карбоксилирования залишків глутамінової к-ти в молекулі препротромбіна і ряду ін. білків , Що надає їм здатність зв'язувати іони Са. Ф-ції ін. жиророзчинних вітамінів : вітамін Е стабілізує і захищає ненасичений. ліпіди біол . мембран від окислення ; вітамін D необхідний для здійснення транспорту іонів Са і залишків фосфорної к-ти через клітинні бар'єри в процесах їх всмоктування в кишечнику, реабсорбції в нирках і мобілізації з скелета.

Нек-риє аналоги і похідні вітаміни (т. Зв. антивітаміни ) Можуть займати місце вітаміну в структурі ферменту , Проте не здатні виконувати коферментную ф-цію, що веде до порушення активності залежать від даного вітаміну ферментів і розвитку відповідної вітамінної недостатності. До Антивітаміни відносяться також в-ва, що зв'язують або руйнують вітаміни: ферменти тіаміназа I і II, инактивирующие тіамін ; білок яйця авидин, що зв'язує біотин , І ін. Нек-риє антивітаміни мають антимікробну або канцеростатіч. дією. так, сульфаніламідні препарати - антагоністи n-амінобензойної к-ти, аміноптерин і метотрексат (Протипухлинні ср-ва) -фоліевой к-ти.

Недостатнє надходження того чи іншого вітаміну з їжею веде до його дефіциту в організмі і розвитку відповідної хвороби вітамінної недостатності. Розрізняють дві осн. ступеня такої недостатності: авітаміноз і гіповітаміноз. Перший характеризується глибоким дефіцитом цього вітаміну в організмі і розгорнутої клинич. картиною його недостатності (цинга, рахіт , Бери-бери, пелагра, злокачествен. анемія та ін.). До гіповітамінозу відносять стану помірного дефіциту зі стертими неспеціфічен. проявами (втрата апетиту, втома, дратівливість) і окремими т. зв. микросимптомами (кровоточивість ясен, гнійничкові захворювання шкіри та ін.). У цих випадках биохим. тести , Напр. визначення концентрації вітамінів і активності вітамінзавісімих ферментів в доступних аналізу тканинах і рідинах організму , Виявляють брак того чи іншого вітаміну. Поряд з дефіцитом одного до.-л. вітаміну на практиці частіше зустрічаються полігіповітамінози і поліавітаміноз, при яких організм відчуває нестачу дек. вітамінів.

Прийом ряду вітамінів в дозах , Істотно перевищують физиол. потреба, може давати небажані побічні ефекти, а в ряді випадків вести до серйозних патологич. розладів (гіпервітаміноз). Особливо небезпечні в цьому відношенні вітаміни D і А.

Застосування та отримання. У більшості країн існують науково обґрунтовані і затверджені органами охорони здоров'я норми споживання вітамінів, к-які істотно залежать від віку і статі людини, характеру і інтенсивності його праці (див. Табл.), А також від физиол. стану (напр., для вагітних жінок норма добового споживання вітаміну D зростає в 5 разів, а фолацина - в 3 рази). Для деяких вітамінів рекомендовані добові норми споживання не залежать від статі, а також характеру і інтенсивності праці. До таких вітамінів ставляться вітамін В12 (рекомендована норма 3 мкг / добу), фолацін (200 мкг / добу), вітамін А (1000 мкг / сут), вітамін Е [15 МО / добу; 1 ME (міжнародна одиниця) відповідає 1 мг D, L токоферолу-вітамера вітаміну Е ], Вітамін D (400 МО / добу; 1 ME відповідає 0,025 мкг ергокальциферолу або холекальциферолу-вітамери вітаміну D).

Вітаміни широко використовуються в профилактич. і лікувальних цілях для корекції їх недостатнього надходження з їжею, профілактики і лікування гіпо- та авітамінозів. Вітаміни та їх похідні застосовують також як лек. ср-ва у випадках, не пов'язаних безпосередньо з корекцією вітамінного дефіциту, напр. ретиноевая к-та (вітамери вітаміну А ) І її похідні - протипухлинні ср-ва. Широке застосування вітаміни знаходять в тваринництві.

Вітаміни отримують хім. ( вітаміни А , О 6, тіамін , Фолієва к-та і ін.) І микробиол. ( рибофлавін , Вітамін В12) синтезом або виділяють з прир. джерел ( вітамін Е , Аскорбінова к-та, біофлавоноїди та ін.). Випускаються також активні коферментниє форми і разл. похідні вітамінів: тіамінмоно- і тіаміндифосфат (коферментная форма тіаміну ), Флавинмононуклеотид і флавінаденіндінуклеотід (коферментниє форми рибофлавіну ), пиридоксальфосфат (Коферментная форма вітаміну В6) і ін. У СРСР в 1980 випущено 4140 т вітамінів, в США і Японії (по оцінці на 1975) соотв. 21000 і 16000т.

===
Ісп. література для статті «ВІТАМІНИ»: Березовський В. М., хімія вітамінів, 2 вид., М., 1973; Вітаміни, під ред. М. І. Смирнова, М., 1974; Спи річев В. Б., Б ара ш пев Ю. І., Вроджені порушення обміну вітамінів, М., 1977; The Vitamins. Chemistry, physiology, pathology, methods, 2 ed., V. 1-7, NY, 1967-72. В.Б. Спиричев.

Сторінка «ВІТАМІНИ» підготовлена за матеріалами хімічної енциклопедії .