1 світить Л.І. 1
1 ФГБОУ ВО «Курський державний медичний університет» МОЗ Росії
Стаття присвячена фармакоепідеміологіческіх дослідженню небажаних лікарських реакцій (НЛР) при лікуванні блокаторами повільних кальцієвих каналів у літніх хворих на артеріальну гіпертонію в реальній клінічній практиці. В результаті дослідження були зареєстровані 95 анкет-повідомлень з 274 надійшли при застосуванні блокаторів повільних кальцієвих каналів. Середнє число НЛР на 1 літнього хворого склало 2,6 ± 0,3. У структурі НЛР переважали розлади з боку серцево-судинної системи (75,8%), ЦНС (53,7%) і шкіри (24,2%). З найбільш частих НЛР були тахікардія, серцебиття, головний біль, набряки щиколоток, загальна слабкість, які були пов'язані з гемодинамічним дією препаратів. Частота загальних НЛР була істотно нижче на тлі застосування блокаторів повільних кальцієвих каналів пролонгованої дії (амлодипін і ніфедипіну XL). Переносимість оригінальних препаратів була значно краще, ніж їх дженериків. При призначенні хворим АГ БМКК були відзначені легкі НЛР в 45,6% випадках, середньотяжкі - у 44,7% хворих, важкі - в 9,7% випадках.
фармакоепідеміологія
небажані лікарські реакції
блокатори повільних кальцієвих каналів
артеріальна гіпертонія
1. Бєлоусов Ю.Б., Леонова М.В., Штейнберг Л.Л. і ін. Моніторинг медико-соціальних аспектів ефективності лікування хворих з артеріальною гіпертонією в Росії (за результатами фармакоепідеміологічного дослідження ПІФАГОР III) // Проблеми стандартизації в охороні здоров'я. - 2009. - № 7-8. - С. 3-12.
2. Красницкий В.Б. Блокатори повільних кальцієвих каналів і їх місце в лікуванні артеріальної гіпертонії // Російський медичний журнал. - 2007. - Т. 15, № 2. - С.2-7.
3. Максимов М.Л., Стародубцев О.К., світло Л.І. Амлодипін в лікуванні артеріальної гіпертензії // Російський медичний журнал. - 2006. - Т. 14, № 10. - С.777-781.
4. Максимов М.Л., Стародубцев О.К., світло Л.І. Ефективність блокаторів повільних каналів в лікуванні артеріальної гіпертензії // Російський медичний журнал. - 2006. - Т. 14, № 2. - С.132-136.
5. Марцевич С.Ю. Антагоністи кальцію з групи дигідропіридинів: дані доказової медицини та практичні рекомендації щодо використання // Раціональна Фармакотерапія в кардіології. - 2007. - № 1. - С.11-13.
6. Небажані ефекти лікарських засобів: навчальний посібник / під ред. В.Г. Кукеса, П.Н. Морозова. - М .: Російський лікар, 2006. - 261 с.
7. Профілактика несприятливих побічних реакцій: лікарська тактика раціонального вибору і застосування лікарських засобів: керівництво / під редакцією Н.В. Юргеля, В.Г. Кукеса. - М .: ГЕОТАРМедіа, 2009. - 448 с.
8. світла Л.І., Топорова Е.А., Лопухова В.А., Лисицина О.І. Фармакотерапія хворих на гіпертонічну хворобу амлодипином в амбулаторних умовах // Фундаментальні дослідження. - 2007. - № 1. - С. 91.
9. Світло Л.І., Лопухова В.А., Тарасенко І.В., Клімкін А.С. Застосування системи оцінки технологій охорони здоров'я в прийнятті ефективних управлінських рішень // Журнал наукових статей Здоров'я і освіта в XXI столітті. - 2013. - Т. 15, № 1-4. - С. 234-235.
10. Світло Л.І., Лопухова В.А., Тарасенко І.В. Порівняльна оцінка ефективності антагоністів кальцію при лікуванні літніх з артеріальною гіпертонією // Вісник Новосибірського державного університету. Серія: Біологія, клінічна медицина. - 2013. - Т. 11, № 4. - С. 98-102.
11. Світло Л.І., Лопухова В.А., Тарасенко І.В. Фармакоепідеміологіческіх особливості фармакотерапії хворих на артеріальну гіпертонію на етапі амбулаторно-поліклінічного лікування // Журнал наукових статей Здоров'я і освіта в XXI столітті. - 2014. - Т. 16, № 4. - С. 261-262.
12. Симонян Р.З., Кайланіч Г.А., Лопухова В.А., Тарасенко І.В. Вивчення якості медичної допомоги при оцінці технологій охорони здоров'я // Міжнародний журнал прикладних і фундаментальних досліджень. - 2016. - № 8-2. - С. 185-187.
13. Шальнова С.А., Баланова Ю.А., Константинов В.В. і співавт. Артеріальна гіпертонія: поширеність, обізнаність, прийом антигіпертензивних препаратів і ефективність лікування серед населення Російської Федерації. // Росс. кардіоло. журнал. - 2006. - № 4. - С. 45-50.
14. Davies E., Green C., Mottram D. et al. Adverse Drug Reactions in Hospitals: A Narrative Review // Current Drug Safety. - 2007. - Vol. 2. - P. 79-87.
15. Howard RL, Avery AJ, Slavenburg S. et al. Which drugs cause preventable admissions to hospital? A systematic review // Br. J. Clin. Pharmacol. - 2007. - Vol. 63, no. 2. - P. 136-147.
Небажані лікарські реакції (НЛР) або побічні ефекти можуть бути невід'ємною частиною спектру фармакологічної дії будь-якого, навіть самого селективного препарату [6, 7]. Профілактика НЛР - одна з найбільш важливих завдань практичної медицини, яка дозволяє поліпшити якість медичної та профілактичної допомоги населенню, а широке застосування аналізу задоволеності доступністю і якістю медичної допомоги, дає органам охорони здоров'я найважливіший додатковий інструмент, необхідний для оцінки технологій охорони здоров'я з метою прийняття управлінських рішень про пріоритетні напрями фінансування [12]. За даними ВООЗ, розвиток НЛР - одна з найзначніших загальномедичних проблем. Наприклад, в США щорічно від різних їх видів гинуть 106 000 чоловік - це четверта за частотою причина смертності населення. За даними американських авторів, НЛР у пацієнтів стаціонарів відзначають в 10,9% випадків. У 2,1% випадків вони важкі, а в 0,2% - летальні. У 4,7% випадків НЛР стають причиною госпіталізації. Економічні витрати, пов'язані з ліквідацією ускладнень від прийому медичних препаратів, перевищують 177 млрд. Доларів на рік. На думку експертів ВООЗ, в деяких країнах на боротьбу з наслідками небажаних лікарських реакцій йде до 20% бюджету держави. Актуальність даних проблем доведена численними статистичними даними, отриманими в розвинених країнах світу. [6, 7]. Блокатори повільних кальцієвих каналів (БМКК) мають досить широким спектром фармакологічних ефектів, вже довгий час використовуються в терапевтичній практиці і добре відомі практичним лікарям [3, 4, 11]. Підставою для широкого використання БМКК при артеріальній гіпертонії (АГ) послужила їх здатність розслабляти гладку мускулатуру стінок артерій м'язового типу та артеріол і таким чином зменшувати загальний периферичний опір [8, 9, 10]. За даними Російських епідеміологічних і фармакоепідеміологіческіх досліджень, частота застосування БМКК становить 18-28% [1, 13, 5]. У практичній діяльності лікаря часто доводиться вибирати, якого препарату слід віддати перевагу при призначенні терапії [2, 15]. За даними дослідження ПІФАГОР III, пацієнти з АГ отримують 161 торгове найменування антигіпертензивних ЛЗ, а частка генериків в структурі призначень досягає 61% [1]. У зв'язку з цим є актуальним вивчення НЛР при застосуванні БМКК у хворих АГ в реальній клінічній практиці, з метою поліпшення якості медичної і профілактичної допомоги населенню [7, 14, 12].
Мета дослідження: вивчення НЛР при застосуванні БМКК у літніх хворих АГ в реальній клінічній практиці в Курськом регіоні.
Матеріал і методи дослідження
При застосуванні антигіпертензивних препаратів і в тому числі і БМКК дизайн дослідження полягав в описі серії випадків НЛР. Проводилось дослідження НЛР методом опитування лікарів терапевтів і лікарів загальної практики за допомогою спеціальних анкет- повідомлень, які включали питання про тяжкість, терміни розвитку, характер та наслідки НЛР. Анкети-повідомлення надходили в 2014-2015 рр. з 7 ЛПУ Курського регіону. З 274 отриманих анкет валідними були визнані 95 анкет. Середній вік пацієнтів з АГ склав 63,7 ± 2,3 років, жінок було 62, чоловіків - 33. У 43 (45%) хворих тривалість АГ склала більше 12 років, у 35 (37%) - 7-10 років, у 17 (18%) - від 1 до 6 років. Хворі отримували такі БМКК: ніфедипін короткої дії - 14, в тому числі Нифедипин - 4, Коринфар - 5, Фенамон - 2, Кордафлекс - 3; ніфедипін пролонгованої дії - 37, в тому числі Коринфар-ретард - 8, Ніфелат Р - 7, Кордафлекс-ретард - 17, Адалат - 2; Нифекард XL - 3, амлодипін - 40, в тому числі Амлодипін - 19, Нормодипін - 5, Норваск - 4, Амлотоп - 4, Амлодак - 2, Карділопін - 3, Веро-амлодипін - 3; фелодипин (Фелодип) - 1; верапаміл (Изоптин СР 240) - 2; Дилтіазем (Алтізем РР) - 1.
До змін з боку шкірних покривів були віднесені набряк Квінке, алергічний дерматит, свербіж шкіри, кропив'янка, шкірний висип. До НЛР з боку кістково-м'язової системи були віднесені болі в суглобах, м'язовий біль, м'язові судоми, біль у кінцівках і в шиї. Головні болі, запаморочення, слабкість, нервозність, погане самопочуття, безсоння, підвищену стомлюваність, втому, депресію, непритомність, парестезії включали порушення функції центральної і периферичний нервової системи (ЦНС). Порушення функції вегетативної нервової системи включали сухість слизових оболонок. Вестибулярні розлади і порушення слуху були представлені зниженням слуху, шумом у вухах, порушенням рівноваги. Зміни з боку шлунково-кишкового тракту включали відрижку, гіркота в роті, блювання, диспепсичні явища, біль у животі, болі в області правого підребер'я, печію, втрату апетиту, запори, діарею. З боку серцево-судинної системи до НЛР ставилися серцебиття, тахікардія, брадикардія, артеріальна гіпотонія, порушення ритму серця, аритмія, стенокардія, також екстракардіальні порушення, до яких належали набряки, підвищене потовиділення, припливи. З боку сечовивідної системи до НЛР - прискорене сечовипускання, болі в області попереку. До небажаними явищам з боку системи дихання відносили сухий кашель, першіння в горлі, задишку, задуха, бронхоспазм, риніт. Були проведені дослідження таких показників як: частка певних НЛР в структурі НЛР - відношення числа окремих НЛР до загальної кількості НЛР (частка НЛР в%); частота випадків НЛР - відношення кількості хворих з певними НЛР до всіх пацієнтів з НЛР (частка пацієнтів з НЛР в%); середнє число НЛР на 1 хворого з НЛР.
Статистична обробка матеріалів включала розрахунок відносних і середніх величин, середньої помилки відносної і середньої арифметичної величини, критерію достовірності (t). Аналіз здійснювався за допомогою електронних таблиць MicrosoftExcel 2010. Статистично значущими вважали відмінності при рівні p ≤ 0.05.
Результати дослідження та їх обговорення
В роботі представлені результати оцінки НЛР при застосуванні БМКК в перші дні / місяці у літніх хворих АГ в реальній клінічній практиці в Курськом регіоні. При проведенні фармакоепідеміологічного дослідження було вивчено НЛР з урахуванням всього ринку лікарських засобів. Більшість пацієнтів приймали дженерики, що дозволяло оцінити їх переносимість. В результаті проведеного дослідження було визначено, що в структурі всіх повідомлень про НЛР при застосуванні антигіпертензивних засобів у пацієнтів з АГ частка БМКК займала друге місце (24%). Загальна кількість НЛР склало 853, з них при застосуванні БМКК - 234 (27,4%). При лікуванні БМКК середнє число НЛР на 1 хворого АГ склало 2,6 ± 0,3. Оцінка небажаних явищ була проведена без врахування впливу супутньої терапії. Однак при лікуванні БМКК близько 70% повідомлень про НЛР були визначені на тлі поєднаного лікування, при цьому відмінностей середнього числа НЛР на 1 пацієнта при монотерапії БМКК або супутньої терапії не було виявлено (2,6 і 2,8, відповідно). БМКК в порівнянні з іншими гіпотензивними лікарськими засобами найбільш рідше викликали НЛР з боку ЦНС, дихальної системи і шлунково-кишкового тракту і частіше з боку серцево-судинної системи і шкірних покривів. Проведено аналіз структури НЛР при застосуванні БМКК по системам. Число хворих АГ з НРЛ при фармакотерапії БМКК було найбільшим з боку серцево-судинної системи, ЦНС і шкірних покривів. Найбільш частими НЛР БМКК з боку серцево-судинної системи були набряки щиколоток (36,5%), тахікардія (22,8%), серцебиття (20,7%), припливи (20%). З боку центральної нервової системи найбільш частими НЛР були головний біль (32,6%), запаморочення (25,3%), слабкість (24,2%); з боку шкірних покривів - висип (18,9%), свербіж (11,6%); з боку шлунково-кишкового тракту - нудота (5,3%), диспепсія (3,2%), порушення стільця (3,2%); з боку дихальної системи - задишка (2,1%) і задуха (2,1%).
Залежно від лікарських засобів, що застосовуються при лікуванні АГ, було проведено аналіз НЛР. Серед БМКК літні пацієнти найчастіше отримували дигідропіридини (ніфедипін в різних лікарських формах і амлодипін). Так, при лікуванні БМКК 147 НЛР була зареєстрована при лікуванні ніфедипіном (41 - короткої дії і 106 - пролонгованої дії), 80 - амлодипином. У структурі НЛР при лікуванні БМКК переважали реакції з ЦНС, серцево-судинної системи і шкіри. Всі вони пов'язані з основним гемодинамічним дією БМКК.
При прийомі амлодипіну з боку ЦНС частота НЛР була достовірно менше, ніж при прийомі ніфедипіну як короткого, так і пролонгованої дії (43% проти 76% і 71% хворих, відповідно; р <0,001 і р <0,01), однак з боку ЦНС частка НЛР достовірно не розрізнялися між БМКК дігідропірінового ряду (35,1%, 43,2%, 43,4%, відповідно). При цьому з боку серцево-судинної системи частка НЛР при прийомі ніфедипіну короткої дії була недостовірно вище, ніж при лікуванні ніфедипіном подовженої дії і амлодипіном (48,1% проти 38,9% і 38,5%, відповідно). З боку шкірних покривів достовірних відмінностей частки НЛР між БМКК дігідропірінового ряду виявлено не було (14,1% проти 9,4% і 10,3%, відповідно), хоча їх частота при прийомі ніфедипіну пролонгованої дії була вище, ніж при прийомі ніфедипіну короткої дії і амлодипіну (30,4% проти 17,5% і 18,3% хворих, відповідно). При цьому НЛР були віднесені припливи, серцебиття, тахікардія, аритмії, набряки щиколоток, шкірний висип, свербіж, артеріальна гіпотонія, біль в області серця, головний біль. Припливи при прийомі ніфедипіну короткої дії відзначалися достовірно частіше, ніж при лікуванні ніфедипіном подовженої дії і амлодипіном (12,1% проти 4,5% і 5,3% хворих, відповідно; р <0,05). Серцебиття і тахікардія достовірно рідше зустрічалися при прийомі амлодипіну, ніж при призначенні ніфедипін короткої і пролонгованої дії (6,3% проти 18,7% і 16,9% хворих, відповідно; р <0,01). Набряки щиколоток достовірно частіше відзначалися при прийомі амлодипіну (20,9% хворих проти 5,1% і 8,8% хворих, які отримували ніфедипін короткої і пролонгованої дії, відповідно; р <0,001). Однак артеріальна гіпотонія розвивалася тільки при прийомі ніфедипіну короткої і пролонгованої дії (7,3% і 2,7% хворих, відповідно), головний біль спостерігалася достовірно рідше при прийомі амлоліпіна (5,1% проти 14,5% і 12,7% хворих, відповідно; р <0,02). В реальній клінічній практиці були показані переваги застосування БМКК пролонгованої дії з позиції переносимості і безпеки. Це стосується в першу чергу до лікарських форм з модифікованим вивільненням ніфедипіну (SR і XL) - найбільш часто застосовуваного серед БМКК дигідропіридинового ряду. При застосуванні ніфедипіну ГІТС не було зареєстровано жодного повідомлення про НЛР, хоча протягом останніх років частота його використання при АГ в реальній практиці збільшилася [1, 3].
На 1 пацієнта середнє число НЛР при застосуванні різних БМКК дигідропіридинового ряду склало 2,7 при прийомі лікарських форм ніфедипіну (в тому числі 2,8 - ніфедипіну короткої дії і 3,2 - ніфедипіну пролонгованої дії) і 2,3 - амлодипіну. Так, встановлено достовірну різниця між лікарськими формами ніфедипіну контрольованого вивільнення (XL; для одноразового прийому) і ретардна формами ніфедипіну (для дворазового прийому), їх середнього числа НЛР - 2,71 і 4,5 (р <0,05). При цьому можна зробити висновок, що переносимість БМКК була істотно краще, якщо препарати були пролонгованої дії, які призначалися один раз на добу. Крім того, була встановлена різниця переносимості дженериків БМКК і оригінальних лікарських засобів даної групи. При цьому, на 1 хворого середнє число НЛР при прийомі оригінальних препаратів і їх дженериків склало 2,81 і 3,64, відповідно (р = 0,07). При прийомі оригінальних препаратів ніфедипіну (Коринфару і Коринфару-ретард) і їх копій ніфедипіну короткої і пролонгованої дії відзначалася недостовірна різниця на 1 пацієнта при їх прийомі і яка склала 3,4 і 4,0, відповідно (р> 0,05). При призначенні оригінального Коринфару-ретард середнє число НЛР на 1 хворого було достовірно менше, ніж при лікуванні дженерика мініфедіпіна пролонгованої дії (3,1 і 4,27, відповідно, р <0,05). При застосуванні оригінального Норваску і дженериків амлодипіну середнє число НЛР на 1 хворого склало 1,6 і 3,5 (р <0,05).
В результате проведеного АНАЛІЗУ Частки клас-спеціфічніх НЛР в Загальній структурі НЛР були віявлені Відмінності переносімості между орігінальнімі препаратами и дженериками БМКК. При цьому частка клас-специфічних НЛР при прийомі всіх препаратів-дженериків була 66%, в той час як при призначенні всіх оригінальних препаратів БМКК досягала 91%, (р <0,05). Необхідно відзначити, що всі БМКК призначали в середніх дозах, однак амлодипін застосовувався в підвищеній дозі 10 мг в 6 випадках. Велике значення мають виявлені відмінності переносимості оригінальних препаратів і дженериків БМКК. Структура НЛР при лікуванні оригінальними препаратами характеризувалася в основному клас-специфічними побічними ефектами, проте при застосуванні дженериків БМКК виявлені інші загальні та неспецифічні побічні ефекти (48%), що знижувало прихильність до лікування і суттєво погіршувало переносимість фармакотерапії хворих АГ. Також не було встановлено залежності характеру ураження систем організму і числа НЛР від статі літніх хворих АГ. Так, середнє число НЛР на 1 жінку склало 2,7 (клас-специфічних НЛР - 1,5), а середнє число НЛР на 1 чоловіка - 2,5 (клас-специфічних НЛР - 1,3).
При призначенні хворим АГ БМКК були відзначені легкі НЛР в 45,6% випадків, середньотяжкі - в 44,7%, важкі - в 9,7%. Чотири пацієнти були госпіталізовані (Коринфар, дилтіазем, фелодипін). Необхідно відзначити, що при цьому, наслідками НЛР при призначенні БМКК були: одужання з наслідками - у 2 (2,1%) хворих; одужання без наслідків при поновленні фармакотерапії в зменшеній дозі - у 15 (15,8%) пацієнтів і повне купірування без наслідків - у 78 (82,1%) хворих.
Висновок
Таким чином, можна зробити висновок, що результати вищевказаного фармакоепідеміологічного дослідження дозволяють вибудувати уявлення про тяжкість і характер НЛР при застосуванні БМКК в реальній клінічній практиці, що може сприяти раціональному призначенню різних препаратів і лікарських форм з модифікованим вивільненням, і разом з тим дають можливість прогнозувати економічний збиток, поліпшити якість медичної та профілактичної допомоги населенню при проведенні фармакотерапії літніх хворих АГ в Ку рском регіоні.
бібліографічна ПОСИЛАННЯ
Світло Л.І. ОЦІНКА НЕБАЖАНИХ ПОБІЧНІ РЕАКЦИЙ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ БЛОКАТОРАМИ ПОВІЛЬНИХ КАЛЬЦІЄВИХ КАНАЛІВ ЛІТНІХ ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТОНІЄЮ // Сучасні проблеми науки та освіти. - 2017. - № 2 .;
URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=26153 (дата звернення: 19.06.2019).
Пропонуємо вашій увазі журнали, що видаються у видавництві «Академія природознавства»
(Високий імпакт-фактор РИНЦ, тематика журналів охоплює всі наукові напрямки)
Which drugs cause preventable admissions to hospital?Ru/ru/article/view?
