Крайова лікарня №1: зміна парадигми

Сергій Теряєв: «Зі святом, дорогі колеги!»

Крайова лікарня «номер один», в якій діють унікальні відділення, лікуються одночасно до 700 пацієнтів, працюють висококваліфіковані лікарі, «куються» кадри для охорони здоров'я, зараз відкриває нову сторінку в історії свого розвитку.
В цьому році в лікувальному закладі оновився і помітно помолодшав адміністративний склад, з'явилися амбітні плани. Для їх втілення приймаються цілком конкретні рішення, робляться практичні кроки.
Очолив лікарню лікар, якого тут по праву вважають «своїм». Сергій Теряєв майже 20 років відпрацював в цій установі хірургом, травматологом. Свого часу він закінчив Далекосхідний державний медичний університет, пройшов клінічну інтернатуру в крайовій лікарні № 2, на кафедрі «Травматологія та ортопедія», три роки відпрацював в селищі Переяславка району ім. Лазо, де навчився оцінювати різні, в тому числі екстрені, ситуації, з ходу приймати самостійні рішення. Пройшов він і клінічну ординатуру. З тих пір доля його нерозривно пов'язана з крайової лікарнею № 1, яку він образно порівнює з «великим кораблем».
- Сергію Олександровичу, ставши капітаном, яким курсом направляєте свій фрегат, які завдання у лікарні в пріоритеті?
- Для початку потрібно утримати «корабель» на плаву, зміцнити то краще, що вдалося досягти колишнього керівництва, і, звичайно, зберігати добрі традиції, якими так сильна наша лікарня. Поряд з цим лікувальний заклад потребує серйозної реорганізації, перш за все діагностичних і лікувальних служб, а також кожної з п'яти лабораторій - імунологічної, бактеріологічної і клініко-діагностичних, де проводяться досить великі обсяги досліджень. Необхідна оптимізація, перехід на інформаційну систему роботи. На базі лікарняних відділень потрібно створювати спеціалізовані центри.
Все це дозволить застосувати нові технології, збільшити обсяги вже діючих високотехнологічних методів лікування і ще більше надавати медичну допомогу тим, хто її потребує. По суті в крайовій лікарні відбулася зміна колишньої парадигми. Прийшов час працювати по-новому.
- І це нове вже з'являється. Наприклад, хворих з інфарктами міокарда третій місяць стентіруются екстрено, цілу добу. Як відкрилася така можливість?
- Справа в тому, що з квітня ангіограф, на якому проводяться стентування, перейшов на цілодобовий режим роботи. Тепер пацієнти потрапляють на операцію відразу. Зараз проводиться до ста стентувань в рік. Але кількість їх зростає і, можливо, досягне 300-500, залежно від потреби. Ми вже звернулися до крайового мінохоронздоров'я з проханням збільшити кількість квот для хворих.
Очікується, що в нашій лікарні з'явиться і другий ангіограф. Адже крім стентувань на цьому обладнанні проводиться хіміоемболізація різних пухлин - напрямок, який активно розвиваємо, безпосередньо працюємо з онкоцентром.
- Пацієнти часом скаржаться на те, що важко пройти обстеження на магнітно-резонансному і спірально-комп'ютерному томографах, хоча в крайовій лікарні по два таких апарати. Чому на них весь час чергу?
- На жаль, це обладнання не нове, часто виходить з ладу, що призводить до збоїв в роботі, скарг з боку пацієнтів. Але питання це вирішується. Плануємо організувати відділення томографічних методів дослідження. Для цього вирішено об'єднати два рентгенологічних відділення. Так вийшло, що в свій час одне з них зробили в поліклініці, інше - в стаціонарі. У новому відділенні буде зосереджено все необхідне обладнання, призначений керівник з персональною відповідальністю за своєчасне проведення обстежень.
- Що ще зміниться для пацієнтів? Які перетворення очікуються в лікарняних відділеннях?
- Зараз розробляється план розвитку, де докладно розглядаються зміни, намічені в кожному підрозділі. Зокрема, вирішено розширити єдине в краї відділення порушень ритму серця, де хворим в екстреному порядку встановлюють кардіостимулятори. На цей рік виділено близько 270 апаратів. У плановому порядку їх встановлюють у федеральному центрі серцево-судинної хірургії.
На базі одного з найпотужніших в краї - урологічному відділенні, де діє новітнє обладнання, плануємо створити Центр сечокам'яної хвороби. Урологічна операційна перетвориться за останнім словом техніки. Плануємо впровадити літотрипсії - сучасну методику лікування нирок через прокол у вені. Це питання, як і багато інших, впирається в фінансування.
Зміни очікують і наші ексклюзивні підрозділи, такі, як відділення нефрології та діалізу, гематології, ендокринології, а також ревматології, де зараз проводиться лікування імунобіологічними препаратами, що відноситься до високотехнологічних методів лікування, на які крайової мінохоронздоров'я виділяє значні кошти.
- А які обсяги передбачені на високотехнологічну медичну допомогу? Чи всім вона доступна?
- У нас, судячи з результатів моніторингу щодо виконання ВМП, обсяги значно більше, ніж в інших лікувальних установах по краю. На рік заплановано проведення 395 бюджетних і майже 1200 - ВМП за програмою ОМС.
Приймаємо пацієнтів не тільки з Хабаровського краю, а й з усього Далекого Сходу.
- Хто допомагає лікарні вирішувати поставлені завдання?
- Цього року у нас з'явився свій громадську раду, до складу якого увійшли 12 представників громадських та ветеранських організацій, бізнес-спільноти і навіть православної церкви. Разом ми визначили пріоритетні напрямки. Члени громадської ради розібрали їх по найбільш важливих пунктів, почали роботу.
- Наскільки реально потрапити на лікування в крайову лікарню? Через що трапляються відмови?
- Взагалі-то в лікуванні наша лікарня нікому не відмовляє. Навіть людей без певного місця проживання приймаємо. Але перш, ніж направити на госпіталізацію, кожного, хто звертається до приймального покою, реєструють в «електронному журналі» і оглядає лікар. Часом з'ясовується, що лежати в лікарні людині немає необхідності, досить амбулаторного лікування.
За одну лише добу через приймальний покій лікарні проходить до 150 пацієнтів. Серед них і ті, хто приїжджає в плановому порядку з районів нашого краю. Незважаючи на те, що і там лікарням виділяються квоти, далеко не кожен пацієнт є на госпіталізацію обстежених. Нерідко все це доводиться вимушено проводити у нас, на кошти лікарні. Ми беремося, не відмовляємо. Наші двері відкриті всім.
Напередодні Дня медичного працівника дозвольте висловити величезну подяку лікарям, медсестрам, санітарам, які цілодобово безперервно чергують в лікувальних установах нашого краю, допомагають хворим людям, позбавляють від недуг, рятують життя. Міцного вам здоров'я, успіхів у благородній праці, сімейного щастя. Зі святом, дорогі колеги!
Історія Крайової клінічної лікарні № 1 м Хабаровська почалася 1 січня 1898, коли за постановою міської думи була побудована лікарня на 25 ліжок. Уже в 1927 році лікарня розширилася до 240 ліжок, відкриті 7 профільних відділень. Бурхливий розвиток лікарні починається з 1967 року, після будівництва нового хірургічного корпусу з відкриттям спеціалізованої легеневої, серцево-судинної хірургії, реанімації, застосування штучної нирки.
Сьомого січня 1979 року лікарня переїжджає в нову будівлю на вулиці Краснодарській, де і триває її подальший розвиток до сьогоднішнього дня.
Незабутній внесок в історію розвитку лікарні вніс професор С. І. Сергєєв, чиїм ім'ям названа лікарня.
Рішенням Хабаровської міської думи від 22.02.2000 № 403 за неоціненний внесок у розвиток хірургічної служби Хабаровського краю Крайовий клінічної лікарні № 1 присвоєно ім'я професора С. І. Сергєєва.

Автор: Марія ДЖУС. Фото автора.

До цієї публікації ще немає коментарів. Увійдіть і додайте перший коментар!