15 лютого в конференцзалі «Печерськ» Презідентотеля «Київський» за підтримки МОЗ України, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», Асоціації неонатологів України відбувся круглий стіл «Сучасні аспекти вигодовування недоношених дітей», який зібрав провідних врачейнеонатологов з усіх областей України, які визначають державну політику в системі виходжування недоношених дітей в нашій державі. Крім питань вигодовування недоношених дітей обговорювалися проблеми раннього втручання і його організації, реабілітації глибоко недоношених і недоношених новонароджених з наявністю синдромів, пов'язаних з передчасним народженням, і поєднаної перинатальною патологією: перинатальною енцефалопатією, респіраторним дистресссиндроме, бронхолегеневої дисплазією, ретинопатію, патологією слуху. Активно обговорювалися питання підготовки та підвищення кваліфікації врачейнеонатологов і середнього медичного персоналу.
Це остання за 2 роки зустріч представників МОЗ України, Асоціації неонатологів України, обласних неонатологів і представників громадських організацій. На сьогоднішній день МОЗ, Академія медичних наук України та Адміністрація Президента України велику увагу приділяють питанням перинатального здоров'я. Добре відомо, що протягом останніх 2 років в нашій країні успішно реалізується Національний проект «Нове життя - нова якість охорони материнства і дитинства», основною метою якого є поліпшення демографічної ситуації в Україні, зниження материнської, малюкової захворюваності, інвалідності та смертності в Україні шляхом підвищення рівня якості та доступності висококваліфікованої медичної допомоги матерям і дітям за допомогою створення регіональних перинатальних центрів. Завдяки реалізації цього проекту вже сьогодні в восьми регіонах України відкриті перинатальні центри III рівня. В даний час розроблена нормативно-правові база по реалізації неонатальної допомоги, створення центрів надання медико-соціальної допомоги сім'ям, які планують дітей, вагітним, дітям першого року життя. Однак особливу увагу в даний час приділяється новонародженим, в першу чергу - виходжування недоношених дітей з низькою і екстремально низькою масою тіла.
Основні аспекти раннього втручання викладені в резолюції Асамблеї ВООЗ 2010 року, на підставі якої розроблена рекомендація ВООЗ «Раннє втручання і альтернативний підхід». Цей документ може лягти в основу українських рекомендацій, він заснований на мультидисциплінарного підходу і спрямованості медичної допомоги насамперед на пацієнта і його сім'ю. Іншими словами, це комплексний і індивідуальний підхід з урахуванням особливостей кожного пацієнта і його близьких. Це важливо, оскільки після народження та виходжування в спеціалізованій установі дитини, що має проблеми зі здоров'ям, його на певному етапі «віддають» в сім'ю, яка залишається один на один з цією проблемою. Сім'я часто не знає, як встановити поліпшення або погіршення стану дитини, визначити, коли, на якому етапі і хто саме повинен підключитися до цієї сім'ї. Тому важливо за результатами відбувся круглого столу виробити практичні рекомендації щодо зміни, доповнення існуючих клінічних протоколів для поліпшення виходжування насамперед недоношених новонароджених.
Круглий стіл відкрив академік НАМН України, доктор медичних наук, професор, директор ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» Ю.Г. Антипкін. У вітальній промові він звернувся до присутніх із закликом широко обговорювати питання виходжування недоношених дітей. На думку професора, раннє втручання повинно починатися вже в перинатальному центрі і тривати в створених центрах або відділеннях реабілітації. Також є необхідність у створенні реєстру дітей, що народилися недоношеними, для того щоб визначити пріоритети в плані виходжування, вигодовування і реабілітації таких дітей з метою оптимізації всіх наданих медікореабілітаціонних послуг. Це стосується і реєстру новонароджених з вадами розвитку різних органів і систем дитячого організму, оскільки його відсутність не дозволяє врачунеонатологу, а в подальшому - врачупедіатру і сімейного лікаря вибрати правильну тактику ведення такої дитини. Особливо актуальне це питання у глибоко недоношених дітей, адже відсутність на сьогоднішній день статистичних даних про кількість дітей з різними вадами розвитку не дозволяє грамотно формувати державну політику не тільки на етапі виходжування таких дітей, але і віднесення їх до групи ризику і правильного подальшого їх ведення в протягом усього життя. З іншого боку, маючи дані про структуру аномалій розвитку у недоношених новонароджених, держава зможе краще планувати заходи щодо перинатальної профілактики та раннього виявлення вад розвитку. Назріла необхідність і в розробці програми з профілактики народження недоношених дітей. Як свідчить досвід країн, своєчасно впровадили таку програму, їм вдалося досягти хороших результатів, зокрема зменшення кількості випадків народження недоношених дітей і зниження показника перинатальної смертності. Нам також необхідно до цього прагнути.
Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «неонатологія», завідуюча кафедрою неонатології НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук, професор О.Є. Шунько зазначила, що сьогодні в умовах створення дієвої та висококваліфікованої неонатальної допомоги можливість народитися і вижити мають недоношені діти, які раніше просто гинули. Тому в даний час перед державою стоїть нова мета - забезпечити таким дітям в подальшому гідний розвиток і якість життя. Таким чином, перед учасниками круглого столу стоїть завдання виробити стратегію оптимізації не тільки виходжування недоношеного новонародженого в перші місяці його життя, а й, що не менш важливо, всього подальшого життя такої дитини.
На даному круглому столі закладена стратегія підвищення якості життя і здоров'я недоношених новонароджених. Безумовно, якість життя маленьких пацієнтів багато в чому залежить від прийнятих рішень, розроблених протоколів і підходів, якості до і післядипломної підготовки фахівців. Результатом такої зустрічі має стати рішення про розробку клінічних протоколів та вивченні міжнародних стандартів.
Керівник відділу неонатології ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології» НАМН України, президент Асоціації неонатологів України професор Т.К. Знам'янська зазначила, що перед асоціацією на сьогоднішній день стоїть завдання підготовки висококваліфікованих кадрів, які вже завтра будуть працювати у відділеннях неонатології та перинатальних центрах і надавати медичну допомогу на професійному рівні, виконуючи свої обов'язки з високою відповідальністю. Тому не менша, а навіть більша відповідальність лягає на профільні кафедри, на яких проводиться навчання.
Також необхідно обговорювати ті питання, які виникають в регіонах, де ще немає перинатальних центрів. Тут цінний досвід тих 8 перинатальних центрів, які на сьогоднішній день вже працюють і ведуть не тільки лікувальну, а й освітню роботу в створених на їх базі тренінгових центрах, де фахівці з регіонів можуть отримати необхідні знання та практичні навички, в тому числі в роботі з сучасним обладнанням. Саме в перинатальному центрі III рівня, де працюють спеціалісти вищої категорії, може бути реалізована система неперервної професійної удосконалення лікарів.
Також особливої уваги в даний час вимагає підготовка високопрофесійних кадрів, а значить, більше уваги потрібно приділяти до та післядипломній освіті як врачейнеонатологов, так і середнього медичного персоналу.
Далі обговорення піднятих на круглому столі питань було продовжено в представлених до уваги присутніх доповідях. Сучасним аспектам вигодовування недоношених дітей було присвячено три доповіді. У першому, представленому доктором медичних наук, професором кафедри педіатрії Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького Д.А. Добрянським, були проаналізовані світовий досвід і європейські тенденції щодо вигодовування недоношених новонароджених та можливості профілактики та корекції неврологічних і психічних порушень. У доповіді наголошено на важливість створення протоколу харчування - як парентерального, так і ентерального - в першу чергу глибоко недоношених дітей.
Висвітлення теми вигодовування і огляд ситуації в Україні щодо вигодовування недоношених дітей продовжила доктор медичних наук, професор кафедри госпітальної педіатрії № 2 і неонатології ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» Т.К. Мавропуло. Вона підкреслила, що сьогодні необхідне створення спеціального протоколу клінічного ведення глибоко недоношених дітей, в якому окремими додатками слід викласти алгоритм парентерального і ентерального харчування, в тому числі і на постстаціонарном етапі. Також необхідна розробка протоколів постстаціонарном ведення недоношених дітей до 3 років з оцінкою їх фізичного і психомоторного розвитку. Вимагають уніфікації також педіатричні і неонатологічні протоколи надання медичної допомоги недоношеним дітям. Своїм баченням проблеми вигодовування недоношених дітей в Україні поділилася завідувачка відділенням реанімації та інтенсивної терапії Житомирської обласної дитячої лікарні Т.Н. Килимник.
Особливості навчання до та післядипломної освіти в неонатології були розглянуті в доповіді кандидата медичних наук, доцента кафедри педіатрії Запорізької медичної академії післядипломної освіти І.І. Редько.
В цілому учасники круглого столу прийшли до висновку, що необхідно переглянути Національних протоколів по парентерального і ентерального харчування недоношених дітей. Назріла також потреба у розробці стратегії надання тривалої медичної допомоги глибоко недоношеним дітям, що є основною проблемою їх виходжування. У зв'язку з цим необхідно спільно з педіатрами та сімейними лікарями, до яких рано чи пізно такі діти потраплять, обговорювати особливості ведення таких дітей в тривалій перспективі. Крім того, назріла необхідність у створенні та законодавчого врегулювання роботи катамнестичних кабінетів, де за розвитком дітей, народжених з низькою масою тіла, спостерігатимуть педіатри, неврологи, офтальмологи та інші суміжні фахівці. Дана стратегія повинна дати відповіді на всі складні питання, що стосуються виходжування недоношених дітей в нашій країні.
Підготувала Галина Бут
