Застосування препарату Мірамістін® при лікуванні дітей з гострим назофарингитом

  1. Матеріали і методи дослідження
  2. Результати та їх обговорення
  3. висновок

На правах реклами

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) є серйозною проблемою для охорони здоров'я в Росії внаслідок високої поширеності у дітей [1]. ГРЗ є поліетіологічність групу інфекцій. Серед етіологічних чинників у дітей питома вага вірусів становить 65-90% [2-4]. Найбільш частими бактеріальними збудниками, що виявляються при ГРЗ у дітей, є Str. pneumoniae, H. influenzae, Str. pyogenes, Staph. aureus, M. catarrhalis [5]. Особливо висока роль бактеріальної флори в розвитку ускладнень і повторних респіраторних захворювань у часто хворіючих дітей [6].

У дітей значно частіше реєструється ускладнений перебіг гострих респіраторних захворювань у вигляді запальних захворювань порожнини носа, навколоносових пазух, глотки, що мають рецидивуючий перебіг.

В даний час лікування цих захворювань ефективно при застосуванні, перш за все, антисептичних засобів в комплексі з симптоматичними препаратами [7, 8].

В останні роки широке застосування знаходить антисептик нового покоління - Мірамістін®, що володіє вираженою активністю відносно цілого ряду мікробів - вірусів, бактерій, грибів. В даний час звичайними способами введення розчину препарату Мірамістін® є полоскання, промивання, зрошення.

У комплексному лікуванні поряд з медикаментозною терапією уcпешно використовуються фізичні фактори [9-11].

Однією з актуальних проблем сучасної фізіотерапії є розвиток фізіофармакотерапевтіческіх технологій, що дозволяють вводити лікарські засоби за допомогою методів апаратної фізіотерапії [12].

Ефективним методом лікування захворювань верхніх дихальних шляхів є аерозольтерапія у вигляді інгаляцій лікарських речовин, що мають більш високу хімічну і фізичну активність, ніж звичайні рідкі ліки, внаслідок збільшення сумарної поверхні дисперсної фази.

Перевагою лікарського електрофорезу є введення малих, але досить ефективних доз діючої речовини в найбільш хімічно активній формі - у вигляді іонів; пролонгованість дії; можливість введення речовини безпосередньо в осередки запалення, блоковані в результаті порушення локальної мікроциркуляції.

Метою дослідження було наукове обгрунтування можливості застосування розчину препарату Мірамістін® при гострому назофарингіт у дітей за допомогою технологій фізіотерапії та підвищення ефективності комплексного лікування.

Матеріали і методи дослідження

Клінічні спостереження і порівняльні дослідження проведені у 60 дітей з гострим назофарингитом. Частина пацієнтів отримували Мірамістін® шляхом ендоназального електрофорезу (20 дітей), друга група - інгаляції аерозолю препарату Мірамістін® за допомогою маски через небулайзер (20 дітей), також була виділена група пацієнтів, які не отримували фізіотерапевтичного лікування з використанням препарату (20 дітей - контрольна група ). Вік дітей становив від 2 до 17 років.

Ендоназальний електрофорез проводили за такою методикою. В обидві ніздрі вводяться марлеві турунди, рясно змочені препаратом Мірамістін®. Їх вільні кінці укладаються поверх клейонки на верхній губі, а потім на них же розташовують струмопровідну пластину, з'єднану з анодом. Нижній край клейонки затягують на струмопровідну пластину, з подальшою фіксацією бинтом. Другий електрод площею 50-60 см2 розміщують на задній поверхні шиї (нижні шийні хребці) і приєднують до катода. Силу струму в процесі курсового лікування поступово підвищують від 0,3 мА до 1 мА. Тривалість процедури становить 8-10 хвилин, на курс призначається 8-10 щоденних процедур.

Інгаляції крупно-або Середньодисперсні аерозолю препарату Мірамістін® проводили за допомогою загубника або маски, використовуючи компресорний або ультразвуковий небулайзер. Дихання через рот і ніс. Для проведення процедури необхідно 3-4 мл препарату Мірамістін®. Інгаляції проводять щодня протягом 10 хвилин. Курс лікування становить 8-10 інгаляцій.

Оцінка ефективності застосування препарату Мірамістін® проводилася на підставі даних динамічного спостереження, відповідно до результатів різних методів дослідження (загальний аналіз крові, риноскопія, фарингоскопия. Оцінка динаміки суб'єктивних скарг проводилась з використанням сенсорно-аналогової шкали (Саш), по 10-бальній системі, моніторування артеріального тиску і ЧСС, рівень фізичного розвитку і фізичної підготовленості.

Дослідження проводилися відповідно до вимог Гельсінкської декларації. Статистична обробка результатів дослідження проводилася з використанням стандартних комп'ютерних програм Statistika 7.0 і SPSS 15.0.

Результати та їх обговорення

До початку дослідження 45 дітей (75,0%) скаржилися на погане самопочуття, нездужання. У 24 дітей (40,0%) явища риніту були ускладнені симптомами катарального синуситу: утруднене носове дихання, тяжкість і біль в голові, в проекціях пазух. При риноскопії у 17 дітей (28%) відзначалося слизисто-гнійне виділення з носа в середньому і нижньому носових ходах, у 43 (72,0%) - слизової, у 29 хворих (48,0%) визначалися гіперемія і набряк слизової носових ходів . При фарингоскопии спостерігалося почервоніння слизової оболонки глотки, стікання слизу по задній стінці глотки в 48,1% випадків. У дітей поряд з нежиттю відзначалися ознаки гострого фарингіту, що супроводжувалося першением в горлі і сухим кашлем, в 55% випадків кашель мав нападоподібний характер.

Про наявність активності гострого запального процесу у більшості дітей (75,0%) з гострим назофарингитом, особливо ускладненим катаральним синуситом, свідчили лейкоцитоз до 11,08 ± 1,4 × 109 / л у 19 (31,7%) дітей, підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) в середньому до 16,2 ± 1,45 мм / год в 45,0% випадків.

Порівняльний аналіз динаміки клінічних симптомів захворювання у дітей, які отримували ендоназальний електрофорез препарату Мірамістін®, показав, що у більшості хворих (60%) регрес клінічних симптомів відзначався вже після 4-й процедури - кашель пом'якшав, рідше, зменшилася закладеність носа, покращився відтік і змінився характер носового секрету, покращився носове дихання. Набряк слизової порожнини носа при риноскопії до середини курсу ендоназального електрофорезу препарату Мірамістін® зберігалася лише у 4 дітей (14%), до кінця курсу набряклість повністю зникла у всіх хворих. Під впливом інгаляцій препаратом Мірамістін® у половини дітей зменшення вираженості клінічної симптоматики спостерігалася після 5-й процедури, набряк слизової носових ходів збереглася до кінця лікування у двох дітей. У контрольній групі позитивна динаміка клінічних симптомів була менш вираженою і настала в більш пізні терміни (рис. 1).

Оцінка динаміки суб'єктивних скарг з використанням Саш показала, що до кінця курсу лікування у дітей всіх груп покращилися самопочуття, рухова активність.

У 90% дітей, які отримували ендоназальний електрофорез, зник кашель, закладеність носа знизилася за даними Саш з 8,50 ± 0,157 до 1,00 ± 0,00 бала, виділення з носових ходів - з 9,50 ± 0,135 до 1,00 ± 0,01.

При застосуванні інгаляцій препаратом Мірамістін® кашель зник у 75% хворих, закладеність носа по Саш зменшилася з 8,49 ± 0,137 до 2,00 ± 0, виділення з носових ходів - з 9,25 ± 0,155 до 2,00 ± 0,10 .

У групі контролю за Саш динаміка вираженості закладеності носа і виділень з носа зменшилися з 7,99 ± 0,207 до 4,00 ± 0,100 і з 8,89 ± 0,266 до 4,92 ± 0,140 відповідно (рис. 2, 3).

У відповідь на курсове вплив ендоназального електрофорезу і інгаляцій препаратом Мірамістін® виявлена ​​нормалізація показників периферичної крові, що характеризують наявність запального процесу.

Моніторування артеріального тиску і частоти серцевих скорочень виявило відхилення вказаних параметрів у дітей всіх груп в межах фізіологічних коливань.

Дані повторного вивчення функціонального стану м'язової системи у всіх дітей з назофарингитом після одужання свідчили про позитивну динаміку швидкісно-силових показників фізичної підготовленості (стрибок у довжину з місця, динамометрія).

Комплексна оцінка ефективності фізіофармакотерапевтіческіх методів показала високу терапевтичну ефективність технологій фізіотерапії - ендоназального електрофорезапрепаратом Мірамістін® (90,0%) і інгаляцій препаратом Мірамістін® (85,0%), що достовірно вище, ніж у контрольній групі (71,0%, р < 0,05).

висновок

Таким чином, на підставі проведених досліджень науково обгрунтована можливість застосування розчину препарату Мірамістін® методами ендоназального електрофорезу і інгаляції.

Встановлено більш висока терапевтична ефективність введення розчину препарату Мірамістін® за допомогою технологій фізіотерапії.

Виявлено виражену протизапальну дію ендоназального електрофорезу і інгаляцій препаратом Мірамістін®, сприятливий вплив на клінічну симптоматику гострого назофарингіту, показники периферичної крові, терміни одужання.

Встановлено доцільність включення ендоназального електрофорезу і інгаляцій препаратом Мірамістін® в комплексне лікування дітей з гострим назофарингитом, в тому числі ускладненим катаральним синуситом.

Висока ефективність, відсутність побічних реакцій, наявність вітчизняного препарату Мірамістін® розширюють спектр фізіофармакотерапевтіческіх методів в педіатрії і дозволяють рекомендувати для застосування в різних дитячих установах системи охорони здоров'я (поліклініка, лікарня, санаторій, центр медичної реабілітації) і освіти (школи здоров'я, оздоровчі табори, дитячі сади).

література

  1. Самсигіна Г. А. Протизапальна терапія гострих респіраторних інфекцій у дітей // Педіатрія. 2011, т. 90, № 1, с. 102-106.
  2. Таточенко В. К. Гострі респіраторні захворювання у дітей - антибіотики або иммуностимуляция? // Питання сучасної педіатрії. 2004, т. 3, № 2, c. 35-42.
  3. Cohen R., Just J., Koskas M. et al. Gaudelus Infections respiratoires recidivantes: quel bilan, quels traitements? // Archives de pediatrie. 2005, 12, 183-190.
  4. Ключников С. О., Зайцева О. В., Османов І. М., Крапівкін, Кешишян Е. С., Блінова О. В., Бистрова О. В. Гострі респіраторні захворювання у дітей (Посібник для лікарів) // Російський вісник перинатології та педіатрії. 2008, № 3, с. 1-36.
  5. Савенкова М. С. Багатолика гостра респіраторна інфекція: від основних збудників до вибору препаратів // Лікуючий Лікар. 2011, № 3, с. 58-64.
  6. Булгакова В. А., Балаболкин І. І., Ушакова В. В. Сучасний стан проблеми часто хворіючих дітей // Пед. фармакологія. 2007, № 4 (2), с. 48-52.
  7. Спичак Т. В. Місце протизапальної терапії при гострих респіраторних захворюваннях у дітей // Педіатрія. 2012 91 (5): 67-73.
  8. Піскунов Г. З., Піскунов С. З. Клінічна ринология. М .: Міклош, 2002. 390 с.
  9. Хан М. А., Вахова Е. Л. Оздоровчі технології в педіатрії // Питання курортології, фізіотерапії і лікувальної фізкультури. 2012, № 4, с. 53-56.
  10. Хан М. А., Хоруженко О. В., Вахова Е. Л. Фізичні фактори в терапії гострого риносинуситу у дітей // Вісник відновлювальної медицини. 2012, № 6, с. 59-62.
  11. Хан М. А., Лян Н. А., Микитченко Н. А. Застосування елімінаційної терапії в комплексному лікуванні риносинуситом у дітей // Педіатрія. 2012, № 2, с. 62-66.
  12. Улащик В. С. Фізіофармакотерапія як напрямок в лікуванні, профілактиці і реабілітації // Питання курортології, фізіотерапії і лікувальної фізичної культури. 2013, № 3, с. 3-10.

М. А. Хан1, доктор медичних наук, професор
Н. А. Лян, кандидат медичних наук
Е. Л. Вахова, кандидат медичних наук, доцент
Н. А. Микитченко, кандидат медичних наук

ФГБУ РНЦ МРіК МОЗ РФ, Москва

1 Контактна інформація: [email protected]

Abstract. The article presents results of clinical observations and special research of children with acute nasopharyngitis treated by physiotherapy technologies with preparation Miramistin®. Proposed treatment method is effective, it is characterized by antiphlogistic, trophic action, normalizaion of mucociliary clearance. Optimal methods of research of using Miramistin® for treatment of children with acute nasopharyngitis were developed on the base of obtained results.

Купити номер з цією статтею в pdf

Гострі респіраторні захворювання у дітей - антибіотики або иммуностимуляция?
Gaudelus Infections respiratoires recidivantes: quel bilan, quels traitements?