Лікування отиту: вушні краплі, антибіотики при отиті

  1. Вушні краплі при отиті
  2. Антибіотики при отиті

отит відноситься до ряду ЛОР-захворювань і являє собою локалізується в різних частинах вуха запальний процес. Дане захворювання зустрічається досить часто у дітей і дорослих. Правильне лікування отиту призначає, як правило, лікар - отоларинголог. Місцеве лікування отиту має на увазі застосування спеціальних вушних турунд, зігріваючих компресів і вушних крапель. Зазвичай місцеве лікування отиту супроводжується прийомом призначених лікарем антибіотиків широкого спектру дії.

Сучасний фармацевтичний ринок пропонує величезну кількість найменувань вушних крапель. Деякі препарати є аналогами давно з'явилися в аптеках лікарських засобів, мають схожий з ними складу і розрізняються лише назвою і виробником. Недосвідченій людині досить важко зорієнтуватися в подібному різноманітті, особливо в перший раз. Відразу слід підкреслити, що ті, хто вважають вушні краплі нешкідливим лікарським засобом, дуже сильно помиляються. Дані препарати при неправильному використанні можуть завдати значної шкоди здоров'ю хворого, а при правильному - прискорити процес його одужання. Тому вушні краплі потрібно застосовувати тільки за призначенням лікаря і строго в зазначеному дозуванні.

Вушні краплі при отиті

Вушні краплі, що застосовуються для лікування отиту, діляться на три основні групи: Вушні краплі, що застосовуються для лікування отиту, діляться на три основні групи:

  • Краплі комбінованого складу з вмістом глюкокортикоїдів (софрадекс, Анауран, гаразон, Полідекса, Дексон);
  • Монопрепарати з вмістом нестероїдних протизапальних засобів (отинум, отипакс);
  • Антибактеріальні препарати (Отофа, Нормакс, ціпромед, фугентін).

Вушні краплі Анауран показані при отиті середнього вуха, гострих і хронічних зовнішніх отитах, застосовуються методом закапування в зовнішній слуховий прохід за допомогою піпетки. Дані краплі можуть застосовуватися для лікування захворювань як у дорослих (по 5 крапель двічі на день), так і у дітей (по 3 краплі тричі на день). Дітям і вагітним жінкам препарат призначається лікарем лише в крайніх випадках. До побічних дій крапель Анауран відносяться: лущення шкіри зовнішнього слухового проходу, періодично виникають в ньому свербіж і печіння. Виникнення системних побічних ефектів малоймовірно внаслідок застосування невеликих доз препарату.

Краплі Софрадекс призначені для закапування в очі і вуха, мають яскраво виражену протизапальну, антибактеріальну та протиалергічну дію, часто застосовуються при отитах середнього вуха (по 3 краплі 4 рази на день). Перевищувати призначені лікарем дози ліків не рекомендується. Застосування даного препарату може мати побічні ефекти у вигляді місцевих алергічних реакцій (поява печіння, свербіння і болю в зовнішньому слуховому проході). Краплі Софрадекс протипоказані жінкам у період виношування плоду та годування дитини грудьми, новонародженим дітям, людям, страждаючим нирковою і печінковою недостатністю.

Вушні краплі отинум призначаються пацієнтам із запаленням середнього вуха, закопуються тричі на день по 3-4 краплі. Алергічні реакції при застосуванні даного препарату зустрічаються вкрай рідко. Краплі отинум не призначаються пацієнтам, що мають пошкодження барабанної перетинки, оскільки входять до їх складу похідні саліцилової кислоти при попаданні на її пошкоджену поверхню можуть викликати порушення слуху.

Краплі Нормакс (норфлоксацин) мають широкий антибактеріальним спектром дії, призначаються для лікування зовнішнього отиту, гнійного та хронічного отитів середнього вуха. До побічних дій препарату відносяться дрібні висипання на шкірі, поява печіння і свербіння в області застосування, набряк Квінке. При виникненні тяжкої алергічної реакції потрібно припинення застосування препарату і звернення до фахівця.

Антибіотики при отиті

Для досягнення максимального лікувального ефекту рекомендується поєднувати застосування крапель з прийомом препаратів антибіотиків. Антибіотики, також як і вушні краплі, повинні призначатися фахівцем після встановлення діагнозу. Прийом певних лікарських засобів обумовлюється місцем локалізації запалення. Гострий отит середнього вуха передбачає лікування наступними препаратами:

Амоксицилін - антибіотик, що володіє яскраво виражену бактерицидну і антибактеріальну дію. До побічних ефектів даного лікарського препарату відносяться різноманітні алергічні реакції, виникнення суперінфекцій. Амоксицилін призначається у вигляді капсул три рази в день після їди. Курс лікування становить не менше семи днів.

Ампіциліну тригідрат належить до групи напівсинтетичних пеніцилінів, застосовується у вигляді порошку, капсул, або таблеток. Даний лікарський препарат протипоказаний людям з печінковою недостатністю, вагітним і годуючим жінкам. До основних побічних ефектів належать: алергія, дисбактеріоз, діарея, головний біль, рідко - анафілактичний шок.

При хронічному отиті середнього вуха можуть застосовуватися такі препарати:

Ципрофлоксацин, що представляє собою антибіотик з групи фторхінолонів першого покоління, має широкий антибактеріальний спектр дії, широко застосовуваний в медичній практиці багатьох європейських країн. Препарат протипоказаний вагітним жінкам і особам до 18 років. При призначенні ципрофлоксацину жінці в період лактації годування дитини грудьми слід припинити на весь період лікування. З побічних ефектів найбільш часто зустрічаються: діарея, метеоризм , Нудота, запаморочення, швидка стомлюваність, безсоння, тахікардія, кропив'янка, кандидоз. При передозуванні препарату потрібна негайна медична допомога, промивання шлунка .

Антибіотик Нетилміцин відноситься до групи аміноглікозидів третього покоління, застосовується місцево, у вигляді вушних ін'єкцій двічі на добу. Курс лікування залежить від тяжкості захворювання і триває не більше двох тижнів. Побічні ефекти виникають вкрай рідко у вигляді місцевих алергічних реакцій. Даний препарат протипоказаний людям похилого віку, вагітним жінкам, новонародженим дітям, також його застосування заборонено жінкам в період лактації.

При застосуванні антибіотиків слід пам'ятати, що будь-який із зазначених лікарських засобів може викликати дисбактеріоз, тому лікування ними доцільно поєднувати з прийомом пробіотиків.

Оцініть статтю: Поділіться з друзями!