Лабораторна діагностика основних ендокринних захворювань у жінок зі звичайним обласному

  1. матеріали та методи
  2. результати
  3. висновки

Звичайне облисіння спостерігається у більшості чоловіків (понад 95%) і багатьох (від 20% до 90%) жінок тих фенотипів, які містять зчеплені з підлогою гени облисіння [1-3]. Деякі автори при звичайному облисінні розрізняють андрогенетичного алопецію, що розвивається на тлі генетичної схильності при нормальному рівні андрогенів в крові, і андрогенную алопецію, обумовлену не тільки генетичною схильністю, але і підвищеним вмістом андрогенів в крові і / або підвищеною активністю ферменту 5-альфа-редуктази, яка перетворює тестостерон в 5-альфа-дигідротестостерон [4-6].

Формування алопеції на тлі підвищення рівня андрогенів супроводжується надлишкової їх виробленням залозами, яєчниками і / або шкірою [7, 8]. Питання про роль стероїдних гормонів і, зокрема, андрогенів в патогенезі звичайного облисіння обговорюються досить широко, також як і можливі пускові механізми виникнення і розвитку ендокринних порушень при даному типі облисіння. Згідно зі спостереженнями багатьох дослідників, основне місце в генезі даного захворювання відводиться гормональних порушень в організмі жінок, зокрема порушення функції статевих залоз, системі гіпоталамус / гіпофіз / наднирники / яєчники [9]. Надлишкова продукція андрогенів є одним з поширених гормональних порушень у жінок. За даними ряду авторів у 76% жінок з андрогенною алопецією встановлено підвищення рівня хоча б одного з андрогенів: рівень тестостерону був підвищений у 22% жінок, рівень вільного тестостерону - у 24%, рівень дигідротестостерону - у 24%, рівень дельта-4-андростендіону - у 26%, рівень дегідроепіандростерон-сульфату - у 13% [10]. Гиперандрогения зустрічається при захворюваннях гіпофізарно-надниркової системи, акромегалії, гіперпролактинемії, ожирінні та ін. Визначення джерела гіперпродукції андрогенів видається важким завданням лабораторної діагностики [11-13]. У жінок з андрогенною алопецією підвищена чутливість гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи до різних фізіологічних і стресових факторів, що супроводжується збільшенням секреції адренокортикотропного гормону і закономірним підвищенням рівнів кортизолу, тестостерону та андростендіону [8]. Чіткого рівня захворюваності не зафіксовано у пацієнтів зі звичайним обласному. Ряд авторів не знаходять ендокринних порушень у більшості пацієнтів з андрогенетичною алопецією, як у чоловіків, так і у жінок [4]. Для з'ясування ролі того чи іншого фактора в розвитку алопеції необхідно поглиблене обстеження хворого з використанням різних лабораторних технологій.

матеріали та методи

Обстежено 45 жінок зі звичайним обласному віком від 18 років до 45 років (середній вік 30,6 ± 2,2 року). Контрольну групу склали 25 здорових жінок у віці 28,2 ± 6,5 року, у яких були виключені захворювання щитовидної залози і гіпофіз-надниркової системи. визначали

в крові рівні адренокортикотропного гормону (АКТГ), кортизолу, дельта-4-андростендіону, дегідроепіандростерона-сульфату, 17-гидроксипрогестерона (17-ОНП), лютеїнізуючого гормону, фолікулостимулюючого гормону, пролактину, тестостерону (Т), 5-альфа-дигидротестостерона (ДГТ ), вільного тестостерону, глобуліну, що зв'язує статеві гормони (ГЗСГ), інсуліну, тиреотропного гормону (ТТГ), вільного тироксину (FT-4), антитіл до тиреоглобуліну (АТ до ТГ) і антитіл до тиреоїдної пероксидази (АТ до ТПО), а також екскрецію з сечею вільного кортизолу (UFF) використанням наборів фірми DRG Instruments і Siemens. Методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) визначали в крові рівні кортизолу (F), кортизону (Е), кортикостерону (В), 11-дегідрокортікостерона, 11-дезоксикортикостерону (DOC), 11-дезоксикортизола (S). Проводили проби з дексаметазоном і синтетичним аналогом кортикотропина (Cінактен депо).

Статистична обробка даних здійснювалася з використанням програмного пакету Statistica for Windows (версія 5.5). Порівняння кількісних показників здійснювалося c використанням непараметричних методів (критерії Манна-Уїтні, кореляції Спірмена). Статистично значущими відмінності вважалися при рівні р <0,05.

результати

У жінок зі звичайним обласному відзначено збільшення в крові середніх рівнів ТТГ, АКТГ, ДГТ, дельта-4-андростендіону, кортизолу, 17-ОНП та інсуліну, зменшення ГСПГ і тестостерону в порівнянні з контрольною групою (табл.). Основними гормональними порушеннями у жінок зі звичайним обласному були збільшення (вище референсних показників у здорових осіб) ДГТ (26,7%), 17-ОНП (24,4%), ТТГ (22,2%) і дельта-4-андростендіону ( 22,2%).

З 45 обстежених жінок зі звичайним обласному у 10 пацієнток (22,2%) не було виявлено гормональних порушень, що підтверджує літературні дані про можливий розвиток алопеції без зміни функціонального стану гіпофізарно-надниркової системи і щитовидної залози.

Підвищення рівня ДГТ до 434,1 ± 63,7 пг / мл (р <0,01) і відносини ДГТ / Т до 736,6 ± 49,6 (р <0,01), зниження рівня тестостерону до 1,5 ± 0,3 нмоль / л (р <0,05) в порівнянні з контрольною групою вказують на збільшення активності 5-альфа-редуктази у жінок зі звичайним обласному (табл.).

У 10 жінок (22,50%) відзначено збільшення рівнів ТТГ (4,2 ± 0,7 мкЕД / мл, р <0,01), АТ до ТГ (483,3 ± 226,3 МО / мл, р <0 , 05) і АТ до ТПО (77,7 ± 42,9 МО / мл, р <0,05), зниження вільного тироксину (13,1 ± 0,3 пмоль / л, р <0,05) в порівнянні з контрольною групою. У 6 жінок зі звичайним обласному і аутоімунним тіреодіта за даними УЗД щитовидної залози були збільшені АТ до ТГ (198,7 ± 114,9 МО / мл, р <0,05) і АТ до ТПО (412,3 ± 166,3 МО / мл, р <0,001), а рівень ТТГ не відрізнявся від відповідного рівня у здорових жінок і склав 2,2 ± 0,4 мкМЕ / мл (р> 0,05). Таким чином, у 35,5% жінок зі звичайним обласному діагностований аутоімунний тиреоїдит на підставі лабораторних досліджень та даних УЗД щитовидної залози. Отримані результати вказують на суттєву роль аутоімунних антитіл в патогенезі формування алопеції у жінок. У жінок з аутоімунним тиреоїдитом були підвищені рівень ДГТ (370,7 ± 72,1 пг / мл, р <0,05) і відношення ДГТ / Т (535,1 ± 78,1, p <0,01) в порівнянні з контрольною групою, що є важливим чинником в комплексній терапії лікування алопеції у хворих із захворюваннями щитовидної залози.

Зниження ГСПГ і вільного тироксину, позитивний кореляційний зв'язок ГСПГ з рівнем вільного тироксину (р <0,001, r = 0,74) вказують на патогенетичну зв'язок рівня ГЗСГ з рівнем гормонів щитовидної залози у жінок зі звичайним обласному. Збільшення рівня інсуліну також може грати певну роль в зниженні ГСПГ у жінок зі звичайним обласному.

Гіперкортізолізм встановлений у 8 жінок зі звичайним обласному (17,8%). У даних пацієнтів відзначено підвищення в крові рівня кортизолу (598,9 ± 22,5 нмоль / л, р <0,01). За даними ВЕРХ були збільшені рівні в крові кортизолу (192,3 ± 22,5 нг / мл, р <0,01), кортизону (32,4 ± 4,4 нг / мл, p <0,01) і кортикостерону ( 13,1 ± 2,1 нг / мл, p <0,001). Рівень АКТГ не відрізнявся від групи контролю і склав 25,5 ± 6,1 пг / мл (р> 0,05). При проведенні проби з 2 мг дексаметазону відзначено зниження в крові рівнів кортизолу (менше 30,0 нмоль / л), кортикостерону (менше 1 нг / мл) і екскреції з сечею UFF (менше 10 мкг / с), що свідчить про функціональне гіперкортізолізме [ 13].

Некласична форма вродженої гіперплазії кори надниркових залоз (ВГКН) з дефектом 21-гідроксилази діагностована у 5 жінок зі звичайним обласному на підставі підвищення АКТГ (44,8 ± 2,1 пг / мл, р <0,05), базальних рівнів в крові 17- ОНП (4,4 ± 1,0 нг / мл, р <0,01) і дельта-4-андростендіону (3,5 ± 0,2 нг / мл, р <0,01), збільшення рівня 17-ОНП при проведенні проби з синтетичним аналогом кортикотропина до 11,5 ± 0,7 нг / мл (р <0,01). Додаткові критерії некласичної форми ВГКН з дефектом 21-гідроксилази були отримані за даними ВЕРХ в ході проведення проби з синтетичним аналогом кортикотропина [14]. Відзначено збільшення в крові базального рівня кортикостерону (5,9 ± 1,4 нг / мл, р <0,05) і зниження індексу кортизол / кортизон (3,6 ± 0,2, р <0,05) в порівнянні з відповідними показниками у здорових (2,5 ± 0,2 нг / мл і 5,2 ± 0,2 відповідно). При проведенні проби з кортикотропіном індекс кортизол / кортизон не відрізнявся від його базального рівня.

Таким чином, у жінок зі звичайним обласному діагностовано аутоімунний тиреоїдит, некласична форма ВГКН з дефектом 21-гідроксилази, функціональний гіперкортізолізм, встановлено збільшення активності 5-альфа-редуктази, позитивний кореляційний зв'язок зниження ГЗСС з рівнем вільного тироксину.

висновки

  1. Збільшення в крові 5-альфа-дигидротестостерона, дельта-4-андростендіону, тиреотропного гормону і 17-гидроксипрогестерона є основними гормональними порушеннями, що вносять істотний внесок у формування звичайного облисіння у жінок.
  2. У 35,5% жінок зі звичайним обласному та аутоімунний тиреоїдит збільшення тиреотропного гормону, антитіл до тиреоглобуліну і до тиреоїдної пероксидази супроводжується підвищенням 5-альфа-дигидротестостерона і індексу дигідротестостерон / тестостерон.
  3. Функціональний гіперкортізолізм встановлений у 17,8% жінок зі звичайним обласному на підставі збільшення в крові рівнів кортизолу, кортизону, кортикостерону, екскреції з сечею вільного кортизолу і зниження при проведенні проби з дексаметазоном рівня кортизолу в крові (менше 30 нмоль / л) і екскреції вільного кортизолу з сечею (менше 10 мкг / с).
  4. Стерта форма ВГКН з дефектом 21-гідроксилази встановлена ​​у 11,1% жінок зі звичайним обласному на підставі збільшення базальних рівнів і при проведенні проби з синтетичним аналогом кортикотропина рівнів 17-гидроксипрогестерона і кортикостерону, зниження індексу кортизол / кортизон в крові.

література

  1. Колюжна Л. Д., Міхньова Е. М. Клінічні та патогенетичні особливості дифузійної і андрогенетичного алопеції // Вісник дерматології і венерології. 2003. № 1. С. 25-27.
  2. Norwood, OT Incidence of female androgenetic alopecia (female pattern alopecia) // Dermatol surg. 2001. V. 27. P. 53-54.
  3. Tosti A. Dermatoscopy of hair and scalp disorders with clinical and pathological correlations // J. Invest. Dermatol. 2007. Р. 15-16.
  4. Guarrera M., Rebora A. Kenogen in female androgenetic alopecia. A longitudinal study // Dermatology. 2005. V. 210. № 1. P. 18-20.
  5. Самців А. В., Божченко А. А. Андрогенетична алопеція: деякі аспекти порушень тканинного метаболізму сально-волосяного апарату і сучасні підходи до їх корекції // Клінічна дерматологія і венерологія. 2007. № 4. C. 4-8.
  6. Amato L. et al. Case study: fibrosing alopecia in a pattern distribution localized on alopecia androgenetica areas and unaffected scalp // Skinmed. 2004. V. 3. № 6. P. 353-355.
  7. Ткачов В. П. Метаболічні порушення як причина розвитку алопеції у жінок // Less nouvelles Estetigues. 2002. V. 6. P. 56-60.
  8. Rebora A. Pathogenesis of androgenetic alopecia // J. Am. Acad. Dermatol. 2004. 50. № 5. Р. 777-779.
  9. Божченко А. А. Практичні аспекти фізіотерапевтичної корекції ураження сально-волосяного апарату при андрогенетичної алпеціі // Мистецтво професіоналів краси. 2010. № IV. С. 17-20.
  10. Moscatelli P. et. al. Androgeni plasmatici in donne affette da alopecia androgenetica // G. Ital. dermatol. e venereol. 1996. № 1. Р. 9-14.
  11. Великанова Л. І., Серебрякова І. П., Глухів Н. В., Бессонова Е. А. Особливості лабораторної діагностики різних форм вирильного синдрому // Клініко-лабораторний консиліум. 2005. № 8. С. 25-32.
  12. Великанова Л. І., Шафігулліна З. Р., Ворохобіна Н. В., Бессонова Е. А., Сильницький П. А. Діагностичне значення високоефективної рідинної хроматографії кортикостероїдів при захворюваннях гіпофізарно-надниркової системи // Проблеми ендокринології. 2005. Т. 51. № 6. С. 9-12.
  13. Кубачева К. К., Великанова Л. І., Ворохобіна Н. В., Шафігулліна З. Р. Функціональний і органічний гиперкортицизм у юнаків з різним індексом маси тіла // Вісник Санкт-Петербурзької медичної академії післядипломної освіти. 2010. № 1. Т. 2. С. 22-27.
  14. Великанова Л. І. Спосіб діагностики стертих форм вродженої гіперплазії кори надниркових залоз. Пріоритет винаходу № 2004127999, 22.09.2004.

Е. Е. Харитонова
Л. І. Великанова, доктор біологічних наук, професор
Т. Н. Королькова, доктор медичних наук

ГБОУ ВПО СЗГМУ ім. І. І. Мечникова Міністерства охорони здоров'я Росії, Санкт-Петербург

Контактна інформація про авторів для листування: [email protected]

Купити номер з цією статтею в pdf