В з ем привіт. Від блогерства я, звичайно, далека, але вирішила поділитися з вами своєю розповіддю, адже може, дійсно, кому то допоможе мій, по початку, не найлегший досвід грудного вигодовування. Скажу чесно, під час вагітності я не відвідувала ніяких курсів присвячених ГВ, мені здавалося це так природно, приклав до грудей і все, може у кого то так так і було, але це не мій випадок. Мені, звичайно, розповідали все навколо, що по початку соски дуже чутливі і годувати боляче, але я думала у всіх так і це неминуче. Загалом про годування грудьми я знала мало. Справжнім профі по ГВ і постійним мешканцем форумів я стала вже після того як народився малюк. Синочка спробували прикласти до грудей хвилин через 20, після його появи на світло. Саме спробували, адже груди взяти у нього так і не вийшло, як виявилося у мене таке явище як плоский сосок, малюкові важко захопити таку груди. Незабаром малишонок заснув, так і не спробувавши на смак молочко. На наступний день прийшла метестрічка, я знову спробувала прикласти синочка до грудей, але він так і не взяв, тоді чоловіка послали в аптеку за накладками для грудей.
З накладками малюк не відразу взяв груди, спочатку я дала спробувати йому молочка з ложечки, потім після декількох спроб йому все таки вдалося дістатися до молочка, чому я була дуже рада. Спочатку мені не було боляче, малишон добре їв, але потім соски стали хворіти, а пізніше і кровоточити і це з накладками, я нічого не підозрюють годувала далі, через біль, я думала, все пройде, все це проходять. До слова малюк у мене по початку був дуже спокійний, багато спав і їв приблизно кожні 3 години, їв він хвилин 20, але бувало і по довше. Так я і годувала через біль, проходили тижні, а соски не загоюються, при цьому я користувалася біпантеном. З маззю взагалі окрема історія, самий пік роздратування сосків був приблизно через два тижні, в той момент я стала користуватися маззю. І тут я дивлюся, синку ні як не може захопити груди, після довгих спроб він все таки брав груди, так повторювалося кілька разів. І тут мене осінило, це все мазь, на ній накладка ковзає і малюк не може захопити груди. Як я відчувала себе нерозумно і я соромився перед сином, а він у мене такий молодець, такий наполегливий, не здавався і в кінці кінців все одно домагався свого.
Пізніше мене відвідала така перестав приємна річ як лактостаз, застій молока. Малюкові було тижні 3, в той день малюк заспався, тим самим зробивши велику паузу в годуванні, а потім я ще вийшла погуляти, на вулиці була оманлива погода, осінь, ніби й сонечко і в той же час вітер, все це послужило тому, що до вечора мене почало морозити і стала хворіти груди, а потім і темпера піднялася до 39, чоловік зателефонував лікареві, йому сказали, що мені треба зцідити хворі груди під гарячим душем, так я і зробила, на наступний день, слава Богу, все пройшло. Це був перший і последни лактостаз у мене.
Йшов час, ми так і годувалися з болем. І ось одного разу чоловік розмовляв з сестрою по скайпу і вона запитала, як у мене з малюком, чоловік відповів, все добре, тільки з годуванням проблеми. І ось воно моє спасіння, ми почали з нею розмовляти я пояснила їй свою ситуацію, вона, вислухавши, відкрила мені очі. По-перше вона сказала, що соски можуть хворіти від не відповідних накладок для грудей (вони можуть бути різного розміру), і в принципі вони мені взагалі вже не потрібні так як, дитина своїм смоктання вже витягнув соски, хоч цього і не видно (на той момент, малюкові вже було 2 місяці), звичайно дитині легше з накладками, але треба пробувати. По-друге, можливо малюк не правильно захоплює груди, так як він у мене смокче соску, і треба вчити його правильно брати груди. Ще вона розповіла про позах для годування, що б мамі і малюкові було зручно і ще купу корисної інформації. Як я була їй вдячна, ви не уявляєте. Відразу ж після спілкування з сестрою чоловіка, я спробувала дати груди маляті без накладки, звичайно боялася, що йому це не сподобається, почне протестувати, але знову чудо, він майже відразу взяв груди, ще пару раз я тримала накладки поблизу, мало чи відмовиться брати без них, але він не мав наміру відступати і вже на наступний день накладки полетіли в смітник. Потім ми попрацювали над захопленням і груди початку гоїтися дуже швидко. Годування стало приносити тільки задоволення! Зараз моєму хлопчикові вже 1 рік і 3 місяці і він до цих пір їсть молочко, правда вже тільки 1 раз на ніч.
Спеціальний одяг для вагітні я не набувала так як особливо сенсу не бачила, я намагалася надягати сорочечки і тягнуться кофтинки. А ось без бюстгальтерів для годування я жити не могла, це дуже зручна річ, їх я придбала 3 штуки. Молоко у мене лилося аж через край, тому прокладками для грудей я користувалася до 8ми місяців.
Банк молока я не створювала, тому що завжди була з малюком, звичайно всяке буває, але я сподівалася на краще.
Озираючись назад, я розумію, що треба було готуватися, читати, відвідувати курси, спілкуватися з уже досвідченими матусями і бути готовою до всього. Я рада, що у нас все закінчилося добре, для мене було дуже важливо годувати саме молочком.
Бажаю, що б кожна матуся змогла годувати своє дитинча молочком, без болю, а тільки в задоволення, адже це таке щастя, коли поруч лежить маленьке диво і солодко прицмокує.
Фото взяті з www.baby.ru www.mamasiki.com kids365.ru rebenok.by
