Жорсткі умови. Як МОЗ змінює правила гри для студентів-медиків

Лише 3% українських інтернів рік тому здали моніторинговий міжнародний тест на знання основ медицини IFOM. Решта 97% випускників медичних вузів не набрали прохідного балу. «Це молоді медики, які вже майже завтра йдуть на практику, а якість їх знань - низька», - каже заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський. І обіцяє: ситуація почне змінюватися.

Лише 3% українських інтернів рік тому здали моніторинговий міжнародний тест на знання основ медицини IFOM. Решта 97% випускників медичних вузів не набрали прохідного балу , Хоча з українським тестуванням «Крок» впоралися. «Це молоді медики, які вже майже завтра йдуть на практику, а якість їх знань - низька», - каже заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський і обіцяє: ситуація почне змінюватися. Ускладнені кваліфікаційні іспити, профільний англійська, високі вимоги до абітурієнтів і тест з практичних навичок вже чекають в цьому році майбутніх лікарів.

інтернатура

День інтерна починається з п'ятихвилинки. Старші лікарі збираються в ординаторській і обговорюють нових хворих. Діагнози, аналізи, ліки - до початку робочого дня треба дізнатися про всі зміни в клініці. Після восьмої ранку - обхід завідувача відділенням палат разом з професорами. Яку тактику лікування призначити? На які аналізи та обстеження варто відправити пацієнта? Продовжити чи курс медикаментів або замінити їх?

Поки лікарі зайняті справами, їхні молодші колеги ретельно пишуть історії захворювань. Перший пацієнт, другий, третій. На вправу в орфографії інтерн може витратити більшу частину робочого дня.

«Кожного пацієнта треба опитати і написати, що з ним сталося, відзначити метод лікування, - каже інтерн київської міської клінічної лікарні № 12 Богдан. - Це корисно, тому що показує об'єктивний стан хворого, але дуже виснажує ».

Інтерн київської міської клінічної лікарні № 12 Богдан, каже, що в університеті мало вивчали анатомію

Богдан на інтернатурі вже другий рік. хлопець закінчив Київський медичний інститут ім. Богомольця , Через рік повинен пройти останню атестацію і нарешті отримати звання лікаря . Справжня практика у нього почалася з простирадла і голки.

«Перше, чого потрібно було навчитися на інтернатурі - це в'язати хірургічні вузли, - згадує Богдан. - У практиці хірурга щодня потрібно перев'язувати судини, зашивати рани. Щоб цьому навчитися, треба спочатку тренуватися на простирадлі, пов'язувати її. Голочкою прошили і зав`язуєте, щоб не розходилися вузлики. Вчимося вдома самостійно, а потім вже пробуємо застосувати навички на операціях ».

Практика для Богдана почалася в онкоцентрі в гінекологічному відділенні. Коли зашивати простирадла він навчився бездоганно, взявся за людей.

В тему: «Чи стане після реформи медицина платною і дуже дорогий?» Чим лякають пацієнтів

«Вперше я зашивав рану після пангістеректоміі, - згадує Богдан. - Жінці видаляли матку з придатками. Я перший раз боявся, однак виконав шов ідеально. У тій лікарні працювали хороші лікарі, які допомагали мені в усьому ».

У 2017 році Богдан був одним з тих інтернів, яких міністерство охорони здоров'я зобов'язало прийняти участь в моніторингу і здати міжнародний іспит з основ медицини IFOM (International Foundations of Medicine). Тестування розроблялося однією з найавторитетніших в світі атестаційних рад медичних екзаменаторів Сполучених Штатів Америки. Тести перевели на українську мову і роздали молодим лікарям. Тільки 3% з них набрали прохідний бал. Про свій результат оцінювання Богдан не говорить, а ідею МОЗ проводити іноземне тестування не вітає.

«Нас хочуть перевіряти за американськими критеріями, а як так можна, якщо ми вивчаємо нашу систему охорони здоров'я, а не Штатів? - обурюється інтерн. - У нас інше сприйняття, інша тактика. Тести відрізняються за своєю структурою від українських. У нас там "отримав травму пацієнт, виберіть, що потрібно з ним зробити". А в американському - немов серіал Доктор Хаус дивитися. Щось вибрав, а воно не підходить. Якщо і змінювати щось, це не по оцінювання треба починати, а з навчання ».

Під час інтернатури Богдан побачив, які зміни в його університетську освіту допомогли йому зараз працювати краще. Анатомію хотів би вивчати протягом усього навчання в якості основи медицини. Зате її, каже, пробігли за півтора року, давали багато матеріалу щодня для зубріння: іноді потрібно було завчити 60-70 сторінок схематичних зображень і картинок з усіма деталями організму людини.

«Дещо для мене було зайвим, - каже Богдан. - А анатомія дійсно важлива. Гістологію, мікробіологію ми швидко пройшли і забули. Хотілося б більш чіткої системи в навчанні ».

Знання з анатомії колишній студент тепер підбирає на роботі. На інтернатурі дозволяють бути присутнім на операціях і асистувати лікарю. Богдан каже: хотів би виконувати більше хірургічних маніпуляцій, особливо більш рідкісні - установку зондів, пункцію, дренування. Практику в цьому знайти складніше, тому що ці процедури потрібні лише невеликій кількості пацієнтів.

«Відчуваю, що і після шести років університету і трьох в інтернатурі моє навчання не закінчиться», - каже Богдан.

Міністерство

Біологія, біохімія, гістологія, мікробіологія, анатомія, фізіологія і фармакологія. Двісті тестових питань з цих дисциплін - це медичний ліцензійний іспит «Крок». Три його рівня студент повинен пройти, щоб отримати право лікувати. «Крок 1» чекає третій курс, «Крок 2» - шостий. Останній «Крок 3» здають вже по завершенні інтернатури.

У тестах студент повинен вирішити задачу. Наприклад: «Хворому з гіперсекрецією шлункового соку лікар рекомендував виключити з дієти насичені бульйони і овочеві відвари, тому що вони стимулюють шлункову секрецію переважно через активацію ... а) смакових рецепторів б) механорецепторов шлунка ...».

Подібні питання з переліком відповідей вже двадцять років придумують самі викладачі медичних вузів з усієї країни. Вони надсилають їх до Центру незалежного оцінювання, де завдання опрацьовують і формують в новий іспит. Проблем в таких тестах вистачає, каже заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський. Ті ж викладачі незадоволені «Кроком», тому що питання часто некоректні або застарілі.

«Це замкнуте коло, - каже Олександр, - у нас слабкий викладач слабкими тестами слабкого студента слабо вчить. А слабо навчений студент рано чи пізно стає слабким лікарем, слабким викладачем і продовжує писати слабкі тести. Нам з цього кола слід вирватися. Тому ми міняємо зміст «Кроку».

В кінці березня Кабінет Міністрів України затвердив нову систему атестації знань майбутніх лікарів - Єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЕГКЕ). З 2019 року випускник вузу зможе отримати диплом, якщо він успішно здасть всі чотири частини ЕГКЕ.

«Держава є монополістом з контролю якості медичної освіти, - пояснює Олександр Лінчевський. - Є стандарт, який повинен знати лікар після університету. Це не навчальний заклад правдами і неправдами, за гроші або без них видає диплом лояльним до них студентам. Лікарський диплом видає держава. І його може отримати той, хто досяг певного рівня. Якщо хочемо якісного медика, то ми повинні підняти цю планку ».

ЕГКЕ включає в себе український кваліфікаційний іспит «Крок», перевірку знань професійної англійської мови, міжнародний іспит з основ медицини IFOM, а також ОСКІ - практичний іспит з клінічним навичкам, де студенти працюють з манекенами, проводять медичні маніпуляції тощо. Різні рівні оцінювання очікують студентів на третьому, шостому курсах і по завершенню інтернатури.

«Зараз практичний іспит ОСКІ проводять в університетах як необов'язковий компонент, - пояснює Лінчевський. - Університети його самостійно розробили і впровадили, проте його треба унормувати. Повинен бути чіткий перелік того, які навички студентів треба перевіряти. Поки ніяких стандартів не було ».

Міністерство охорони здоров'я готується підписати угоду з міжнародною організацією NBME (National Board of Medical Examiners), яка проводить іспит IFOM. Тепер в США IFOM зможуть перекласти українською. Тест розробляють фахівці з різних куточків світу для всіх країн-учасниць. Студенти будуть здавати іспит в Україні, а їхні відповіді будуть запаівать і відправляти на перевірку в США. Тести, запевняють у МОЗ, стосуються медицини в цілому і не базуються тільки на системі медицини в Америці.

З 2019 року студентам дозволять перездавати іспит тільки один раз і за власні кошти: повторно держава платити за тестування не буде. ЕГКЕ дозволять пройти повторно, якщо майбутній медик попередньо набрав мінімальний прохідний бал за кожну з чотирьох частин іспиту. Тих, хто не пройшов перевірку знань вдруге, чекає відрахування.

Єдиний державний кваліфікаційний іспит повинен поступово трансформувати українську освіту медиків в кращі світові зразки, впевнені в міністерстві. Бали за IFOM і англійський поки не будуть враховуватися для студентів. Викладачі повинні побачити, до чого їм готуватися, щоб уже через рік вони змогли підтягнути навчальну програму і своїх учнів до нових вимог.

університет

В обідню перерву в головному корпусі Львівського медичного університету майже нікого немає. Аудиторії закриті, студентів майже не видно. На одному з поверхів біля деканату стоматологічного факультету стоять двоє. Хлопець копається в рюкзаку, дівчина уважно роздивляється дошки оголошень. Кілька днів тому тут вивісили списки студентів-стоматологів, які не склали з першого разу кваліфікаційний іспит «Крок». Десятки імен відрізняються червоним кольором від інших. Дівчина знаходить там і своє прізвище.

Кольором виділені ті, хто не здав «Крок». Це 36% від усіх студентів курсу

В тему: E-HEALTH: як працюватимуть сімейні лікарі і що зміниться для пацієнтів

«Декан повинен прийти вже через десять хвилин», - каже хлопець. Пізніше до них підходять їхні колеги і одногрупники, які так само не набрали достатньо балів на іспиті. Коли декан повернеться в кабінет, вони заповнять необхідні документи, щоб вже завтра йти на перездачу. Без «Кроку» стоматологами вони так і не стануть.

Інтегрований ліцензійний іспит «Крок» студенти-медики повинні проходити кілька разів. Три рівня складності, двісті питань, відеоспостереження, металодетектори і незалежні спостерігачі. Стоматологи проходять тестування раніше інші факультетів на кілька місяців.

«Цього разу" Крок 1 "серед стоматологів не склали сімдесят чоловік, - трохи з сумом говорить декан стоматологічного факультету Львівського національного медичного університету Роман Огоновський, який якраз повернувся в свій кабінет. - Це 36% від усіх студентів курсу, проте середній показник тих, хто не здав іспит, по Україні - 40%. Ці студенти повинні підготуватися і йти на перездачу. Тест щорічно видозмінюється, завдання модифікуються. Без знань його чи не написати, і не думайте. Питання тут сформовані так, щоб майбутній лікар розумів систему, а не просто завчено ставив галочки ».

На декана зверху з виступу в стіні дивиться статуя богині здоров'я Гигиея, а поруч з нею стоїть давно вимкнений з розетки телевізор. У невелику світлу кімнату знову стукають студенти. Пан Роман жваво їх приймає: «Ні, на Олімпіаду в Полтаву п'ятикурсники навряд чи поїдуть. Я з ними вчора говорив, тепер вони хочуть активно вчитися. Що? Ви пропустили пару через конференції? Ну, це ж не було наше офіційне подія, вона не могла стояти під час занять. Тут вже перепрошую ».

«На ті олімпіади студенти більше їдуть потанцювати і випити, - каже Роман, коли з кабінету виходять студенти. - Я розумію, що п'ятого курсу хочеться веселощів, однак їм вчитися треба. Я важелі впливу на них маю, але не хочу їх застосовувати. Ректор, правда, каже, щоб я різким з ними був. Запитує, чому ми не перші за знаннями серед вузів, а треті? Так не має бути".

Про зміни в атестації своїх студентів Роман Огоновський добре знає. Його стоматологи четвертого курсу вже наступної осені візьмуть участь в новому моніторинговому дослідженні IFOM, а поки декан показує завдання українського «Кроку», до яких вже додали запитання англійською мовою.

«Там немає складної англійської термінології - Роман Огоновський відкриває шафу і дістає вже використані завдання іспиту. - Цілком можна зрозуміти питання такою мовою. Цього року бал ще не враховується за ці англійські тести, але вже скоро їх будуть оцінювати ».

Декан стоматологічного факультету розрізає один з пакетів з документами. Тут протягом року зберігають копії відповідей і завдання по «Кроку». Після іспиту студентам не дозволяють ще раз переглядати їх роботи. Пакет розкривають тільки під час суперечливих результатів.

Утримання одного з пакетів, в якому зберігаються відповіді на завдання «Крок». Пакет розкривають тільки під час суперечливих результатів.

«Я повністю підтримую все, що робить міністерство, - каже Роман. - Однак все ж було б краще, якби замість американських іспитів нам зараз пробували дати європейські. Замість трьох іспитів у європейців є один, але дуже серйозний ».

вступна кампанія

Одинадцятикласники в кінці весни хвилюються. Поки їх попередники вже вчаться в медичних університетах та готуються до «Кроку», нинішні абітурієнти чекають зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами якого їх прийматимуть у вузи. Щоб вступити на навчання на лікаря, раніше досить було скласти ЗНО з біології, хімії, математики або української мови на мінімум. І з низькою успішністю можна було опинитися на контракті будь-якого вузу країни. При більшому завзятості можна було потрапити і на бюджет.

«Якщо місць більше, ніж абітурієнтів, то університети постійно занижують планку вимог до вступу, - розповідає колишня заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун. - На те місце, куди раніше міг вчинити тільки відмінник, тепер потрапляє і трієчник. Це може працювати для циркового мистецтва, проте коли зараховуються трієчника як студента-медика, то апріорі береш людину, не готового вчитися ».

Коли Інна Совсун два з половиною роки працювала в міністерстві, то часто до неї приходили звітувати різні ректори. «Ми відкрили нову спеціальність» - хвалилися вони. Тоді перша заступник міністра освіти і науки щиро дивувалася: «А де ви будете брати надходять? Їх фізично немає стільки в Україні ». За її словами, в 2005 році в Україні випустилось близько півмільйона школярів. За останні роки ця цифра впала до двохсот тисяч.

Зараз Інна Совсун - віце-президент Київської школи економіки та радник міністра охорони здоров'я з питань змін в освіті медиків. Одне з її пропозицій - підняти прохідний бал ЗНО для студентів-медиків до 150 балів. У минулому році впровадити ці поправки не встигли, впровадили в цьому - набір 2018 року стане першим, кого відберуть за новими правилами.

«Одна з основних наших ідей вплинути саме на набір студентів, - пояснює Інна. - Ми не можемо далі йти за логікою університетів і приймати на навчання всіх бажаючих. Це вигідно вузам, бо у них кількість ставок прив'язане до кількості студентів. Первинним стає не здоров'я пацієнта, а то, як зберегти всіх викладачів ».

Олександр Лінчевський згадує, що торішня ідея зробити 150 балів прохідним мінімумом викликала спротив громадськості.

«Я мав червоний диплом в медичному училищі, - каже Лінчевський. - Я тоді здав фізику і перший профільний предмет на п'ятірки. Якби я цього не зробив, то ніколи б не став лікарем. Це був 93-й рік. А в 2017-му норма про мінімумі 150 балів на лікарські спеціальності була скасована. Це означає, що ми в цьому році набрали невмотивованих трієчників у лікарі. Через шість років вони будуть як і раніше трієчниками ».

Інна Совсун зазначає: викладачам працювати з аудиторією, де є студенти з рейтингами 198 і 110, - важко.

«Коли викладачі та лікарі кажуть:" Ми не можемо вчити так, як треба ", то вони говорять про смерть, - каже Інна. - Якщо ми не навчимо зараз, то ці лікарі когось не врятують. А суспільство залишається нечутливим до цієї проблеми ».

Если мінімум в 150 балів ЄДІ, по Ідеї міністерства, повинен відсіяті Слабкий абітурієнтів, то автоматичний Розподіл державного замовлення впліне на слабкі навчальні заклади. Коли Інна Совсун працювала в команді міністра освіти и науки Сергія квіта, смороду вірішувалі, скільки и кому з УНІВЕРСИТЕТІВ віділяті фінансування на першокурсніків. Каже, часто доводилося шукати компроміс між здоровим глуздом і зовнішнім тиском.

«Дайте нам більше замовлення на цей рік, - часто просили Інну Совсун ректори вузів, - У нас тут є унікальні спеціальності, такі професори і кафедри! ..». До численних дзвінків приєднувалися і народні депутати: «Я тут навчався в цьому університеті, такий же хороший. Дайте їм місця ».

Щоб уникнути впливу політиків, в 2016 році Міністерство освіти і науки ввели модель фінансування - «Місце ходить за абітурієнтом». Це означає, що кількість бюджету тепер визначається не міністром або його заступником, а автоматично розраховується відповідно до того, куди йдуть найрозумніші абітурієнти. Для спеціальності, куди подається багато сильних абітурієнтів, в наступному році виділяють на 25% більше держзамовлення. У слабких кафедр і університетів він, навпаки, зменшується.

В тему: Що зміниться для пацієнтів з 1 січня 2018 - МОЗ

«Принцип автоматичного розподілу державного замовлення в тому році впровадили і в Міністерстві охорони здоров'я, - каже Інна Совсун. - Зараз алгоритм щорічно перерозподіляє бюджетні гроші на освіту лікарів серед медичних вузів в залежності від запиту абітурієнтів. Я б не сказала, що ми побачили вже якісь драматичні зміни. Єдине - це впливає на переміщені з окупованих територій університети ».

«Можна прямо говорити, що Луганський медичний отримав на перший курс тридцять студентів, - каже Лінчевський. - Чи не двісті, як можна було б домовитися, тому що "переміщений вуз і треба підтримати регіон". Він відверто слабкий. Я дуже поважаю рішення викладацького складу переїхати з окупованого Луганська на українську територію. Я особисто їм дякував за це. Однак в Рубіжному немає можливості готувати якісного лікаря. Абітурієнти вибирають більш сильні університети ».

Олександр Лінчевський зазначає, що автоматичний розподіл державного замовлення важливо, тому що студентів-медиків в країні багато. Щорічно в Україні випускають лише вдвічі менше лікарів, ніж в Америці, населення якої перевищує триста мільйонів. При цьому, якість знань наших студентів значно нижче.

«З обмеженням в мінімум 150 балів ЗНО ми відкидаємо слабких абітурієнтів, - пояснює заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський. - А широкий конкурс не так драматичний, проте в майбутньому відсікає слабкі університети. Вони зараз отримають менше студентів, а в майбутньому, можливо, перестануть існувати. Звичайно, слабкий вуз може приймати контрактників, однак хто захоче платити гроші за неякісну освіту? Адже щоб стати лікарем, кожен все одно буде здавати ЕГКЕ. З 2019 року цей зміна вже буде діяти ».

-

Дарина Проказа, опубліковано у виданні текст

переклад: аргумент

В тему: