17 листопада під всьому світі відзначили День недоношеної дитини. Дітей, яких ще кілька років тому не вдавалося врятувати, тепер виходжують завдяки сучасним методам діагностики і лікування.
Малятко вже важить майже три кілограми. Перші два місяці свого життя вона провела в дитячій лікарні.
- Але ж ніщо не віщувало того, що дитина у мене народиться завчасно, - розповідає 34-річна киянка Катерина. - Я себе чудово почувала, аналізи були хороші. Це була моя перша вагітність. Ми з чоловіком зраділи, дізнавшись, що станемо батьками, адже давно цього чекали. Коли прийшла на черговий огляд в жіночу консультацію, лікаря насторожило, що у мене з'явилися набряки. А я на них не звернула уваги. Виявилося, у мене ще й тиск дуже високий. Мені пояснили, що все це призводить до звуження судин, через що дитина недоотримує харчування і кисень.
Жінку поклали на збереження в пологовий будинок. Лікарі намагалися зробити все, щоб зберегти вагітність і дитина якомога більше часу провів в утробі матері.
- На жаль, призначене лікування не дало ефекту, - продовжує Катерина. - І після чергового консиліуму лікарі однозначно сказали: «Потрібно робити кесарів розтин, дитина страждає». Маля з'явилося на світ на 31-му тижні. Кажуть, більшість дітей, що народилися на цьому терміні, важать близько двох кілограмів. Але моя дівчинка була всього один кілограм двісті грамів. Така маленька, що страшно на руки взяти. І все ж відразу було видно: схожа на тата.
- З кожним роком в наше відділення надходить все більше дітей, що народилися завчасно, та й патології у них виявляємо складніші, - каже завідуюча відділенням неонатології Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Світлана Старенька. - При цьому навчилися рятувати навіть тих малюків, які народилися з екстремально низькою масою тіла, тобто менш дев'ятисот грамів, не допускаючи, щоб вони ставали інвалідами. Судіть самі: за минулий рік ми виходили близько трьохсот дітей. Лише у восьми з них розвинулися серйозні проблеми зі здоров'ям. На жаль, не всі в наших силах. Маленька Женечка теж виявилася з числа «торопижек». Але вона вже самостійно дихає, добре набирає вагу, реагує на подразники, посміхається, бачачи мамине обличчя. Мине небагато часу, і вона нічим не буде відрізнятися від однолітків.
* "Наших маленьких пацієнтів оглядають колеги самих різних спеціальностей - офтальмологи, неврологи, нейрохірурги, ортопеди, - завдяки чому вдається вчасно виявити порушення в розвитку", - говорить Світлана Старенька (фото Сергія Тушинського, «ФАКТИ»)
Ось уже п'ять років у всьому світі відзначається День недоношеної дитини. Батьки з підрослими дітьми приходять до лікарів зі словами подяки, спілкуються один з одним. Засоби масової інформації розповідають про методи, що дозволяють виходжувати «торопижек». Громадські організації та благодійні фонди збирають гроші для покупки необхідного обладнання. Україна приєдналася до цієї ініціативи. 17 листопада в нашій країні, як і в багатьох інших, знакові архітектурні пам'ятники подсвечивались фіолетовим кольором. У Києві це був Софійський собор, у Львові - оперний театр. Світилися в цей день Ніагарський водоспад, будівля Емпайр-Стейт-Білдінг в Нью-Йорку, Босфорську міст в Стамбулі, колесо огляду в Сінгапурі, Бранденбурзькі ворота в Берліні, фонтан Треві в Римі.
- У День недоношеної дитини лікарі розповідають про методи порятунку малюків, яких в усьому світі вважають за краще називати передчасно народилися, а батьки дякують неонатологів і інших фахівців, - говорить засновник компанії з пошиття одягу і необхідних для недоношених дітей укладок «Раненько» Олександра Балясна. - Ми випустили календар з роботами дітей, які при народженні важили надто мало і перші тижні життя провели в реанімації. Є в ньому малюнок шестирічної Поліни, вага якої після появи на світло було 800 грамів. Семирічна дівчинка зобразила замок принцеси. Автор важила при народженні всього 610 грамів. Взяла участь в створенні календаря і моя дочка, дворічна Діана. При народженні вона важила стільки ж, скільки Женечка, дочка Катерини. Через серйозні проблеми з легенями Діана не могла самостійно дихати спочатку, але лікарі виходили мою дитину. Коли вона перебувала в реанімації, здавалося, ми будемо вічно жити в лікарні. А незабаром нас виписали додому і дали головну рекомендацію: «Живіть так, як ніби у вас не було цього виходжування в лікарні. Любіть свого малюка, насолоджуйтеся спілкуванням з ним ». Я так і робила. Але не могла забути про лікарів, з якими спілкувалася в перинатальному центрі. Згодом зрозуміла, що можу бути корисною і їм, і їхнім пацієнтам, роблячи спеціальні укладання-гнізда для діток. Ми почали співпрацювати. Разом тепер і День недоношеної дитини відзначаємо. Найважливіше, що ми хочемо всім сказати: врятовані дітки виростають здоровими і нічим не відрізняються від однолітків.
* "Ми зробили календар, в якому вказали вік кожного маленького художника і його вага при народженні, - говорить автор ідеї Олександра Балясна . - Об'єднав усіх слово «дякую», яке діти і їх батьки говорять лікарям, що виходив «торопижек». На фото Олександра з дочкою Діаною
* Це малюнок дворічної Діани, яка народилася з вагою трохи більше кілограма
- Чим менша дитина визрівав, тим складніше його виходити, - пояснює неонатолог Світлана Старенька. - Після народження слід створити умови, максимально наближені до внутрішньоутробних. Для цього потрібно підтримувати температуру в кувезі 38 градусів, стежити за рівнем вологості. На недоношеної дитини впливають шум зовнішнього середовища, яскраве світло. Щоб пом'якшити всі ці подразники, Олександра Балясна розробила і пошила спеціальні укладання, в яких малюк приймає зручну позу: ручки і ніжки зігнуті, спинка вигнута. Дитину накривають м'які долоні. Очі захищаємо маскою. Здавалося б, дрібниці, але наші пацієнти від сих простих пристосувань лежать тихенько, як мишки. А ще відомо, що, перебуваючи в животі у мами, малюки тримаються за свою пуповину. Щоб створити ілюзію того, що вона все ще у них в ручках, недоношеним діткам вкладаємо в долоньки пов'язаних гачком осьминожков. Безумовно, потрібні ліки і апаратура, але головне, що дозволяє виходити малюків, - це тепло, любов і турбота.
- Зібратися з думками, зрозуміти, як себе вести, мені допомогла знайома, у якої дитина теж з'явився на світ завчасно, - додає Катерина. - Вона мене заспокоїла, пояснила, що потрібно довіряти лікарям. І зараз я вже розумію: погано, звичайно, що ми з донькою опинилися в лікарні, але тут мене навчили, як правильно доглядати за малюком, що робити, якщо у нього болить животик, на які симптоми звертати увагу. Зараз дочці треба навчитися їсти самостійно. Вона довго отримувала харчування через зонд, тому смоктати з пляшки не дуже хоче. Для неї це як заняття спортом. Женечка втомлюється, але нічого. Кожен день вона з'їдає все більше.
Дочка була крихітною, тендітною, я навіть боялася доторкнутися до неї, щоб не нашкодити / На третій день після народження Женечка перевели в дитячу лікарню «Охматдит», де вона тиждень провела в реанімації. У порівнянні з іншими дітками, не так вже й багато. Але для мене це був важкий час: повернулася додому з пологового будинку без дитини ...
Кожен день Катерина і її чоловік провідували доньку, вчилися за нею доглядати, незважаючи на те, що вона перебувала у реанімаційному відділенні і була підключена до апарату штучної вентиляції легенів. А незабаром мамі сказали, що можна перебувати з донькою в відділенні виходжування.
- Ми тут уже два місяці, - продовжує Катерина. - За цей час донька набрала вагу і зараз вона в два рази важче, ніж була при народженні. Але нас поки не відпускають додому, тому що у Жені двічі траплялися порушення дихання. І хоча я не вірю в такі збіги, один напад стався в той момент, коли мене охопив відчай. Але ж лікарі попередили: «Дитина добре відчуває настрій мами, ні в якому разі не можна сумувати, впадати у відчай, тим більше плакати». Тепер я в усьому шукаю позитивне.
- Іноді робота з батьками займає більше часу, ніж саме лікування дитини, - каже Світлана Старенька. - Більше року тому ми стали дозволяти провідувати малюка в реанімації не тільки мамі, але і татові, бабусям. Вони присутні при заборі крові, установці катетерів, газовідвідних трубочок. Так між медичним персоналом та батьками встановлюються довірчі відносини. До речі, маніпуляції ми тепер проводимо під місцевим знеболенням - змащуємо місце уколу спеціальною маззю або ставимо свічки. Малюки не можуть терпіти біль, як дорослі. Вони її відчувають не в пальчику, звідки ми беремо кров, а у всьому тілі. Такий стресовій ситуації краще уникнути. Щоб виходити недоношеної дитини, важливо взаєморозуміння між лікарями і родичами крихітного пацієнта. Для цього ми багато розмовляємо з мамами і татами, іноді залучаємо психологів. З Катею у нас відразу виникло взаєморозуміння. Багато в чому завдяки цьому її малятко з кожним днем стає все міцніше.
- Чому дітей, що з'являються на світ раніше терміну, стає більше?
- Це пов'язано з тим, що здоров'я жінок значно погіршився. Багато хто, не бажаючи народжувати дітей в молодому віці, переривають вагітність кілька разів поспіль. А коли вирішують все ж стати мамою, дивуються, що не можуть виносити малюка. Тому і пологи відбуваються передчасно. Але завдяки розвитку дихальної апаратури рятувати недоношених діток стало легше. Правда, деякі малюки з'являються на світ зі складними патологіями, їм потрібна допомога хірургів. Зараз половина пацієнтів нашого відділення - діти, переведені до нас з інших міст. Це складні пацієнти, яким не можуть поставити діагноз, вони мають вроджені і спадкові хвороби, важко піддаються лікуванню. Наш досвід і можливість проконсультуватися з колегами різних спеціальностей дозволяють рятувати таких діточок.
У минулому році зустріч сімей, в яких дитина з'явилася на світ передчасно, відбувалася в одному з пологових будинків.
Цього року дитяче свято відбудеться в торговому центрі «Гулівер» (станція метро «Палац спорту») в неділю, о 11.00. Чекають всіх «торопижек» і їх батьків.
- За два місяці донька змінилася, підросла, - посміхається Катерина. - Раніше їй подобалося довго лежати у мене на грудях, розглядаючи все навколо. Тепер же вона любить, щоб її носили на руках, показуючи, що відбувається в інших палатах. Я дуже вдячна лікарям, які врятували нашу Женечка.
Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter
Чому дітей, що з'являються на світ раніше терміну, стає більше?