Резюме. Описана нова методика малоінвазивного доступу для протезування клапана аорти чрескатетерную способом за даними досліджень трьох кардіохірургічних клінік Франції
Стеноз аортального клапана на сьогодні є найбільш поширеним придбаним пороком серця, діагностуються у жителів Європи і Північної Америки. Його виявляють у 2-7% осіб у віці старше 65 років. Найбільш ефективний метод лікування пацієнтів із зазначеною патологією при симптомно перебігу захворювання - його хірургічна заміна. Однак процедура є досить дорогим і не завжди здійсненним у пацієнтів старшої вікової категорії та у осіб високого хірургічного ризику. Розвиток сучасних технологій дозволило не лише спростити процедуру його заміни, знизити ризик інтраопераційних ускладнень, але і розширити показання для оперативних втручань у групи пацієнтів підвищеного ризику. Йдеться перш за все про транскатетерне заміні аортального клапана у пацієнтів високого та проміжного ризику. Процедура довела свою ефективність і безпеку, а віддалені результати виявилися порівнянні з такими при традиційному хірургічному втручанні, при цьому ризик розвитку інтраопераційних ускладнень виявився на порядок нижче. Проте на гадану простоту виконання процедури є досить багато питань, які потребують свого наукового дозволу. Одним з них є вибір місця пункції для установки пристрою при імплантації клапана. Робота, представлена групою авторів з Франції, присвячена вивченню безпеки та ефективності нового методу імплантації клапана аорти трансюгулярним доступом і виконана під керівництвом професора Тьєррі Фолліге (Thierry Folliguet, Chirurgie Cardiaque Vasculaire et Transplantation, Université de Lorraine, CHRU Brabois, Vandoeuvre-lès-Nancy, France), Університетський госпіталь Нансі, Франція. Матеріали даного дослідження опубліковані в 2017 р в «European Journal of Cardio-Thoracic Surgery» ( «Європейський журнал грудної і серцевої хірургії»).
Як підкреслюють автори, технологія транскатетерне імплантації аортального клапана для його заміни при аортальному стенозі є загальновизнаною методикою. І у пацієнтів високого та проміжного хірургічного ризику є операцією вибору. Майже у 80% хворих для проведення клапана до місця імплантації, гирла аорти, використовують стегновий доступ. В ситуації коли стегновий доступ обмежений або неможливий (атеросклеротичні звуження стегнових артерій або їх оклюзія, гіпоплазія стегнових артерій, патологія черевного відділу аорти) використовують альтернативні підходи і судинні освіти - верхівковий (трансторакальний доступ через верхівку серця) або підключичний. Кожен з наведених альтернативних методів складний і, як правило, вимагає участі в проведенні процедури досвідченого кардіохірурга. Що значною мірою нівелює переваги малоінвазивної заміни аортального клапана стегнових доступом. Розроблена методика імплантації аортального клапана транскаротідним доступом, запропонована в якості альтернативного прямого судинного доступу, за висновком авторів, позбавлена описаних недоліків. З огляду на, що методика відносно недавно використовується, її оцінка вимагає всебічного вивчення. Як вказують автори, вони проаналізували послідовно виконані 145 втручань з імплантації аортального клапана транскаротідним доступом. Операції проведені з використанням лівої чи правої сонної артерій без будь-яких труднощів у трьох великих лікувальних установах протягом двох років. Отримані результати введені в загальний французький реєстр даних лікування пацієнтів з аортальним стенозом транскатетерне способом.
Середній вік пацієнтів при госпіталізації становив 79,8 ± 8,7 року, а прогнозована логістична величина летального результату за шкалою EuroSCORE - 20,7 ± 12,6%. Як повідомляють автори, у всіх випадках процедура мала успішне вирішення і не треба було будь-яких додаткових хірургічних втручань. Виживання пацієнтів на госпітальному етапі склала 93,7%. У 8 (5,5%) пацієнтів розвинулася клініка мінімальних неврологічних розладів без вираженого неврологічного дефіциту і ще у одного пацієнта виявлена бессимптомная диссекція сонних артерій. Всі хворі були ектубіровани відразу ж після закінчення процедури без потреби респіраторної підтримки в ранній післяопераційний період.
Таким чином, як підкреслюють автори, запропонований доступ через сонні артерії введення пристрою доставки аортального клапана до місця імплантації є безпечною альтернативою традиційному стегнового доступу. Метод може мати незаперечну перевагу в ситуації, де необхідний мінімальний розріз.
Безумовно, для всебічної оцінки необхідні додаткові дослідження, уточнюють вчені.
- Thierry Folliguet, Nicolas Laurent, Maxime Bertram at al. (2017) Transcarotid transcatheter aortic valve implantation: multicentre experience in France. Eur. J. Cardio-Thoracic Surgery. 04 August.
Олександр Осадчий