Датою розвитку оториноларингології в Білорусії історично слід визнати 1926 року, коли була створена кафедра і клініка хвороб вуха, горла, носа Мінського державного медичного інституту. 
Першим директором і завідувачем кафедрою ЛОР-хвороб став професор Бурак С.М. (1926-1938). Дисертацію на ступінь доктора медицини С.М. Бурак захистив ще в 1902 р
Основним науковим напрямком в роботі співробітників клініки з'явилися питання з діагностики та лікування крайової патології - склероми дихальних шляхів. Бурак С.М. створив свою школу оториноларингологів, з яких отримали ступінь доктора медичних наук КАРПИЛОВ Г.Х., Лопотко І.А., Ярославський Є.І., Алукер С.М. Євстаф'єв Н.Т. отримав ступінь кандидата медичних наук.
Бурак С.М. був активним організатором наукових конференцій і з'їздів. Уже через два роки після відкриття клініки (1928 р) був скликаний перший Всебелорусскій з'їзд оториноларингологів з актуальною порядком «Про результати наукових досліджень по склеромі дихальних шляхів і глухонімоті». На з'їзді прийнято рішення про організацію Всебілоруського наукового товариства оториноларингологів. У 1933 році Бурак С.М. видає монографію на білоруській мові «Склерома верхніх и ніжніх дихальних шляхоў», а в 1934 році вихо дить у світ тиражем 3000 екземплярів керівництво по оториноларингології в 3-х книгах білоруською мовою «Хвароби вуха, носа, горла», які довгі роки служили універсальним посібником для лікарів Білорусі. Бурак С.М. приділяв велику увагу медичної грамотності народу Республіки Білорусь. Його популярні брошури та пам'ятки: «Вольнае Насаві дихання и здароўе», «Гігіена голасо», «Беражи чутки - беражи вуши», «Гарлавия сухоти, іх паходжанне, папяреджанне и ляченне», «Насавия кривацёкі, іх паходжанне, небяспечнасць и ляченне» та ін. багато в чому зіграли роль в підвищенні медичної культури населення. Він учасник міжнародних конгресів з оториноларингології в Будапешті (1909р.) Та в Мадриді (1932). Перу С.М.Бурака належить 40 наукових робіт.
Після смерті Бурака С.М. з 1938 р і до початку Великої Вітчизняної війни завідувачем кафедрою хвороб вуха, горла, носа був призначений його учень - доцент Ярославський Є.І. У 1940 році він захистив докторську дисертацію на тему: «Отити в ранньому дитячому віці». Його творчий доробок складає 104 друкованих статей.
У період з 1941 по 1944 рр. Медичний державний інститут і кафедра хвороб вуха, горла, носа були евакуйовані в м Ярославль. Уже через місяць після звільнення Мінська (червень 1944р.) Почалася реевакуація Мінського державного медичного інституту з Ярославля. Клініка була розміщена в 2-й клінічній лікарні м Мінська.
Завідувачем кафедри був затверджений професор КАРПИЛОВ Г.Х. З великим напруженням налагоджувалося лікувальна, педагогічна і наукова робота в зруйнованому війною місті. Співробітники кафедри продовжили наукову роботу з діагностики та лікування склероми, а також з аналізу досвіду надання медичної допомоги хворим з вогнепальними пораненнями верхніх дихальних шляхів і вуха.
Після смерті професора Карпілова Г.К. (1949 г.) клініку очолив професор Алукер С.М. У 1944 р Алукер С.М. захистив докторську дисертацію на тему: «Клінічні, біохімічні, бактеріологічні та експериментальні дослідження з питання про етіологію склероми верхніх дихальних шляхів».
Його творчий доробок складає 42 наукових статті, більшість з яких присвячені склеромного проблеми.
Після відходу на пенсію Алукер С.М. (1952 г.) кафедрою керував професор Книга Н.П. (1952-1972 рр). У цей період науково-практична діяльність співробітників кафедри спрямована на дослідження і розробку раціональної терапії склеромного хвороби. Вперше був використаний стрептоміцин як найбільш ефективний антибіотик, що впливає на клебсиеллу склероми. Цій проблемі присвячена докторська дисертація Книги Н.П. «Стрептоміцінотерапія склероми» (1955 г.). У клініці готуються висококваліфіковані науково-педагогічні кадри.
У 1954 р захищає дисертацію на ступінь кандидата медичних наук «Порівняльна оцінка хірургічного, консервативного та комбінованого методів лікування при склеромного ураженнях носа, носоглотки і глотки» Мякіннікова М.В. Кострова К.М. успішно захищає кандидатську дисертацію на тему «Склерома в дитячому та юнацькому віці» (1956 р). Коновальчик Г.Д. закінчує цільову аспірантуру в Москві і захищає в 1964 р кандидатську дисертацію на тему «Хронічні алергічні захворювання придаткових пазух носа». Тематика наукових досліджень співробітників кафедри отримує широкий діапазон. Гапановіч В.Я. вперше в світі розробив метод використання біологічного аутоматеріала - фібрину. У клініці починається впровадження та розробка слухополіпшуючих операцій. Чорнухи В.Л. в 1970 р успішно захищає кандидатську дисертацію «Операції на стремена у хворих на отосклероз і адгезивним (неперфоратівном) середній отит з застосуванням аутогенного фібрин плівки». Домінуючою науковою тематикою співробітників клініки та кафедри хвороб вуха, горла, носа Мінського державного медичного інституту залишаються питання склероми. Мякіннікова М.В. в 1967 р захищає докторську дисертацію «Клініко-лабораторні паралелі в вивченні склероми»; Кучерева (Бальцевіч) Л.Н. - кандидатську дисертацію «Склерома за матеріалами тривалого клінічного спостереження в осередку» (1970 р); Овчаренко Т.М. - кандидатську дисертацію «Клініко-функціональні дослідження зовнішнього дихання у хворих склеромой» (1972 р); Ананич І.М. в 1970 р захищає кандидатську дисертацію на тему «Про ефективність аденотомии в терапії хронічного тонзиліту».
Після раптової смерті професора Книги Н.П. (грудень 1972 г.) кафедру очолювала професор Мякіннікова М.В., яка свою наукову діяльність присвятила продовження вивчення етіології, клініки, діагностики і лікування клебсієльозів. Була розпочата велика робота по вивченню етіології, патогенезу, клініки і лікування озени, спільно з співробітниками кафедри мікробіології БДМУ. Результатом цієї роботи стало видання монографії «Озена» (1974, 1980), захист Петрякова В.А. кандидатської дисертації «Клініко-лабораторні дослідження у хворих озеною і ефективність комплексного консервативного лікування» (1978 г.)
У 1973 році за конкурсом на завідування кафедрою обрано професора Гапановіч В.Я.
Його науково-практична діяльність була спрямована на дослідження безпечних методів лікування в оториноларингології, чому були присвячені його дисертаційні роботи: кандидатська «До клініці і бактеріології мастоидите» (1955 г.), докторська «Застосування аутогенних фібрину плівок в оториноларингології» (1969 р) . Результати його роботи знайшли широке застосування в практичній оториноларингології не тільки в нашій країні, а й за кордоном. Віктор Якович першим в Білорусі розробив апаратуру, інструментарій і застосував криогенні методи лікування в оториноларингології.
Під керівництвом Гапановіч В.Я. в республіці було проведено II-ой (1984 г.) з'їзд лікарів-оториноларингологів Білорусі. Перу Гапановіч В.Я. належить 195 друкованих праць, з них 5 монографій. Їм вперше виданий кольоровий оториноларингологічний атлас (1989 г.) - навчальний посібник для студентів і лікарів, підготовлено три кандидата медичних наук.
З 1989 року кафедру хвороб вуха, горла, носа, БДМУ очолював професор Тимошенко П.А. - учень професора Гапановіч В.Я., який свою наукову діяльність присвятив питанням медичної, соціальної та хірургічної реабілітації при патології середнього вуха.
З приходом Тимошенко П.А. на кафедру наукова тематика була розширена і присвячена розробці нових хірургічних методів лікування приглухуватості і глухоти, удосконалення методів реабілітації в післяопераційному періоді після общеполостная операції і патології носа, гортані. Одночасно Тимошенко П.А. виконував обов'язки головного спеціаліста МОЗ РБ і Голови Правління Білоруського наукового товариства оториноларингологів. Під його керівництвом в республіці з успіхом були проведені III (1992), IV (1996), V (2002) і VI (2008) З'їзд лікарів-оториноларингологів, численні науково-практичні конференції. Продовжувалася активна робота з підготовки наукових і педагогічних кадрів в республіці. Серед його численних учнів: Бистренін А.В. (1992), Сакович А.Р. (1993 г.), Бистреніна Л.В. (1998 г.), Садовський В.І. (1994 г.), Шляга І.Д. (1995 г.), Романова Ж.Г. (1998 г.), Затолока Д.А. (2003 рік), Затолока П.А. (2006 г.), Макаріна-Кібакі Л.Е. (2006), Єременко Ю.Є. (2008 г.) захистили кандидатські дисертації; Хорів О.Г. (2001 рік), Мельник В.Ф. (2005 рік). - докторські дисертації.
Велика увага на кафедрі приділяється підготовці зарубіжних, вітчизняних клінічних ординаторів, лікарів-стажистів і роботі зі студентами у науково-практичному студентському гуртку.
З 2005 року завідувачем кафедри хвороб вуха, горла, носа працювала доцент Буцель А.Ч. , Яка разом з усіма співробітниками підтримувала старі традиції і сприяла розвитку нового наукового і практичного потенціалу кафедри.
Наукова діяльність Буцель А.Ч. пов'язана із з'ясуванням особливостей перебігу, профілактики та лікування паратонзіллярних абсцесів. Під її керівництвом захищена одна кандидатська дисертація (Долина І.В.).
Буцель А.Ч. тривалий час була головним позаштатним спеціалістом-оториноларингологом комітету з охорони здоров'я Мінського міського виконавчого комітету. Особливу увагу приділяла процесу навчання студентів.
З 2016 року завідувачем кафедри хвороб вуха, горла, носа працює доцент, д.м.н. Затолока П.А., який підтримує традиції кафедри і сприяє розвитку наукового, клінічного потенціалу співробітників кафедри.
Наукова діяльність Затолокі П.А. пов'язана із з'ясуванням особливостей етіології, перебігу, профілактики та лікування патології ЛОР-органів при імунодефіцитах.
В даний час кафедра хвороб вуха, горла, носа Білоруського державного медичного університету на чолі з Затолокой П.А. працюють як досвідчені фахівці (доцент Сакович А.Р., доцент Родіонова О.І., доцент Долина І.В., лаборант 1-ої категорії Корзун О.А., лаборант 1-ої категорії Галуза А.Г.), також і перспективна молодь (асистент Устинович К.М., асистент Рибак П.Р., асистент Загурська М.С. аспіранти і клінічні ординатори кафедри) продовжує готувати студентів, майбутніх лікарів, для роботи на благо нашої Республіки.
За весь період роботи співробітниками кафедри хвороб вуха, горла, носа БДМУ та їх учнями захищене близько 60 дисертацій, з них 10 докторських.
Інформація про професорів і доцентів, які зробили значний внесок у розвиток кафедри
