Кури наспіх

1. Рівняння на лосося
2. Бройлер-рятівник
3. ринкова коригування
4. Довідка
5. Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу». 01032, Київ, вул. Жилянська, 146, 3-й поверх. Тел....

В умовах падіння купівельної спроможності птахофабрики просто змушені нарощувати виробництво

Немає таких відстаней, які не могли б подолати американські виробники курятини заради суттєвою, в 10 разів, економії на оплаті праці своїх співробітників.

У грудні минулого року департамент сільського господарства США видав дозвіл чотирьом китайським комбінатам на здійснення на перший погляд недоцільною діяльності. Китайцям дозволили закуповувати в США вирощених і забитих тут курей, завозити їх в Китай для переробки на напівфабрикати, а потім відправляти назад, де ці продукти будуть реалізовуватися в торговельних мережах.

Рівняння на лосося

Цікаво, що даний документ не зобов'язує маркувати ці напівфабрикати відомостями про країну-виробника. Більш того, представники американської санітарно-гігієнічної інспекції не будуть присутні на китайських м'ясокомбінатах перед відвантаженням продукції в США.

Виникає питання - навіщо городити город і переробляти американських курей в Китаї? Воно, звичайно, глобалізація, але дана ініціатива - якось аж надто.

Швидше за все, виробників курятини з США надихнув досвід колег, що займаються рибою і морепродуктами. Так, вирощений на американських рибних фермах тихоокеанський лосось і дандженесскій краб, промисел якого ведеться в районі Аляски, переробляються сьогодні в тому числі і в Китаї, а потім переправляються в США, що дозволяє домогтися істотної економії.

У тушці лосося, наприклад, 36 міжм'язової кісток, і видаляють їх тільки вручну. У США така робота оцінюється більш ніж в $ 2 за кілограм, а в Китаї її виконують за 20 центів.

За даними Бюро статистики праці США, в Америці працівники птахокомбінатів отримують приблизно $ 11 на годину. У Китаї за таку ж роботу платять від $ 1 до $ 2. Ось американські виробники м'яса птиці і задумалися - а не заощадити чи?

Однак, на думку представників американської Національної ради з курятині (NCC, National Chicken Council), в такій схемі немає економічної доцільності.

- Ви тільки подумайте: китайської компанії необхідно закупити в США заморожені тушки, доставити їх до себе в країну за десяток тисяч кілометрів, відвезти на комбінат, розпакувати, розморозити, переробити, заморозити, заново упакувати, відвезти в порт і відправити кораблем назад в Америку. Величезні витрати, я не уявляю собі, що цим буде хтось займатися, - говорить в інтерв'ю газеті Houston Chronicle експерт NCC Том Супер.

Українські фахівці повністю солідарні з думкою американських колег.

Сергій Карпенко впевнений у зростанні експорту української курятини: Росію дуже вдало замінив Ірак

- Навряд чи економія на зарплаті компенсує величезні логістичні витрати, - вважає виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко. - Крім того, ще один суттєвий момент: два рази заморозити м'ясо - це значить його остаточно зіпсувати. Нормальна людина таку курятину є навряд чи стане, це м'ясо годиться хіба що на переробку - додавати в ковбасу, сосиски, використовувати для кормів.

До речі, американських експертів в області безпеки продуктів харчування турбує те, що куряче м'ясо буде перероблятися в країні, скандально славиться спалахами пташиного грипу і епідеміями харчових отруєнь. Крім того, є і негативна економічна складова - Пекін може поступово домогтися дозволу на ввезення в США власної курятини, що абсолютно не на руку американським виробникам.

Втім, найближчим часом вироблене в США м'ясо птиці в Китай ввозитися не буде, два місяці тому імпорт був тимчасово заборонений. І саме з тієї причини, якої побоюються американські експерти в галузі безпеки продуктів харчування.

- Справа в тому, - говорить Сергій Карпенко, - що в Америці зараз епідемія пташиного грипу. Там вже знищено 36 млн. Голів.

Бройлер-рятівник

Тим часом в нашій країні справжній бум в плані виробництва і продажу м'яса птиці. Населення все активніше переходить на курятину, її частка на столах тих, хто не став ще остаточно вимушеним вегетаріанцем, досягла майже 50%.

- Зміна структури споживання м'яса в бік більш дешевого виду є логічним наслідком зменшення реальних доходів населення. В майбутньому ми очікуємо ще більшу активізацію попиту на дешеве м'ясо і ковбаси, - розповідає експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Аліна Жарко.

Є попит - є і пропозиція. У минулому році в нашій країні було вироблено 1,17 млн. Т м'яса птиці, з них 965 тис. Т - бройлери. (Решта - індики, качки-гуси та інші страуси.) Якщо порівнювати з благополучним 2013-му, то зростання по курятині - 5%, по м'ясу птиці в цілому - 6,6%.

Експорт в 2014 р збільшився в порівнянні з попереднім на 21% і склав 175 тис. Т. Цікава ситуація з Євросоюзом. Як відомо, в минулому році ми вперше працювали за наданою Україні квотою - 36 тис. Т курятини. З цього обсягу 16 тис. Т припадає на частини птиці і 20 тис. Т - на тушки.

Тут цікавий момент - у європейців вже такий високий рівень споживання, що їм вийми та поклади готове разделанное м'ясо, бажано філе.

- Тому, - розповідає Сергій Карпенко, - тушки в Європі не користуються попитом.

- Навіщо ж тоді квоту виділили?

- Так ось так: мовляв, головне - ми вам дали можливість, а далі вже не наші проблеми. Квоту по частинах птиці Україна вибрала повністю, і ще в ЄС було продано 4 тис. Т тушок, в Німеччину і Голландію, на переробку. Разом експорт в ЄС склав 19 тис. Т.

Найбільшим споживачем української курятини зараз є Ірак - 30 тис. Т. Потім йдуть Узбекистан (23 тис. Т), Казахстан (19 тис. Т), Голландія (11,5 тис. Т), Молдова (10, тис. Т) , Грузія (8,8 тис. т), Росія (8,7 тис. т). Інше м'ясо доводиться на країни Африки - Єгипет, Оман, Лівію, Кот-д'Івуар, і Близького Сходу - Сирії, Йорданії, Ємену, ОАЕ.

Імпорт м'яса курей в Україні в минулому році склав 60,9 тис. Т., Що на 14% менше показника 2013 г. Але треба зазначити, що завозяться до нас виключно йдуть на переробку субпродукти (печінка, серце та інші потрошки), м'ясо механічної обвалки (це все, що залишається непотрібного від бройлера після його оброблення: шкіра, хрящі, лапки). До речі, вітчизняні курячі лапки на ура йдуть в Китай - там їх охоче вживають в їжу.

Основний імпорт йде з Європи - Польщі, Німеччини, Великобританії, Франції. Ще з США, теж на переробку, ввозять так звані «чверті» - легендарні «ніжки Буша», які масово продавалися у нас до 2000-х, коли почався підйом української птахівничої галузі.

ринкова коригування

Цього року обстановка на ринку курячого м'яса трохи змінилася. Здавалося б, девальвація гривні повинна була сприяти різкому збільшенню експорту, але цього не сталося. За січень - квітень вивезено 45,9 тис. Т курятини, що на 1% (689 т) менше аналогічного показника минулого року.

- На світовому ринку дуже велика конкуренція, - пояснює виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України». - Дуже сильно в останні роки наростили своє виробництво Бразилія і Туреччина. Знову ж Росія ... У кращі роки ми експортували туди 50-60 тис. Т м'яса бройлерів. У минулому - всього близько 9 тис. Т. Яка ситуація буде в цьому році - незрозуміло, російський ринок ми, швидше за все, втратили.

Але, за словами Сергія Карпенко, за підсумками року вони розраховують збільшити експорт, причому значно - до 190 тис. Т. Адже мінуси були тільки в першому кварталі, в квітні показник зрівнявся з торішнім, а зараз спостерігається зростання. Дуже великі надії на Ірак.

Якщо говорити про Євросоюз, то ситуація нагадує минулорічну. Квоту на частини птиці на I квартал, 4 тис. Т, ми вже вибрали, а з 5 тис. Т тушок продано тільки 10%. (Всього експорт до країн ЄС склав 5,49 тис. Т).

Імпорт, що неприємно дивує учасників ринку, виріс за 4 місяці на 10% і склав 14,37 тис. Т.

- Картина нам не особливо подобається, але сподіваємося, що торішню планку по імпорту ми не перестрибнемо, - говорить Сергій Карпенко. - Тим більше що ще п'ять років тому ми імпортували 155 тис. Т курятини.

Якщо говорити про спільне виробництво бройлерів, то в порівнянні з аналогічним періодом 2014 р воно скоротилося на 5%. Цьому є об'єктивні причини - з статистики випав ряд підприємств Криму і Донбасу, які рік тому успішно працювали.

Після початку бойових дій в Луганській області на 70% було зруйновано підприємство «Агроукрптаха», виробничі потужності якого становили близько 10 тис. Т м'яса на рік. Аналогічна доля спіткала «Ландгут Бройлер» (колишня Єнакіївська птахофабрика, 5-6 тис. Т). Повністю знищена найбільша в країні «батьківська» (тобто виробляє яйця) фабрика «Шахтарська Нова».

Одне з найбільших підприємств галузі, «Дружба народів Нова» (70-75 тис. Т курятини на рік), знаходиться в Криму з усіма витікаючими наслідками. Цей птахокомплекс вже не український.

Однак Сергій Карпенко вважає, що загальне виробництво курятини в 2015-му збільшиться на 5% і складе 1,01 млн. Т.

- Звідки така впевненість?

- По-перше, в цьому році починає свою роботу друга черга «Вінницького бройлера», птахокомплекс виходить на повну потужність. По-друге, нарощують виробництво інші підприємства галузі. Внутрішнє споживання зміщується в бік дешевого курячого м'яса, і ринок на це реагує.

Повертаючись до теми американо-китайського курячого співпраці, хочу сказати, що американська ініціатива (тобто переробка курей в іншій країні) цілком може бути здійснена в Україні. Зарплата працівника забійного цеху на наших птахокомбінатах - 4-5 тис. Грн. Тобто плюс-мінус долар на годину, навіть трохи нижче, ніж в Китаї.

Чому б, наприклад, польських чи угорських охолоджених курей не переробляти на українських підприємствах? Відстані не такі великі, щоб заморожувати. А у нас тушки професійно оброблять, вже тоді заморозять - і назад. Якщо експорт до Євросоюзу обмежений квотами, то чому б вітчизняним виробникам ось таким чином додатково не заробляти?

Довідка

Асоціація «Союз птахівників України». 02660, Київ, вул. М. Раскової, 19, оф. 807. Тел. (044) 494-4930, www.poultryukraine.com

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу». 01032, Київ, вул. Жилянська, 146, 3-й поверх. Тел. (044) 236-2097, www.agribusiness.kiev.ua Довідка «2000»

В даний час в Україні виробництвом курячого м'яса займаються 20 підприємств, перші 5 з яких займають 89,5% ринку.

П'ятірка кращих виглядає наступним чином:

1. «Миронівський хлібопродукт» (ТМ «Наша Ряба») - 59%.

2. «Агромарс» (ТМ «Гаврилівські курчата») - 14%.

3. Володимир-Волинська птахофабрика - 6%.

4. Птахокомплекс «Дніпровський» - 5,5%.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...