д.м.н., професор ( 1-я кафедра дитячих хвороб )
А.В. Сукало закінчив з відзнакою в 1975 педіатричний факультет Мінського медичного інституту. Ординатор 2-ї дитячої клінічної лікарні м Мінська (1975-1978г.). З 1978 по 1981аспірант кафедри факультетської педіатрії МГМИ, асистент цієї ж кафедри з 1981 по 1988 р.
Під керівництвом професора І.Н.Усова виконав (1982р.) Кандидатську дисертацію.
У 1995 році захистив докторську дисертацію: «Первинний гломерулонефрит у дітей Білорусі в сучасних екологічних умовах».
Доцент 1-й кафедри дитячих хвороб з 1988 по 1990 і з 1992 по 1994 р, одночасно декан педіатричного факультету (1988-1996). Завідувач 1-й кафедрою дитячих хвороб БДМУ з 1994 року.
Результати багаторічних досліджень з проблеми нефрології А.В. Сукало узагальнив у докторській дисертації «Первинний гломерулонефрит у дітей Білорусі в сучасних екологічних умовах» (1995р). Йому присвоєно вчене звання професора в 1996 році.
А.В. Сукало впровадив в Білорусі метод нефробіопсія в дитячій нефрології, один з організаторів Центру дитячої гемодіалізу, науковий керівник Республіканського центру дитячої нефрології та ниркової замісної терапії.
Результати досліджень А.В. Сукало узагальнені в ряді науково-методичних розробок, інструкціях по застосуванню методів, затверджених Міністерством охорони здоров'я Білорусі, опубліковані в таких авторитетних наукових виданнях як «Clinical immunology» (Німеччина), «Педіатрія» (РФ), «Pediatrics» (США).
Під керівництвом А.В. Сукало щорічно виконуються наукові проекти в рамках ДНТП «Лікувальні і діагностичні технології», ОНТП «Мать и дитя», «Експертиза і медреабілітації», фонду фундаментальних досліджень НАН Білорусі.
У 2009 році обраний членом-кореспондентом НАН Білорусі, в 2012 р - заступником Голови Президії НАН Білорусі. У 2014 році обраний академіком НАН Білорусі.
Були виевлени і описані закономірності та особливості перебігу гломерулонефритів у дітей Білорусі в постчорнобильський період. Встановлені факти зміни течії і почастішання несприятливих наслідків гломерулонефритів (розвиток хронічної ниркової недостатності) при впливі цезію 137, нітратів і їх поєднання в сукупності лежать в основі одного з розділів сучасної нефрології - екологічної нефрології дитячого віку.
А.В. Сукало веде велику науково-організаційну роботу. Протягом 5 років очолював державну науково-технічну програму «Лікувальні і діагностичні технології», з 2001 р керує ГЕС з охорони здоров'я ДКНТ при СМ Білорусі.
Є членом правління «Творчого об'єднання дитячих нефрологів» (Росія), головним позаштатним дитячим нефрологом МОЗ Білорусі, керівником центру дитячої нефрології та ниркової замісної терапії, експертом центру експертиз і випробувань, членом редколегій журналів «Охорона здоров'я», «Нефрологія», «Медична панорама» , «Репродуктивне здоров'я» та ін.
А.В. Сукало підготував 17 кандидатів і 3 доктори медичних наук.
Є автором (співавтором) близько 500 наукових робіт.
Основні наукові роботи фундаментального і прикладного характеру, що проводяться А.В. Сукало і під його керівництвом присвячені вивченню причин і розробці способів профілактики рецидивів нефротичного синдрому у дітей, клінічним і експериментальному дослідженням несприятливих факторів зовнішнього впливів (цезію 137 і нітратів) на виникнення, перебіг і результат гломерулярних захворювань нирок в дитячому віці.
А.В. Сукало співавтор багатьох монографій:
- «Практичні навички педіатра», 1995;
- «Довідник сімейного лікаря. Педіатрія », 1997,1999,2000;
- «Довідник по лікуванню дитячих хвороб», 1998, 1999;
- Довідник «Діагностика дитячих хвороб» 2002;
- «Дитячі хвороби» Довідник (2002),
- підручника «Педіатрія» - для медичних училищ (2008р.),
- книги «Актуальні проблеми педіатрії» 2009 і ін.
В результаті дослідження «Первинний гломерулонефрит у дітей Білорусі в сучасних екологічних умовах» виявлено, що:
- збільшення частоти захворювань органів сечової системи на забруднених радіонуклідами територіях (Гомельської і Могильовської областей) в 1,3-1,5 рази, а тубулоінтерстіціальний нефритом - в 2,7 рази;
- інкорпорація малих доз цезію 137 здоровим статевонезрілі щурам призводить до розвитку тубулоінтерстиціальних поразок, а у тварин з експериментальним нефритом - до обваження захворювання в зв'язку з посиленням ураження клубочків і індукцією тубулоинтерстициального запалення;
- поєднані цезій-нітратні впливу підсилюють шкідливу дію один одного на ниркову паренхіму статевонезрілих щурів з експериментальним нефритом (синдром взаємного обтяження), призводять до порушення функції нирок;
- показана ефективність використання тималина і Т-активіну для прискорення імунологічної реабілітації і зниження числа ранніх рецидивів гломерулонефритів у дітей, які проживають на забруднених територіях;
- вперше проведено поглиблені дослідження показників імунного статусу, гормональних порушень і параметрів ліпідного обміну у пацієнтів з нефротичним варіантом гломерулонефриту з різних радіоекологічних умов;
- запропонована схема диспансерного спостереження і протирецидивного лікування хворих на гломерулонефрит, які проживають на забруднених територіях і доведена її ефективність у вигляді зниження загострень хвороби в 2,3 рази.
