Резюме. Проведено систематичний огляд даних літератури про застосування ацетилсаліцилової кислоти з метою профілактики венозного тромбозу та ТРОМБОЕМБОЛІЗМ у пацієнтів, оперованих в ортопедії. Доведено її ефективність, зіставна з антикоагулянтами, при значно менших економічних витратах
Частота розвитку венозного ТРОМБОЕМБОЛІЗМ в ортопедичній практиці залишається дуже високою . Показники тромбозу глибоких вен при загальній артропластике коліна можуть досягати 88% без застосування відповідних превентивних заходів, однак дотримання рекомендацій по профілактиці дозволяє зменшити їх до 1,16%.
Національний інститут охорони здоров'я та догляду (NICE), Великобританія, рекомендує всім пацієнтам, яким показано протезування тазостегнового суглоба, колінного або іншого ортопедичного втручання, проводити профілактику венозних тромбоемболічних ускладнень (СОТ) після стратифікації ризику. З цією метою рекомендовано застосовувати фармакологічні та механічні засоби для запобігання СОТ. Антитромботична фармакологічна профілактика проводиться протягом 28-35 днів при заміні тазостегнового суглоба і 10-14 днів - після заміни колінного суглоба як мінімум. При цьому ацетилсаліцилова кислота в цілях антитромботичної профілактики ніде не фігурує, що прямо протилежно до рекомендацій Американського коледжу пульмонологів (American College of Chest Physicians - ACCP), що рекомендують застосовувати ацетилсаліцилову кислоту як можливий препарат. При цьому низькомолекулярні гепарини є препаратами першої лінії, а тривалість профілактики становить 35 днів. Рекомендації Американської академії хірургів-ортопедів (American Academy of Orthopaedic Surgeons - AAOS) пропонують використовувати різноплановий підхід до профілактики венозного ТРОМБОЕМБОЛІЗМ без вказівки конкретного фармакологічного агента, оскільки, як вважають, немає переконливих доказів переваг будь-якого з призначених препаратів. У зв'язку з цим рекомендовано тактику антитромботичної профілактики обговорювати з пацієнтом. Таким чином, на сьогодні немає чітких рекомендацій по призначенню того чи іншого препарату для профілактики венозного ТРОМБОЕМБОЛІЗМ в ортопедичній хірургічній практиці, а наявні - не узгоджуються між собою.
У той же час в літературі є досить повідомлень про високу ефективність застосування ацетилсаліцилової кислоти для тромбопрофілактики в ортопедичній практиці, при цьому підкреслюється її порівнянна ефективність з традиційно застосовуваними антикоагулянтами. Низька частота розвитку кровотеч і невисока вартість препарату відновили інтерес до його застосування в ортопедичній практиці.
Група авторів під керівництвом Ділана Мистри (Dilan Mistry, South Wales Orthopaedic Research Network, Cardiff University, Welshbone, Cardiff, United Kingdom), Кардіфф, Великобританія, для відповіді на питання про ефективність і безпеку застосування ацетилсаліцилової кислоти в ортопедичній практиці для профілактики СОТ провели аналіз джерел літератури за останні три (2014-2017) роки, в яких повідомлялося про застосування ацетилсаліцилової кислоти для попередження розвитку тромбозів. Результати дослідження опубліковані в «Surgery Journal» ( «Хірургічний журнал») в 2017 р
Як повідомляють автори, після аналізу статей, отриманих з бази MEDLINE / EMBASE, що включала результати тромбопрофілактики у 43 012 пацієнтів, яким призначали ацетилсаліцилову кислоту, при ортопедичних хірургічних втручаннях венозний тромбоз розвинувся у 283 (0,66%) пацієнтів. Хороша переносимість препарату і простота застосування, не вимагає контролю коагуляції, відзначені у всіх дослідженнях.
Середня доза (100 мг) надавала достатній антитромботичний ефект. Частота СОТ у брали ацетилсаліцилову кислоту була нижче, ніж при застосуванні НМГ, і порівнянна з прийомом ривароксабана і фондапаринукса. Ризик розвитку значущих кровотеч в післяопераційний період на тлі прийому ацетилсаліцилової кислоти не відзначений і не зажадав переливання крові. При цьому ризик кровотечі на фоні прийому непрямих антикоагулянтів зростає до 4-8%. В цьому відношенні застосування ацетилсаліцилової кислоти було відзначено хорошим профілем побічних ефектів.
Ацетилсаліцилова кислота в порівнянні з варфарином, застосовуваним для підтримки міжнародного нормалізованого відношення на рівні ≥1,8 і профілактики СОТ, виявилася більш ефективною для попередження розвитку тромбоемболії легеневої артерії. Її виникнення відзначали у 0,29% на тлі прийому ацетилсаліцилової кислоти і у 0,99% - варфарину. Розвиток вдвічі меншої кількості кровотеч, ускладнень з боку оперованої рани при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти безпосередньо сприяло зменшенню економічних витрат на лікування: рання активізація пацієнта, відсутність потреби моніторингу гемостазу, ризику фатальних кровотеч і необхідності в переливанні крові скоротили госпітальний період і прискорили виписку пацієнта.
Таким чином, зазначена у всіх представлених джерелах літератури доведена ефективність ацетилсаліцилової кислоти для тромбопрофілактики венозних ускладнень в ортопедії дозволяє застосовувати ацетилсаліцилову кислоту ширше, не побоюючись за безпеку. Доведена ефективність при значно нижчих економічних витратах в порівнянні з застосуванням непрямих антикоагулянтів, НМГ та ривароксабана дозволяє віддати пріоритет на користь більш широкого застосування ацетилсаліцилової кислоти. Хороша переносимість, високий профіль безпеки і простота застосування роблять ацетилсаліцилову кислоту препаратом вибору - роблять висновок автори дослідження.
- Mistry DA, Chandratreya A., Lee PYF (2017). A Systematic Review on the Use of Aspirin in the Prevention of Deep Vein Thrombosis in Major Elective Lower Limb Orthopedic Surgery: An Update from the Past 3 Years. Surg. J., 03 (04): e191-e196.
Олександр Осадчий
