вірус Епштейна

Йдеться про інфекційної хвороби, збудником якої є вірус Епштейна - Барр, що відноситься до герпетичної групи вірусів Йдеться про інфекційної хвороби, збудником якої є вірус Епштейна - Барр, що відноситься до герпетичної групи вірусів. Інфікування відбувається, коли користуються чужий посудом, а найчастіше під час поцілунку (мова навіть про обмін поцілунками при зустрічі), бо вірус передається зі слиною. Через цієї недуги називають хворобою поцілунків, а ще одна медична назва -мононуклеоз. Інкубаційний період триває від чотирьох до шести тижнів. А найнеприємніше те, що позбутися від цього вірусу майже неможливо, він залишається в організмі і в разі погіршення роботи імунної системи час від часу може нагадувати про себе.

Мононуклеоз часто супроводжується лихоманкою (нерідко температура тіла підвищується до 40 градусів), грипоподібні симптомами (нежить, першіння в горлі), ознаками загальної інтоксикації (слабкість, нудота, відсутність апетиту, ломота в тілі), збільшенням лімфовузлів і мигдалин. Притому хворі скаржаться на сильний головний біль і біль у горлі, додайте розлад роботи системи травлення (печія, здуття і болю в животі, діарея), збільшення в розмірах печінки та селезінки.

Тому мова йде про досить агресивному вірус, боротися з яким можна тільки за відповідною схемою. Нехтувати лікуванням не можна, а самолікування до добра не доведе, оскільки стан хворого з часом буде тільки погіршуватися. Нерідко через це трапляються випадки розвитку важких ускладнень, зокрема ураження легень (тобто пневмонія), гайморових пазух (мова йде про гаймориті), навіть загроза розриву селезінки. Все тому, що приєднується бактеріальна флора, в кінці кінців, інфекція починає вражати інші органи.

Тому хворий потребує не тільки симптоматичного лікування і прийому противірусних препаратів, нерідко виникає потреба в антибіотикотерапії. А ще при мононуклеозі треба дотримуватися постільного режиму, тому що фізична активність може призвести до тяжких наслідків. Після лікування слід повторно зробити аналіз крові, щоб переконатися, що здоров'я хворого поза небезпекою.