З перших днів після оперативного втручання у дитини, лікуючий лікар стикається з проблемою призначення доцільного харчування [1, 2-5]. Недооцінка значущості фактора харчування в ранньому пiсля оперативного періоді призводить до зниження темпів фізичного розвитку дитини, розвитку важких ускладнень [1-5]. Хворій дитині з їжею повинен надходити матеріал для побудови нових клітин тканин, підтримки життєвих функцій (дихання, кровообігу, травлення) [6-10].
Відомо, що використання штучного харчування з включенням спеціалізованих продуктів у хворих дітей з хірургічною патологією в ранньому післяопераційному періоді дозволяє відновити нутрітивного статус, нормалізувати показники вісцерального пулу білків сироватки крові, а також забезпечити більш пізню появу самостійного стільця [1, 5, 10].
Використовувані спеціалізовані суміші для лікувального харчування дитини в ранньому післяопераційному періоді повинні повністю засвоюватися і не викликати кишкової перистальтики, що обумовлюється відсутністю в них баластних речовин і лактози, мати мінімальної стимуляцією желче- і сокоотделения, повинні затримувати освіту калових мас, з метою зниження ризику інфікування швів каловими масами, більш швидкого загоєння післяопераційної рани. Суміші повинні містити повний комплекс вітамінів і мікроелементів, що робить можливим застосування препарату протягом тривалого періоду часу.
У даній роботі, в ранньому післяопераційному періоді, були використані поживні суміші для ентерального харчування - Нутріен Елементали, Нутріен Юніор, Нутріен Стандарт.
Безпосередньо після великих операцій була рекомендована голодна дієта (1-2 дні), в зв'язку з цим в першу добу після операції спостерігаються діти знаходилися тільки на інфузійної терапії, з перших-других діб у міру відновлення всмоктувальної і перетравлює функцій кишечника дітям спостережуваних груп починалося поступове введення ентерального харчування. З третьої доби рекомендовано призначення полуелементние сумішей Нутріен Елементали, які отримані методом гідролізу харчових білків до олігопептидів і невеликої кількості вільних амінокислот, що покращує їх пристінкових травлення і всмоктування в кишці. Полуелементние суміші містять среднецепочечние тригліцериди, всмоктування яких не вимагає додаткових ферментативних зусиль, що забезпечує функціональний відносний спокій печінки і підшлункової залози. Полімерні збалансовані суміші готуються за спеціальною технологією в промислових умовах на основі гомогенатов натуральних продуктів, білкових ізолятів, рослинних і молочних жирів. Зазначені продукти практично повністю дозволяють забезпечити хвору дитину в макро- і мікронутрієнтів.
Залежно від призначення харчування діти були розділені на дві групи - А і Б.
Група А - діти, які одержували додатково ентеральне харчування спеціалізованими лікувальними сумішами в ранні терміни (перші-другу добу після операції), група Б - пацієнти, які отримували тільки натуральні продукти з загального столу, без додаткового призначення спеціалізованих сумішей (бульйон курячий, суп протертий овочевий, картопляне пюре, молочні каші з вівсяної і гречаної крупи, сир, кефір, компот з сухих фруктів).
Залежно від стану дітей харчування спеціалізованими сумішами призначалося перорально (21 дитина) та через зонд (10 дітей). Добовий калораж (ккал / добу) визначався з урахуванням величини основного обміну (за допомогою метаболографа). Використання спеціалізованих продуктів для ентерального харчування становило в залежності від тяжкості стану дитини та обсягу виконаної операції в середньому 7 ± 2,1 дня.
Проведення соматометрических і біохімічних методів дослідження показало різницю показників у підгрупах, починаючи з третього дня отримання лікувального харчування.
Зміст всіх досліджених нами білків плазми крові у дітей спостерігаються груп було по-різному. Встановлено, що у всіх пацієнтів обох груп в першу добу після операції відзначалося статистично достовірне зниження концентрацій транстітеріна (ТТР), статистично достовірне підвищення концентрацій С-реатівного білка (СРБ) (див. Рис. 1, 2).
При призначенні нутритивной підтримки нами встановлено статистично достовірне зростання концентрацій ТТР (див. Рис. 1). Концентрації ТТР виявилися статистично достовірними серед пацієнтів кожної групи і підгрупи (р <0,001).
Між третіми-п'ятими днями пацієнти, які отримували повне ентеральне харчування, мали приріст концентрації ТТР, зниження концентрації СРБ, на відміну від пацієнтів, які не отримували харчування з використанням спеціалізованих сумішей (див. Рис. 1, 2).
Динаміка концентрацій зазначених протеїнів плазми виявилася статистично достовірної (р <0,001). Короткий період напіввиведення і чутливість до змін в живильному статус дітей дозволяє своєчасно оцінити живильний статус дитини і ефективність проведеної нутритивной підтримки з використанням спеціалізованих сумішей.
Необхідно відзначити, що в той же час у всіх спостережуваних нами груп пацієнтів в перші пiсля оперативного добу відзначалося достовірне (р <0,001) підвищення рівнів показників позитивних (СРБ, Орозо, альфа1-антитрипсину) білків-реактанов гострої фази.
Під впливом хірургічного та травматичного стресу спостерігається катаболічних спрямованість амінокислотного обміну, що проявляється зниженням м'язової маси, зниженням синтезу білків зі зменшенням концентрацій ТТР, в сироватці крові. Наслідком цих процесів є розвиток живильної недостатності в ранньому пiсля оперативного періоді, що вимагає використання спеціалізованих лікувальних продуктів в найбільш ранні терміни.
Використання штучного харчування з включенням спеціалізованих продуктів харчування у хворих дітей в ранньому післяопераційному періоді дозволяє забезпечити бесшлаковую дієту, достатнє надходження нутрієнтів, кращі темпи відновлення показників вісцерального пулу білків сироватки крові, більш пізню появу самостійного стільця, що забезпечує сприятливий перебіг післяопераційного періоду.
Таким чином, використання спеціалізованого лікувального харчування в ранньому післяопераційному періоді є необхідним і важливим компонентом в загальному комплексі терапії, спрямованої на відшкодування енергопластіческіх потреб організму дитини.
література
Бадетті С. Оцінка стану харчування у хірургічних пацієнтів // Освіжаючий курс лекцій з анестезіології та реаніматології. Архангельськ, 1996. С. 57-61.
Барановський О. Ю., Шапіро І. Я. Штучне харчування хворих. С.-Пб, 2000. 154 с.
Боровик Т. Е. Ентеральне харчування дітей з хірургічною патологією кишечника // Педіатрія. 2000. № 3. С. 66-68.
Боровик Т. Е., Ерпулева Ю. В., Рославцева Е. А., Семенова Н. Н. та ін. Ентеральне харчування спеціалізованими сумішами при операціях на тонкій і товстій кишці у дітей // Російський журнал гастроентерології, гепатології, колопроктології. 2003. № 5. Т. XIII. С. 25-34.
Гутіерез Г., Малик С. Гіпоксія кишечника - двигун СПОН / В сб .: Освіжаючий курс лекцій з анестезіології та реаніматології. Архангельськ, 1996. С. 258-261.
Єфименко Н. А., Шестопалов А. Е., Пасько В. Г. та ін. Штучне харчування в інтенсивній медицині і реанімації. Методичні рекомендації. М .: ГВКГ ім. Н. Н. Бурденко. 2000. 66 с.
Костюченко А. Л., Костін Е. Д., Куригін А. А. Ентеральне штучне харчування в інтенсивній медицині. С.-Пб, 1996. 330 с.
Курек В. В., Кулагін А. Е., Васильцева А. П., Слинько С. К. Досвід застосування зондового харчування у дітей в умовах інтенсивної терапії // Анестезіологія і реаніматологія. 2000. № 1. С. 24-27.
Кемпбелл І. Раннє післяопераційне харчування - за і проти // Актуальні проблеми анестезіології та реаніматології. 1997. № 4. С. 195-199.
Лейдерман І. М. Сучасні аспекти періоператівном нутритивной підтримки // анестезиолого. і реаніматол. 2000. № 3. С. 56-59.
Ю. В. Ерпулёва, доктор медичних наук
ФДМ Московський НДІ педіатрії та дитячої хірургії Росздрава, Москва
Контактна інформація про автора для листування: [email protected]
Купити номер з цією статтею в pdf
