Найпотужніша в цьому році сонячний спалах була сфотографована в південній півкулі Сонця 5 липня 2009 року телескопами російської обсерваторії ТЕСИС, встановленими на космічному апараті «КОРОНАС-ФОТОН».
Спалах тривав протягом 11 хвилин з 10:07 до 10:18 за московським часом з максимумом о 10:13 за Москві. Інтенсивність рентгенівського випромінювання від Сонця в найвищій точці досягла рівня С2.7 за п'ятибальною шкалою GOES (Geostationary Operation Environmental Satellites).
Як повідомляється в прес-релізі Фізичного інституту ім. П.Н. Лебедєва РАН (ФІАН), класифікація спалахів здійснюється по вимірюванню потоку рентгенівського випромінювання Сонця в діапазоні довжин хвиль від 1 до 8 ангстрем. Всі сонячні спалахи цими вимірами діляться на 5 класів, залежно від потужності випромінювання в максимумі. Ці класи позначаються буквами латинського алфавіту: A, B, C, M і X. Мінімальний клас A0.0 реєструється при потоці рентгенівського випромінювання на орбіті Землі в 10 нановатт на квадратний метр, і далі при переході в кожну наступну категорію збільшується в 10 разів. Для досягнення максимального класу, потік рентгенівського випромінювання від спалаху повинен вирости як мінімум до 100 000 нановатт. Події такої потужності є унікальними за силою і спостерігаються тільки в максимумі сонячної активності. Так під час максимуму попереднього сонячного циклу в Наприкінці жовтня 2003 року спостерігались спалахи з потоком випромінювання понад мільйон нановат аж до класу X17.
Хоча спалах, що спостерігалася 5 липня нинішнього року, більш ніж в сто разів поступається за потужністю цим унікальним подій, вона - найбільша з зареєстрованих за дуже тривалий час. Останній раз спалах класу C була зареєстрована в минулому році, 11 грудня 2008 року, причому мала в кілька разів меншу потужність. Подій ж більшої потужності, ніж сьогодні, не спостерігалося на Сонці вже більше року з 25 березня 2008 року.
Цікаво, що активна область, в якій стався спалах, ще два дні тому просто не існувала. Вона виникла на диску Сонця близько опівночі за московським часом з 3 на 4 липня. Тим самим, або енергія спалаху була накопичена в магнітних полях ще до спливання області на поверхню, або область розвивається з незвично високою швидкістю, характерною скоріше для максимуму активності. На користь другого варіанту говорять спостереження сонячних плям - основних індикаторів сонячної активності. Їх число в області зростає надзвичайно швидко: 3 липня в цій області не було жодної плями, 4 липня їх було сім, а 5 липня вже 14. Сьогодні ж, 6 липня, число сонячних плям вже одно шістнадцяти. Якщо в найближчі дні не настане перелому, то що відбулася напередодні великий спалах може виявитися не останнім на цьому тижні.
Площина орбіти космічного апарату «КОРОНАС-ФОТОН", на якому працює обсерваторія ТЕСИС, в найближчі два тижні буде повернута до напрямку на Сонце під кутом близько 90 градусів. В результаті апарат при обертанні по орбіті не заходитиме в тінь Землі і зможе вести безперервні спостереження за наше світило. Це означає, що від уваги телескопів не сховається майже нічого з того, що відбувається в ці дні на Сонці.
Наука і життя // Ілюстрації
<
>
Обсерваторія ТЕСИС - це комплекс космічних телескопів для дослідження Сонця, який встановлений на борту російського супутника Коронас-Фотон (Coronas-Photon), запущений на орбіту 30 січня 2009 року з космодрому Плесецьк Архангельської області. Обсерваторія ТЕСИС розроблена в Лабораторії рентгенівської астрономії Сонця ФІАН ім. П.Н. Лебедєва.
Мета досліджень ТЕСИС - спостереження Сонця, безперервний моніторинг його активності та отримання відповіді на актуальні питання фізики Сонця, такі як проблема нагріву корони, механізм сонячних спалахів, природа сонячного циклу.
