Антибіотик від уреаплазми, застосування і дозування

  1. Особливості вибору ліків
  2. тетрацикліни
  3. Ліки групи макроліди
  4. Використання препаратів інших груп
  5. ускладнення лікування

Антибіотики при уреаплазми у жінок і у чоловіків є необхідним препаратом тільки в тому випадку, коли відбувається активізація хвороботворних мікроорганізмів, при наявності вираженої симптоматики і результатів аналізів, які підтверджують загострення недуги. Перед тим, як призначати антибіотик від уреаплазми, важливо попередньо визначити за допомогою аналізів, чи буде ефективним даний препарат. Оскільки сприйнятливість збудника до різних ліків може відрізнятися.

Оскільки сприйнятливість збудника до різних ліків може відрізнятися

Особливості вибору ліків

Важливо своєчасно звертатися до лікаря, який правильно поставить діагноз і визначить, якими ліками можна вилікувати уреаплазму. При відсутності лікування у жінок в період виношування дитини можуть трапитися передчасні пологи, також можлива поява ускладнень: запальні процеси в органах репродуктивної системи, сечокам'яна хвороба, пієлонефрит. У період планування зачаття теж важливо провести лікування антибіотиками при виявленні захворювання.

Алгоритм терапії в кожному конкретному випадку є індивідуальним. При виборі препаратів необхідно брати до уваги такі фактори: гендерну приналежність, вікову категорію, тривалість і рецидиви захворювання, наявність супутніх інфекційних процесів, лікування раніше, показники аналізів. Щоб позбутися від захворювання знадобляться високі дози активних речовин у вогнищі запалення, тому прийом препарату може бути тривалим і тривати не менше 10 днів.

тетрацикліни

для лікування уреаплазми у чоловіків і жінок підійдуть не всі антибактеріальні лікарські засоби, оскільки збудник захворювання може бути стійким до них. Тому перед початком терапії здається посів на чутливість до антибіотиків, щоб призначити найбільш ефективні засоби. Не застосовуються для лікування такі кошти, як пеніцилін, цефалоспорин та рифампіцин.

Уреплазми лікує за допомогою тетрациклінових препаратів. До них відноситься доксициклін. Його найчастіше призначають в комплексній терапії патологічного процесу. Він безпечний для організму, менш негативно впливає на мікрофлору кишечника. До недоліків ліки відносять тератогенну дію, тому він не призначається для вагітних і дітей до восьмирічного віку.

Ліки практично повністю всмоктується в шлунково-кишковий тракт, прийом його не залежить від вживання їжі. Накопичення діючих речовин в організмі відбувається через дві години після прийому. Приймають доксициклін перорально, запиваючи великою кількістю чистої води. Добове дозування призначаються лікуючим фахівцем, в залежності від тяжкості захворювання і наявності супутніх інфекційних процесів або ускладнень, від вираженості симптоматики.

Стандартна схема, описана в інструкції, виглядає так: вранці і ввечері по одній таблетці або вся доза одноразово. Тривалість курсу терапії складається в кожному конкретному випадку індивідуально, але не менше 10 днів. Якщо є необхідність, терапія доксицикліном доповнюється антибіотиками інших лікарських груп - гентаміцин або кліндаміцин. Застосовується також внутрішньовенне вливання. Його проводять тільки в умовах спеціалізованого медичного закладу. До побічних ефектів від використання ліки відносять: хворобливі відчуття в епігастральній ділянці, пронос, шкірні висипання, нудота і диспепсичні явища, посилене потовиділення, запаморочення. При тривалому прийомі може розвиватися анемія, молочниця, дисбактеріоз, тромбоцитопенія.

До протипоказань відносять:

  • Період вагітності і годування груддю;
  • Підвищена чутливість до діючих речовин;
  • Порфирія;
  • лейкопенія;
  • Вік до восьми років;
  • Печінкова недостатність у важкій формі.

При наявності протипоказань вибираються інші антибіотики при микоплазме і уреаплазми.

Ліки групи макроліди

Для лікування уреаплазми у жінок і у чоловіків використовується найчастіше макропен. Крім нього можуть призначатися аналоги: еритроміцин, сумамед, азитроміцин, кларитроміцин. Традиційно проводиться посів, потім призначається ліки. Макропен використовується частіше за всіх інших препаратів. Він швидко засвоюється в шлунково-кишковий тракт, накопичуючись в організмі через годину після прийому. Виведення його здійснюється печінкою.

Вживається перорально, до їди. Дозування призначаються доктором, в залежності від тяжкості захворювання і від вираженості симптомів. В інструкції описані стандартні дози - одна одиниця на добу. Тривалість терапії становить не менше семи днів.

До побічних ефектів відносять: погіршення якості апетиту, наявність проблем з травною системою, нудота, блювота, підвищення продукування ферментативних речовин печінкою, прояв алергічної реакції на шкірному покриві. До протипоказань відносять індивідуальну непереносимість активних речовин ліки, порушення роботи печінки в запущених формах. Застосування даних антибіотиків дозволено в період виношування дитини та при грудному вигодовуванні. Але застосування його для вагітних враховується при співвідношенні ризику і користі. Перед призначенням обов'язково проводиться посів на чутливість патогенної флори до ліків і у чоловіків, і у жінок.

Використання препаратів інших груп

Уреаплазма уреалітікум проявляє сприйнятливість до антибактеріальних препаратів групи фторхінолони. До них відноситься офлоксацин. Він надає хороший бактерицидний ефект. Дана група препаратів не дозволена під час вагітності та грудного вигодовування. Перед призначенням ліків проводиться посів на чутливість патологічної флори. Дозування і тривалість терапії призначаються в кожному конкретному випадку індивідуально.

Лінкозаміди - теж ефективні антибіотики для терапії уреаплазмоза у чоловіків і у жінок. Найпоширенішими з цієї групи є линкомицин або кліндаміцин. Перед їх призначенням проводиться посів на чутливість. Гентаміцин відноситься до групи аміноглікозидів. Його призначають рідше, оскільки посів показує не чутливість збудника до активних речовин ліки.

Зазвичай для терапії застосовується одне антибактеріальний засіб. Але якщо потрібно тривале лікування при занадто запущеній формі недуги можуть застосовуватися кілька антибактеріальних медикаментів або чергуватися.

ускладнення лікування

Не рекомендується самостійне використання будь-яких препаратів. Краще звернутися до фахівця, пройти відповідні обстеження. Тільки лікар може підказати, як вилікувати захворювання правильно, підібравши грамотний алгоритм лікування.

До основних ускладнень при передозуванні ліками відносять: алергічні реакції, патологічні процеси в органах шлунково-кишкового тракту або печінки, тератогенний ефект (проходження активних речовин крізь бар'єр плаценти і досягнення ними плода). Основною причиною появи будь-яких ускладнень є порушення алгоритму терапії та рекомендацій доктора, дозувань.