На ангіну називають гостре інфекційне ураження мигдалин. Серед основних симптомів даного захворювання можна відзначити наступні:
- гострий початок з підвищенням температури;
- озноб, слабкість, втрата апетиту, пітливість, головний біль (загальні прояви інтоксикації);
- запалення мигдалин - збільшення їх в розмірах, нальоти, почервоніння, біль в горлі, яка різко посилюється при ковтанні;
- хворобливість і збільшення лімфовузлів (піднижньощелепних і передньошийних).
У більшості випадків причиною ангіни є бактерії. А саме, найчастіше це стрептококи і стафілококи. За статистикою, частота участі даних бактерій у виникненні ангіни наступна:
- приблизно в 80% випадків - це стрептококи;
- 10% припадає на стафілококи;
- 10% - на поєднання стафілококової і стрептококової інфекції.
Звідси і основний спосіб лікування ангіни - призначення антибактеріальних засобів. Використовуватися антибіотики при ангіні можуть в якості:
- місцевої;
- загальної терапії.
При цьому фахівці схиляються до того, що використання тільки місцевої антибіотикотерапії при ангіні нераціонально, так як в осередку інфекції антибіотик не здатний накопичуватися в достатній концентрації. Тому основним лікуванням ангіни є призначення загальною антибіотикотерапії. Які ж конкретно антибіотики можуть призначати лікарі при даному захворюванні?
Перш ніж призначати антибіотикотерапію, лікар зазвичай направляє на мазок із зіву (частіше це робиться для виключення дифтерії). Також буде потрібно і бактеріальний посів, на підставі цього аналізу можна більш точно визначити збудника ангіни для призначення ефективного лікування.
при ангіні найчастіше призначаються наступні групи антибіотиків:
- пеніцилінового ряду;
- макроліди;
- цефалоспорини.
Розглянемо докладніше препарати кожної з цих груп.
Антибіотики пеніцилінового ряду
З огляду на, що найчастіше збудником ангіни є стрептококи, призначаються антибіотики з цієї групи, так як стрептококи до них найбільш чутливі.
У даних антибактеріальних засобів є свої переваги:
- вони мають широкий спектр дії;
- мають високу антибактеріальну активність;
- організму наносять незначної шкоди;
- побічні реакції на них відзначаються рідко.
Призначаються вони при відсутності алергічних реакцій на пеніцилін. Не рекомендуються дані антибіотики людям з сильними алергічними проявами, а також з бронхіальною астмою.
Серед цієї групи можна виділити кілька препаратів:
- флемоксин солютаб;
- Флемоклав солютаб;
- АУГМЕНТИН та ін.
Флемоксин солютаб випускається у вигляді розчинних таблеток. Основною діючою речовиною в ньому є амоксицилін - сучасний антибіотик пеніцилінового ряду. Серед показань для призначення флемоксин присутні різні захворювання органів дихання бактеріального походження (в тому числі і ангіна). Протипоказаний він при підвищеній чутливості до пеніцилінів. Також з обережністю його слід призначати при нирковій недостатності, при інфекційному мононуклеозі, захворюваннях шлунка і кишечника, вагітності.
Флемоклав солютаб також відноситься до антибіотиків пеніцилінового ряду. Діюча речовина - амоксицилін. Також в даному препараті є клавулановая кислота, яка підсилює дію антибіотика і забезпечує його кращу біодоступність. Показаний для лікування хвороб ЛОР-органів, викликаних чутливими до нього збудниками. З протипоказань можна відзначити підвищену чутливість до даного препарату і до його компонентів (клавуланової кислоти), інфекційний мононуклеоз (призначення антибіотиків пеніцилінового ряду при цьому захворюванні може давати коре подібна висипка). Також обережність при призначенні Флемоклава потрібно при захворюваннях кишечника і шлунка.
Аугментин може випускатися як в формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, так і у вигляді порошку, призначеного для приготування суспензії. Основною діючою речовиною є амоксицилін, а додатковим компонентом - клавулановая кислота. Дія даного антибактеріального препарату аналогічно Флемоклава. Може використовуватися для лікування ангіни та інших захворювань, викликаних чутливими до даного антибіотика мікроорганізмами. З протипоказань можна відзначити індивідуальну непереносимість, інфекційний мононуклеоз, захворювання шлунково-кишкового тракту в гострій формі.
макроліди
Окрема група антибактеріальних засобів, яка включає в себе:
- азитроміцин;
- еритроміцин;
- кларитроміцин;
- спирамицин і ін.
Найбільш популярним антибіотиків з групи макролідів можна назвати Сумамед. Може випускатися у вигляді капсул або порошку для приготування суспензії. Діючою речовиною в даному препараті є азитроміцину дигідрат. З показань до застосування Сумамеду можна відзначити багато захворювань дихальних шляхів (верхніх і нижніх), інфекції м'яких тканин, сечостатевої системи та ін. Ефективний Сумамед і щодо ангіни за умови, що вона викликана чутливими до нього мікроорганізмами. Протипоказаний Сумамед при індивідуальній непереносимості азитроміцину, при тяжких порушеннях з боку нирок, печінки, в період грудного вигодовування. Курс лікування даним антибіотиком, як правило, не перевищує 5-ти днів. Зручність його в тому, що приймати Сумамед можна 1 раз в день.
цефалоспорини
Антибактеріальні препарати цієї групи можуть бути ефективні при лікуванні деяких видів гнійних ангін. З препаратів цієї групи можна відзначити:
Частина цих препаратів призначена для вживання всередину, а частина повинна використовуватися у вигляді ін'єкцій. Перераховані антибіотики відносяться до різних поколінь і деякі з них можуть бути призначені лікарем при ангіні. З протипоказань можна відзначити алергічну реакцію на цефалоспорини, а також важкі порушення в роботі печінки і нирок.
Як бачите, антибіотикотерапія при ангіні може бути різною. І для найкращої ефективності лікування даного захворювання варто звертатися до фахівця, який допоможе підібрати найбільш відповідний препарат.
Які ж конкретно антибіотики можуть призначати лікарі при даному захворюванні?