Представляємо історію із зібрання Русфонд, найстарішого благодійного фонду в Росії, який близько 20 років допомагає важкохворим дітям. Це звичайний сімейний портрет і простий розповідь про те, як люди долають найскладніше, що може бути в житті, - недуга власних дітей.
Справи іноді йдуть так кепсько, що не дивитися б на все навколо і не слухати, нехай не виходить. А у кого-то до цього прямо-таки дар. Азамат Ногманов з Казані погано чує з народження. Батьки завжди помічали, що він начебто не звертає уваги на те, що йому говорять, сам заговорив не дуже правильно і охоче. Дитина ріс як би з дивацтвами, а лікарі то ставили йому діагноз приглухуватість, то скасовували його. У школі все пішло зовсім наперекосяк - навчання не клеїлася, у хлопчиська почалися напади найсильнішої головного болю, стало падати зір. Світ як нібито ставав все більш болючим і глухим, але Азамат при цьому не відвертався від самого себе - займався спортом і навіть пішов в музичну школу, щоб грати на гітарі. Погодьтеся, є в цьому якась благородна хитрість буття: вистачить звуків музики, яку створюєш сам. А для всіх цих життєвих проблем, образ і невдач існує двостороння хронічна сенсоневральна туговухість 1 ступеня.
Небезглуздо, чесно, добре. Але сталося так, що з проблемами допоміг Русфонд - жертводавці оплатили для хлопчика хороші слухові апарати. І раптом з'ясувалося, що в світі існує дещо ще: спів птахів, шепіт людей, півтони, крики, емоції, і головне - доброта. Про неї ми розмовляємо з матір'ю Азамата Ділярою Ногмановой:
«З моїм колишнім чоловіком ми познайомилися в Казанському університеті, я вчилася на філологічному факультеті, він - на історичному. За фахом, напевно, встигла попрацювати лише я. Правда, не вчителем російської мови, а коректором в журналі. А чоловік працював в ФСБ. За службі його перевели в Нижньокамськ, ми там прожили вісім років. Вийшло так, що у нього в якийсь момент сталася неприємність і його комісували за станом здоров'я. Він намагався впоратися з цим емоційно, але, мабуть, так і не зміг. Це зіграло, звичайно, певну роль в наших відносинах. Через якийсь час ми повернулися до Казані. А потім розлучилися. Дочки нашої старшої, Камиле, було 13 років, а Азамату п'ять.
З ним вийшла така історія. Я завжди помічала, що у нього були проблеми зі слухом, а лікарі говорили, що все нормально. Але я знала - він мене не чує, не сприймає, хоча я кажу іноді голосно. Справжні проблеми почалися в школі. У початкових класах, поки ще був один учитель, ніби все було нічого. А коли Азамат перейшов до п'ятого класу і вчителі стали змінюватися, з'ясувалося, що на одному предметі він чує нормально, а на якомусь не чує взагалі нічого. Зіпсувалися оцінки. Паралельно почав погіршуватися зір і з'явилися дуже сильні напади головного болю. Спочатку раз на рік, потім по кілька разів. Це могло тривати цілодобово - він не знав, куди покласти голову, його дратував світло, його рвало, він йшов в сон, не міг прийти в себе.
Тут ми забили на сполох. Звернулися до лікарні, там йому нарешті поставили діагноз - сенсоневральна туговухість 1 ступеня - і якось відразу сказали, що потрібно носити слухові апарати. Для нас спочатку це було шоком. Як так? Дитина - і слухові апарати. І в школі як він буде з ними? І на вулиці з однолітками? Так що ми пішли на це не відразу, лікувалися в стаціонарах, в неврології. Там йому робили процедури, масаж, покращували кровообіг мозку. Це допомагало, ставало краще. Але потім знову починалися проблеми, так що врешті-решт лікар-сурдолог порекомендувала нам звернутися до спеціалізованого центру слуху та все-таки хоча б приміряти хороші імпортні пристрої. І ось коли Азамату підбирали відповідні апарати, він раптом почув, що за вікном співають птахи, існують якісь шарудіння. У нього був такий ошелешений вигляд, що стало ясно - це абсолютно нове життя.
Грошей у нас на неї не було, але нам порадили звернутися в Русфонд. Швидко якось все це сталося, я навіть не очікувала, налаштовувалася на півроку, а тут раптом нам буквально через місяць-півтора дзвонять і кажуть: питання вирішене. Виявилося, це дійсно нове життя. У апаратів є навіть кілька спеціальних режимів. Наприклад, «комфорт в шумі», який потрібен на перерві, коли всі кричать і галасують. Або є, скажімо, режим «музика», який робить акцент на звуці певної частоти і музика стає яскравішим. Це важливо тому, що Азамат з дев'яти років ходить в музичну школу, вчиться грати на гітарі. Зрозуміло, слуху музичного у нього якогось особливого немає, до того ж він лівша, але є зате величезне бажання і посидючість. Так що і романси, і етюди даються йому легко. Я вважаю, це важливо. Гітара - красивий, чоловічий інструмент.
Чомусь багато що змінилося з появою цих слухових апаратів. Ми перейшли в іншу школу, я туди влаштувалася на роботу педагогом-організатором, веду теоретичний курс мистецтва. Раніше у Азамата не надто складалися відносини з вчителями і з дітьми. А тут в абсолютно новому колективі і в абсолютно новому стані, як не дивно, все пішло просто чудово. Його добре прийняли, і він все прийняв. Тепер справа за навчанням. З новими, так би мовити, вухами, з новою головою він повинен взятися за розум.
Тут, як мені здається, важливі не тільки посидючість і бажання, як у музиці. Тут важливо відчути, що ти оточений добром, хорошими людьми. Мені в цьому сенсі завжди щастило. Сподіваюся, і Азамату теж ».
Для тих, хто вперше знайомиться з діяльністю Русфонд
Благодійний фонд Русфонд (Російський фонд допомоги) створений восени 1996 року для допомоги авторам відчайдушних листів в «Коммерсант». Вирішивши допомогти, ви самі вибираєте на rusfond.ru спосіб пожертвування. За ці роки приватні особи і компанії пожертвували в Русфонд 9,410 млрд руб. У 2017 році (на 07.03.2017) зібрано 340 159 348 руб., Допомогу отримали 359 дітей, протіпіровано 1 457 потенційних донорів кісткового мозку для Національного реєстру. З початку проекту Русфонд в «Новой газете» (з 25.02.2016) 3436 читачів «Нової газети» допомогли (на 06.03.2017) 44 дітям на 236 611 руб.
Потрібна допомога
Маша Об'єдкова, 12 років, сколіоз хребта 2-3 ступеня, потрібно корсет Шено.
145 390 руб.
Ми були впевнені, що Маша росте здоровою: вона нормально розвивалася, була активною, добре вчилася, займалася в художній школі, шила іграшки. А коли їй було десять років, на плановому огляді хірург виявив у дочки сколіоз першого ступеня, рекомендував лікувальну фізкультуру, масаж, плавання. Ми виконували всі рекомендації. Але в минулому році донька почала стрімко зростати - і викривлення стало помітним: при ходьбі Маша припадає на праву ногу, намітився горб, одне плече вище іншого, з'явилися болі в спині. У Московській обласній дитячій клінічній травматолого-ортопедичної лікарні лікарі сказали, що хвороба прогресує, потрібно постійно носити корсет Шено. Цей корсет виготовляють за індивідуальними мірками, конструкція дорога, оплатити її ми не в змозі. Сім'я у нас малозабезпечена, троє дітей, я працюю вихователем в дитячому саду, а у чоловіка тимчасові заробітки. Допоможіть нам будь-ласка!
Світлана Об'єдкова, Московська область
Допомогти Маші Об'єдкова
Реквізити для допомоги
Благодійний фонд Русфонд
ІПН 7743089883
КПП 774301001
Р / с 40703810700001449489 в АТ «Райффайзенбанк», м.Москва
К / с 30101810200000000700
БИК 044525700
Призначення платежу: організація лікування, прізвище та ім'я дитини (ПДВ не обкладається). Можливі переклади з кредитних карт, електронною готівкою. Ви можете також допомогти дітям, пожертвувавши через додаток для iPhone: rusfond.ru/app, або зробивши SMS-пожертвування, відправивши слово ФОНД (FOND) на номер 5542. Вартість повідомлення 75 рублів. Абонентам МТС і Теле2 потрібно підтверджувати відправку SMS.
Адреса фонду: 125315, г. Москва, а / я 110; rusfond.ru
e-mail: [email protected]
Телефон 8 800 250-75-25 (дзвінок по Росії безкоштовний, благодійна лінія від МТС), факс 8 495 926-35-63
з 10.00 до 20.00
І в школі як він буде з ними?
І на вулиці з однолітками?
