Аутоімунний тиреоідит

  1. Причини і фактори ризику аутоімунного тиреоїдиту
  2. Механізм розвитку аутоімунного тиреоїдиту
  3. Симптоми аутоімунного тиреоїдиту
  4. діагностика тиреоїдиту
  5. Лікування аутоімунного тиреоїдиту
  6. Наші клініки в Санкт-Петербурзі

Аутоімунний тиреоїдит - це хронічне запальне захворювання щитовидної залози, в основі якого лежить руйнування клітин цього секреторного органу власною імунною системою. Дана патологія, яка виникає внаслідок збою в роботі імунної системи, є однією з найбільш частих причин розвитку гіпотиреозу.

Причини і фактори ризику аутоімунного тиреоїдиту

Аутоімунний тиреоїдит щитовидної залози розвивається під впливом аутоантитіл, що виробляються організмом до власних тканин, зокрема антитіл до тиреоглобуліну (попереднику тиреоїдних гормонів) і каталітичного ферменту тіреопероксідазе. Точна причина імунологічного збою на сьогоднішній день науці невідома. Існує думка, що аутоімунне запалення щитовидної залози має спадкову природу.

До факторів ризику, здатним спровокувати розвиток патологічного процесу, відносять:

  • респіраторні вірусні інфекції;
  • перенесені стреси, психологічні травми;
  • несприятливу екологічну обстановку;
  • гендерний чинник (у жінок тиреоїдит щитовидної залози зустрічається набагато частіше, ніж у чоловіків);
  • наявність хронічних вогнищ інфекції в каріозних зубах, носових пазухах і піднебінних мигдалинах.

Механізм розвитку аутоімунного тиреоїдиту

Тиреоїдит є аутоімунним захворюванням. Через детермінованого дефекту імунної відповіді Т-лімфоцити починають атакувати власні фолікулярні клітини щитовидної залози, приводячи до їх руйнування. Як наслідок, знижується функціональна активність секреторного органу і розвивається гіпотиреоз (зниження рівня тиреоїдних гормонів).

Симптоми аутоімунного тиреоїдиту

Початкові симптоми аутоімунного тиреоїдиту виражені дуже слабо. Через прогресуючого збільшення щитовидної залози відзначається дискомфорт в області шиї, під час пальпаторного обстеження спостерігається незначна хворобливість.

При активації патологічного процесу, що тягне за собою розвиток гіпотиреозу, знижується частота серцевих скорочень, погіршується зір, з'являються болі в м'язах і суглобах. У деяких пацієнтів розвиваються такі симптоми запалення щитовидної залози:

  • воскова блідість шкіри;
  • витончення і ламкість нігтів;
  • випадання волосся і третини зовнішньої частини брів;
  • погіршення пам'яті та концентрації уваги;
  • надмірна слабкість, сонливість;
  • стійкі запори;
  • в окремих випадках спостерігається збільшення розмірів секреторного органу.

діагностика тиреоїдиту

Діагностика аутоімунного тиреоїдиту включає в себе:

  • огляд у ендокринолога;
  • УЗД щитовидної залози;
  • гормональне дослідження крові (визначення рівня ТТГ, Т3 і Т4);
  • аналіз на антитиреоїдні антитіла до епітеліальної тканини щитовидки.

Лікування аутоімунного тиреоїдиту

Основною метою лікування аутоімунного тиреоїдиту є підтримання нормального функціонування щитовидної залози. При виявленні специфічних антитіл в невеликих кількостях пацієнт зазвичай не потребує підтримуючої терапії. У даній ситуації йому рекомендують диспансерне спостереження і регулярне лабораторне обстеження.

Лікування запалення щитовидної залози, що спричинило за собою розвиток гіпотиреозу, вимагає застосування гормональної терапії. Для заповнення кількості відсутніх гормонів зазвичай призначаються препарати левотироксину. Дозування підбирається лікарем в індивідуальному порядку. Паралельно проводиться симптоматична медикаментозна терапія, спрямована на зменшення (усунення) симптомів захворювання.

Фахівці медичного холдингу «СМ-Клініка» при проведенні комплексного лікування тиреоїдиту використовують не тільки традиційні методи терапії, а й альтернативні методики, які довели на практиці свою реальну ефективність. Для запису на консультативний прийом до ендокринолога телефонуйте за номером, вказаним в розділі «Контакти».

Наші клініки в Санкт-Петербурзі

Дунайський проспект, будинок 47

Проспект Ударників, будинок 19

вул.Маршала Захарова, д.20

20