Хронічні тазові болі (ХТБ) у жінок є актуальною проблемою в медицині [1]. За даними різних авторів, близько 30% жінок страждають тазовими болями, триваючими більше 6 місяців [2, 3]. Незважаючи на велику кількість проведених досліджень, єдиного погляду на питання діагностики та лікування ХТБ досі немає, а в 30-61% спостережень причина ХТБ залишається невиявленої [4, 5]. Найчастіше хворі з ХТБ тривалий час і безуспішно лікуються з приводу різної гінекологічної патології, разом з тим причиною ХТБ може бути і екстрагенітальна патологія, в тому числі урологічні захворювання, захворювання шлунково-кишкового тракту і т. Д. [6, 7]. Так, пацієнтки з генітальним ендометріозом і інтерстиціальним циститом (ІЦ) нерідко мають однакові симптоми, причому на перший план у них виступають симптоми тазового болю, а наявні розлади сечовипускання нерідко ігноруються як пацієнткою, так і лікарем, що часто призводить до діагностичних помилок [8] .
Метою даної роботи було визначення взаємозв'язку між ендометріозом і ІЦ, а також з'ясування ролі ендоскопічних методів (лапароскопія, цистоскопія) в діагностиці і диференціальній діагностиці ХТБ.
Пацієнти і методи дослідження
Нами проведено комплексне обстеження і лікування 52 пацієнток, які страждають ХТБ, з можливим діагнозом «зовнішній генітальний ендометріоз» в віці від 18 до 45 років, середній вік - 34 ± 4,7 року.
Всім пацієнткам крім загальноклінічного обстеження, що включало клініко-лабораторне, ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого тазу, виконувалася глибинна радіотермометрії області придатків і тіла матки за допомогою трансабдоминального і вагінального датчиків внутрішніх температур на апараті «РЕМ-01» з метою виключення запального процесу, а також проведена одночасна лапароскопія і цистоскопія. Інтенсивність болю вивчали за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), а для визначення характеру і ступеня тяжкості больового синдрому та наявних розладів сечовипускання виконувалося анкетування за допомогою шкали симптомів і якості життя L`eary - Sant IC Symptom and Problem Index (ICSI).
Результати та їх обговорення
Клінічний діагноз встановлювався шляхом комплексного обстеження. Проведення детального аналізу анамнезу пацієнток з ХТБ дозволило виявити у них високу частоту інфекційних захворювань в дитячому і пубертатному віці (41,2%), високу частоту супутніх запальних захворювань сечовидільного (36,5%) і шлунково-кишкового (42,6%) трактів , що узгоджується з положенням про наявність в організмі хворих декількох патологічних вогнищ і можливе їх взаємодії, тривалість захворювання більше одного року (34,5%), тривале застосування антибактеріальних препаратів (23,8%), наявність поєднаної гінекологіч еской патології (48,4%), наявність оперативного втручання в анамнезі (23,4%), порушення менструальної функції виявлені у 61,2% хворих, серед них альгодисменорея - у 35,3%, гіпоменструальний синдром - у 30,6% , гиперполименорея - у 25,4% хворих, порушення репродуктивної функції спостерігалися у 30,6% жінок, з них первинним безпліддям страждали 12,2%, вторинним - 18,3%.
Всі пацієнтки пред'являли скарги на постійні або періодичні тазові болі різного характеру та інтенсивності в нижніх відділах живота протягом 6 і більше місяців. При цьому сильні болі (5-7 балів за ВАШ) були у 63,2%. Біль носила постійний характер у 91,8%, в інших випадках - періодичний. Факторами, що призводять до посилення болю, були статевий акт (86,7%), переохолодження (44,8%), тривалий положення сидячи (63,2%), тривалий положення стоячи (89,7%), емоційна напруга (35, 7%). У всіх випадках переважав ниючий характер болю, рідше зустрічалися стріляють і стискають болю. Іррадіація болю найчастіше спостерігалася в пряму кишку (64,2%), рідше - в промежину і внутрішню поверхню стегна (25,5 і 18,3%). У 34,6% спостережень пацієнтки пред'являли скарги на дизуричні розлади (печіння, прискорене сечовипускання, ніктурія). За результатами анкетування L`eary - Sant IC Symptom and Problem Index (ICSI) у даних пацієнток індекс симптомів ІЦ і якості життя перевищував 12 балів (в середньому 18,3 ± 3,5 бала), що свідчило про наявність дизуричних розладів, зниженні якості життя і можливу наявність ІЦ, необхідності виділення даних пацієнток до групи високого ризику розвитку синдрому хворобливого сечового міхура / ІЦ і проведення їм діагностичної цистоскопії. У 65,4% спостережень індекс склав 7,1 ± 2,6 бала, що було свідченням интактности сечового міхура. Про відсутність сечової інфекції свідчили і результати загального аналізу сечі - в 97,5% спостережень всі показники знаходилися в межах норми, в інших випадках визначалися ознаки хронічного запалення (незначна протеїнурія і лейкоцитурія при відсутності бактеріурії).
При проведенні ультразвукового дослідження органів малого таза в 90% випадках визначалися ті чи інші ознаки ендометріозу: кістозні утворення в середньому до 6 см в діаметрі, розташовані ззаду і збоку від матки, наявність дрібнодисперсного суспензії середньо- і підвищеноїехогенності, утощенние стінки освіти від 0, 2 см до 0,5 см, чарункова структура міометрія, збільшення переднезаднего розміру матки.
З огляду на скарги пацієнток на тазові болі з можливим діагнозом «ендометріоз», всім 52 жінкам була одночасно проведена лапароскопія і цистоскопія. У 47 (90,4%) спостереженнях генітальний ендометріоз підтвердився лапароскопически і гістологічно: в 25 випадках (53,2%) виявлені ендометріоїдні кісти яєчників, в 5 (10,6%) - ендометріоїдні кісти, що поєднувалися з ендометріозом маткових труб, в 3 (6,4%) - ендометріоїдні кісти в поєднанні з ретроцервикальним ендометріозом, в 7 (14,9%) - з аденоміозом і міому матки, в 7 (14,9%) - з ендометріоїдних гетеротопій на сечовому міхурі. У 15 (31,9%) спостереженнях генітальний ендометріоз поєднувався з ІЦ, виявленим при одночасній цистоскопии, в 5 (10,6%) - під час лапароскопії ендометріоз не виявлене, з них в 2 (4,3%) спостереженнях виявлено спайковий процес в малому тазі, в 3 (6,4%) - варикозне розширення вен малого тазу (ВРВМТ), але при цистоскопії у 3 з 5 пацієнток виявлено ІЦ.
висновок
Таким чином, виявлення під час лапароскопії генітального ендометріозу може служити непрямою ознакою наявності ІЦ, що є однією з причин ХТБ і вимагає диференційованого підходу до ведення спільно з урологом. Результати проведених досліджень свідчать про необхідність суттєвих змін в традиційному підході до діагностики пацієнток з синдромом ХТБ, включаючи в себе оцінку сечового міхура і внутрішньочеревної патології. Виявлення під час лапароскопії ендометріоїдних гетеротопій диктує необхідність виконання одночасної цистоскопии для уточнення стану слизової сечового міхура, що дозволить скоротити кількість жінок з ХТБ неясної етіології і істотно поліпшити результати терапії пацієнток.
література
- Савицький Г. А., Іванова Р. Д., Щеглова І. Ю., Попов П. А. Хірургічне лікування синдрому тазових болів в гінекологічній клініці. СПб: ЕЛБІ, 2000. С. 144.
- Mathias SD, Kuppermann M., Liberman RF, Lippschutz RC, Steege JF Chronic pelvic pain: prevalence, health-related quality of life, and economic correlates // Obstet. Gynecol. 1996; 87: 321-327.
- Zondervan KT, Barlow DH Epidemiology of chronic pelvic pain // Ballieres Clin. Obstet. Gynaecol. 2000, № 14, p. 403-414.
- Howard FM The role of laparoscopy as a diagnostic tool in chronic pelvic pain // Baillieres Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2000, Jun; 14.
- Liddle AD, Davies AH Pelvic congestion syndrome: chronic pelvic pain caused by ovarian and internal iliac varices // Phlebology. 2007; 22 (3): 100-104.
- Cordis PR, Eclavea A., Buckley PJ, DeMaioribus CA, Cockerill ML, Yeager TD Pelvic congestion syndrome: Early clinical results after transcatheter ovarian vein embolisation // J. Vasc. Surg. 1998 vol. 28, № 5, p. 862-868.
- Fall M., Baranowski AP, Fowler CJ, Lepinard V., Malone-Lee JG, Messelink EJ, Oberpenning F., Osborne JL, Schumacher S. Guidelines on chronic pelvic pain. European Association of Urology. 2003.
- Gardella B., Porru D., Ferdeghini F. et al. Insight into urogynecologic features of women with interstitial cystitis / painful bladder syndrome. Eur Urol, 2008.
О. В. Макаров *, доктор медичних наук, професор
А. З. Хашукоева *, доктор медичних наук, професор
А. В. Зайцев **, доктор медичних наук, професор
Е. А. Цомаева *
* РНІМУ ім. Н. І. Пирогова, ** МДМСУ, Москва
Контактна інформація про авторів для листування: [email protected]
Купити номер з цією статтею в pdf