Затоплення квартири. Як відшкодувати шкоду?
Ертаева Роза,
з удья Акмолинської обласного суду
Залив квартири є поширеним явищем в повсякденному житті. Зіткнутися з проблемою затоплення житла може кожен житель багатоквартирного будинку, і не завжди виходить вирішити суперечку мирно, досягти домовленості, тому сторони конфлікту звертаються до суду.
Для правильного вирішення правової ситуації розберемо такий приклад.
Громадянин О. звернувся до суду з позовом до Т., А. і Б. про стягнення матеріальної шкоди 152000 тенге і в рахунок компенсації моральної шкоди 50000 тенге мотивуючи тим, що він є власником квартири 2, а відповідачі є власниками квартири 5, розташованої поверхом вище. Відповідач А. затопив квартиру позивача, про що складено акт обстеження.
При вирішенні справ даної категорії суди виходять, перш за все, з вимоги пункту 1 статті 917 Цивільного кодексу, шкода (майновий і (або) немайнову), завдана неправомірними діями (бездіяльністю) майновим або немайновим благам і прав громадян та юридичних осіб, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі.
Для відшкодування шкоди як цивільно-правової відповідальності одного факту заподіяння шкоди недостатньо. Цивільний кодекс встановлює загальні підстави, які в сукупності з фактом заподіяння шкоди породжують зобов'язання по його відшкодуванню.
До загальних підставах належить: наявність шкоди; протиправність дії (бездіяльності), яким заподіяно шкоду; причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) і наслідком результатом (шкодою); вина заподіювача шкоди.
Рішенням суду позов про відшкодування збитку задоволений і з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача стягнуто шкоду 152000 тенге, в задоволенні позову про компенсацію моральної шкоди відмовлено.
Задовольняючи позов про відшкодування шкоди, суд виходив з положень статті 189 Цивільного кодексу, Закону «Про житлових відносинах».
Судом встановлено, що власниками квартири №5 є Т. і Б., а з вини А., які проживають в квартирі, сталося затоплення квартири позивача.
В силу пункту 1 статті 189 ГК, власник несе тягар утримання належного йому майна, якщо інше не передбачено законодавчими актами або договором, і не може в односторонньому порядку перекласти такий тягар на третю особу.
Відповідно до пунктом 2 статті 35 Закону власники приміщень (квартир) зобов'язані сприяти збереження і безпечної експлуатації спільного майна і приміщень, що знаходяться в індивідуальній (роздільної) власності.
Пунктом 2 статті 4 Закону передбачено, що використання житла не повинно призводити до його руйнування або псування, порушувати умови проживання інших мешканців, заподіювати шкоди навколишньому середовищу.
Аналіз вищевказаних норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок про те, що власник житлового приміщення зобов'язаний стежити і підтримувати в справному стані належне йому майно, нести обов'язки по якісної своєчасної заміни систем водопостачання, теплопостачання, опалення і не допущенню заподіяння шкоди третім особам.
В силу статті 39 Закону, якщо власник приміщення (квартири) завдає шкоди будь-якій частині загального майна або будь-якого іншого приміщення, він зобов'язаний за свій рахунок усунути шкоду або відшкодувати витрати на його усунення.
Таку ж обов'язок солідарно з власником несуть особи, які проживають у приміщенні або використовують приміщення, якщо вони є безпосередніми причинителями шкоди.
Таким чином, законом передбачено обов'язок власника і безпосереднього заподіювача шкоди відшкодувати шкоду.
В задоволенні позову про компенсацію моральної шкоди відмовлено, оскільки згідно пункту 1 статті 951 ГК, моральну шкоду - це порушення, применшення або позбавлення особистих немайнових благ і прав фізичних осіб, в тому числі моральні або фізичні страждання (приниження, роздратування, пригніченість, гнів, сором, відчай, фізичний біль, ущербність, дискомфортний стан і т.п .), які відчувають (зазнає, пережиті) потерпілим в результаті вчиненого проти нього правопорушення, а в разі його смерті в результаті такого правопорушення - його близькими родичами, чоловіком (дружиною).
Доказів того, що в результаті даного правопорушення порушені немайнові блага і права позивача не представлені.
Відповідно до пунктом 4 статті 951 ГК моральну шкоду, заподіяну діями (бездіяльністю), такими, що порушують майнові права громадянина, відшкодуванню не підлягає, крім випадків, передбачених законодавчими актами.
Рішення про відшкодування заподіяної моральної шкоди можливо тільки в тому випадку, якщо позивач дійсно в результаті вчиненого проти нього правопорушення випробував моральні або фізичні страждання і може підтвердити це відповідними документами.
Як відшкодувати шкоду?