Багато статей написано вже на тему вагітності і самих пологів, а ось що потім відбувається з мамою і дитиною я не знайшла, тому вирішила поділитися власним досвідом.
Мені при пологах робили надріз промежини, тому що дитинка у мене народився великий 4500, відразу ж зашили. Найдивовижніше для мене, що буквально через 5 хвилин після пологів я не пам'ятали ніякого болю, і навіть, коли мене зашивали, мені не було боляче, скоріше неприємно саме усвідомлення факту. Ось як все розумно продумала Природа!
Відразу після пологів, дитинку забрали міряти, зважувати, капати йому очі і оцінювати за шкалою Апгар, після чого одягли і поклали мені на груди. Потім нас перевели в післяпологову палату і залишили на якийсь час. До нас 5-6 годин ніхто не заходив, я встигла поспати в обнімку з малятком. Прокинувшись, я виявила, що у мене сильна кровотеча. Я злякалася і покликала чергову медсестру. Вона сказала, що це нормально і що ще довго буде текти кров, тому що там, де раніше жив дитина (плодове місце), тепер рана, порадила частіше міняти пелюшки або прокладки. Весь час, що я була в пологовому будинку, я використовувала і прокладки, і стелить пелюшки. Я не очікувала, що буде так багато крові.
До речі, в цій статті я вже писала, що вам може знадобитися в пологовому будинку.
У більшості пологових будинків дитини не забирають у мами, вони весь час знаходяться поруч (біля маминого ліжка стоїть ліжечко новонародженого). Я з дитиною спала в одному ліжку, я не уявляла як її, таку маленьку, залишити одну в чужому для неї світі. І дочка, схоже, була мені вдячна, тому що практично не плакала і перші дві ночі ми з нею спали, не прокидаючись, з 9-10 вечора і до 5-6 ранку. Таким чином, я встигла повністю відновити сили.
У пологових будинках зазвичай дуже тонкі стіни-перегородки, тому чутність там відмінна, але десткое плачі і розмови будуть заважати тільки вам, у новонароджених дуже слабких слух (нормально він починає функціонувати ближче до місяця).
Лікарі та медсестри не балували нас своїми візитами і тим більше поясненнями, що потрібно робити з дитиною, тому я довірилася своїй інтуїції і робила те, що підказувало серце. Єдиний раз я попросила допомоги медсестри потримати дитину, щоб я помила голову крихті. Однією рукою тримати, а інший мити незручно та й страшно.
Я не знала наїдався моя дитина в перші три дні, поки у мене ще не було молока, але я його прикладала так часто, як він хотів або коли він не спав. Лікарі говорили, що я повинна була будити дитину, якщо він не їв 3-4 години, але я довірилася дитині і природі і не будила його, а відразу після сну давала груди.
У мене молоко прийшло на четверту добу, сильно набрякла груди, до неї боляче було доторкнутися. Допоміг прохолодний душ.
Я була і залишаюся категорично проти щеплень, тому я заздалегідь підготувала бланки відмов, але, на моє щастя і подив, коли я народжувала, в пологовому будинку не було вакцин, тому не довелося ні з ким боротися, доводити і нічого підписувати.
Я народжувала взимку в період всякий простудних інфекцій та епідемій, тому до мене нікого не пускали, чоловіка я бачила тільки з вікна. Всі передачі від нього мені приносили медсестри. До слова сказати, в пологових будинках занадто тепло, якщо не сказати жарко. Начитавшись літератури, я вже знала, що дитині потрібен прохолодний свіже повітря, благо в палаті я була одна, тому вікна відкривала регулярно, незважаючи на мороз. Як правило, ми закутувалися з малятком під ковдру я і їй щось розповідала або співала колискову, а вона засинала, а хвилин через 15-20 я закривала вікна, а через час знову відкривала або зовсім залишала на провітрюванні (невелика щілина).
У пологовому будинку мене протримали 5 днів. Я народжувала в середу, а виписали мене аж в понеділок після обіду. Сказати, що у мене залишилися хороші спогади про пологовому будинку не можу, але я їм вдячна, що пологи пройшли добре.
Якщо вам є, що додати по цій темі, пишіть в коментарях, буду рада дізнатися, як все проходило у вас. Якщо є питання, також пишіть.
