MEDISON.RU - Кардіотокографія і ультразвукова допплерометрия для оцінки стану плода під час вагітності - Демидов В.Н.

УЗД сканер HS70

Точна і впевнена діагностика. Багатофункціональна ультразвукова система для проведення досліджень з експертної діагностичної точністю.

Вступ

Кардіотокографія і ультразвукова допплерометрия в даний час є провідними методами оцінки стану плода під час вагітності.

До недавнього часу розшифровка кардиотокографии проводилася на підставі її візуальної оцінки. Однак значний суб'єктивізм при такому способі аналізу моніторних кривих приводив до значних розбіжностей отриманих результатів. Так, за даними М.В. Медведєва і Є.В. Юдіної [9], розбіжності в ув'язненні при інтерпретації моніторних кривих, проведених різними авторами, коливалися від 37 до 75%. Більш того, встановлено, що розбіжності у трактуванні кардиотокографии при першій і другій її розшифровці тим же дослідником досягало 28% [19]. Тому для підвищення точності правильної оцінки стану плода поруч авторів спочатку була запропонована методика бальної [2,25], а потім і математичної розшифровки кардиотокографии [1,7,10]. При цьому найбільш висока точність у встановленні наявності або відсутності порушень у плоду (86,5%) була отримана при використанні рівняння, запропонованого В.М. Демидовим і співавт. [5]. Досить високу надійність цього рівняння при оцінці стану плода в подальшому підтвердили і інші дослідники [7,8]. Однак необхідно відзначити, що ручна обробка кардиотокографии має суттєві недоліки: по-перше, вона досить трудомістка, по-друге, її використання не дозволяє розрахувати всі необхідні елементи кривої. Все це в певній мірі знижує можливості широкого використання такого методу розрахунку кардиотокографии в клінічній практиці.

Щоб уникнути зазначених недоліків, в останні роки були запропоновані комп'ютерні програми і прилади, що дозволяють повністю автоматизувати процес розшифровки кардиотокографии [21,23,24,29,34]. Саме такий підхід, на думку деяких авторів [10,11,34,35], може сприяти суттєвому підвищенню точності діагностики стану плода.

Незважаючи на те, що допплерометрия в даний час є провідним методом в оцінці стану плода, дані про його інформативності істотно розходяться. Так, С. Гудмундссон [4] при ретроспективному аналізі кровотоку при гіпотрофії плода констатував його патологічні зміни тільки в 56% спостережень. Більш надійні результати були отримані іншими дослідниками: за даними S. Campbell і співавт. [20], порушення кровотоку при гіпотрофії плода при ретроспективному аналізі зазначено в 68,5% випадків, а при проспективному - в 64,5%; за даними A. Fleisher і співавт. [26], - в 85,5 і 86% відповідно; за даними D. Arduini і співавт. [14], - в 74 і 75%; за даними А.Т. Буніна і співавт. [1], - в 87,6 і 87,6%; за даними Г.А. Григоряна [3] -в 95,9 і 88,9%. BJ Trudinger і співавт. [36], H. Almstrom і співавт. [12], RC Pattinson і співавт. [31] розцінюють вимір кровотоку в артерії пуповини в якості цінного методу при веденні вагітних високого ризику. У той же час RB Beattie і співавт. [15] вважають, що допплерометрия кривих швидкостей кровотоку в пуповинної артерії як скринінгової методики не інформативна при гіпотрофії плода, а перинатальні втрати не завжди пов'язані зі зниженням кровотоку в артерії пуповини.

З урахуванням ізложенногое, мета цього дослідження полягає в уточненні значення автоматизованої кардиотокографии і ультразвукової допплерометрії в діагностиці стану плода під час вагітності.

матеріали та методи

Ми обстежили 114 жінок в III триместрі вагітності. Їх вік знаходився в межах 19-38 років. З цих жінок самостійно народили 49 (43,7%), а кесарів розтин було вироблено 64 (56,6%) жінок, причому в 53,1% випадків ця операція виполняялась за показаннями з боку плода, в 40,6% - по показаннями з боку матері і в 6,3% -за показаннями з боку матері та плоду. У терміни 33-35 тижнів народили 13 жінок, 36-37 тижнів - 11, 38- 40 тижнів - 89, а після 40 тижнів - 1 жінка.

Залежно від стану новонароджених всі жінки були розділені на 4 групи. У I групу увійшли 60 жінок, які народили здорових дітей з масою тіла 3350 ± 458 г і зростом 50,4 ± 1,9 см. Оцінка за шкалою Апгар у цієї групи плодів на 1-й і 5-й хвилинах життя склала 8-10 балів. У II групу ввійшли 18 жінок, які народили дітей з початковими ознаками ранньої дезадаптації (легкий акроціаноз, зниження м'язового тонусу, тремор підборіддя і кінцівок, уповільнена прибавка в вазі, загальна млявість). Маса дітей народилися у жінок цієї групи, коливалася від 2095 до 3370 г (в середньому 2853 ± 298 г), зростання - від 43 до 54 см (в середньому 48 ± 1,4 см). Оцінка за шкалою Апгар у цієї групи новонароджених на 1-й і 5-й хвилинах життя склала 7-9 балів. У III групу увійшли 26 жінок, які народили дітей, стан яких було розцінено як середньої тяжкості: оцінка за шкалою Апгар на 1-й і 5-й хвилинах життя склала 5-8 балів, маса коливалася від +1389 до 3600 г (в середньому 2570 ± 32 г), зростання - від 36 до 52 см (в середньому 45 ± 1,3см). У IV-ї групи увійшли 10 дітей; стан 6 з них було важким або вкрай важким (оцінка за шкалою Апгар на 1-й і 5-й хвилинах життя склала 2-7 балів). 2 плода з цієї групи загинули антенатально, 1 - інтранатально, ще дитина померла на 2-у добу після пологів. Маса дітей цієї групи при народженні коливалася від 850 до 2360 г (1495 ± 259 г), зростання - від 36 до 47см (42 ± 1,3 см).

З усіх обстежених нами плодів відставання в розвитку відзначено у 18. З них гіпотрофія I ступеня мала місце у 3, II ступеня-у 8 і III ступеня у 7. Внутрішньоутробне інфікування (пневмонія) при народженні встановлено у 12 дітей. Важливо відзначити, що для аналізу були відібрані тільки ті пацієнтки, у яких процес пологів не зробив істотного впливу на стан дитини.

Для проведення кардіотокографії ми використовували автоматизований антенатальний монітор (ААМ-04), створений фірмою "Унікос" (Росія). Зазвичай реєстрація кардиотокографии здійснювалася протягом 1 ч. Після закінчення дослідження на дисплей монітора виводилися всі необхідні розрахункові показники, інтегральний показник стану плода, крива частоти серцевих скорочень плода (після усунення артефактів), базальна лінія, відзначалися також акцелерации і реєструвалася рухова активність плода. При використанні даного монітора значення показника стану плода від 0,0 до 1,0 свідчить про здоровий плоді, значення від 1,1 до 2,0 - про початкових порушеннях його стану, від 2,1 до 3,0 - про вираженому внутрішньоутробне страждання і від 3,1 до 4,0 - про різко вираженому порушенні стану плода. Основна відмінна риса приладу полягає в тому, що сон плода практично не впливає на кінцевий результат, а в сумнівних випадках прилад пропонує продовжити дослідження ще на 30 хв. Прогноз стану новонароджених в наших спостереженнях був достовірний протягом перших 3 діб після народження дитини.

При проведенні ультразвукової допплерометрії ми вимірювали кровотік в артерії пуповини (по можливості, якомога ближче до області пупкового кільця), в дугових маткових артеріях з обох сторін і в середній мозковій артерії плода. Патологічним вважали кровотік, сніжающійсся в артерії пуповини або в одній з маткових артерій. Як порогових значень кровотоку для артерії пуповини брали значення систоло-діастолічного відношення 2,8 в терміни більше 32 тижнів; 3,0 в терміни 30-32 тижнів вагітності і 3,2 в терміни 28-30 тижнів; для маткових судин порогове значення систоло-діастолічного відношення було 2,4, для середньої мозкової артерії-4,4 [10].

результати

При аналізі даних автоматизованої кардиотокографии були отримані наступні результати (табл. 1). З 60 плодів I групи показник стану плода нижче 1,0 мав місце в 55 випадках; у 54 плодів, що народилися з різними порушеннями стану, показник стану плода вище 1,0 відзначався в 49 спостереженнях. Таким чином, специфічність і чутливість кардиотокографии, за нашими даними, склали 91,7% і 90,7% відповідно (в середньому 91,2%). При цьому точність діагностики початкових порушень стану плода була не дуже високою і дорівнювала 56,5%; в той же час правильність встановлення виражених і різко виражених порушень його стану виявилася значно вище, склавши відповідно 72,7% і 77,8%. В середньому точність діагностики стану плода за групами дорівнювала 74,7%.

Таблиця 1. Точність оцінки стану плода за даними автоматизованої кардиотокографии.

Стан новонароджених,
група Норма (показник стану плодаn = 60 Початкові порушення стану плода,
n = 23 Виражені порушення стану плода,
n = 22 Різко виражені порушення стану плода,
n = 9 I - норма, n = 60 55 (91,7%) 3 (13,0%) 2 (9,1%) - II - початкові ознаки порушення стану, n = 18 4 (6,7%) 13 (56,5%) 1 (4,6%) - III - виражені ознаки порушення, n = 26 1 (1,7%) 7 (30,4%) 16 (72,7%) 2 (22,2% ) IV - різко виражені ознаки порушення стану, n = 10 - - 3 (13,6%) 7 (77,8%)

Примітка: в дужках точність прогнозу.

Важливо відзначити, що в випадках, коли показник стану плода був більше 3,0, всі діти перебували у важкому стані або в стані середньої тяжкості, а практично всі діагностичні помилки розподілялися між сусідніми групами. Як видно з табл. 1, лише в 2 випадках (при показнику стану плода вище 2,0) діти народилися в задовільному стані. Також важливо відзначити, що ні в одному випадку, коли показник стану плода був нижче 2,0, не народилося жодної дитини у важкому стані. Все це вказує на досить високу надійність даної методики розрахунку кардиотокографии.

У табл. 2 представлені результати аналізу даних, отриманих при ультразвукової допплерометрії. З неї видно, що хоча допплерометрия і поступається кардиотокографии в точності діагностики порушення стану плода, вона має досить високу інформативність. Так, точність прогнозу народження здорового плоду склала 65,5%, а точність прогнозу, що стосується різного ступеня відхилень у його стані-83,3% (в середньому - 76,4%).

Таблиця 2. Точність прогнозу стану новонародженого за даними ультразвукової допплерометрії.

Стан новонароджених Норма,
n = 84 Патологія,
n = 30 Норма, n = 60 55 (65,5%) 5 (16,7%) Патологія, n = 54 29 (34,5%) 25 (83,3%)

Результати одночасного аналізу даних кардіотокографії та ультразвукової допплерометрії представлені в табл. 3. Слід зазначити, що при одночасному використанні цих двох методів можливі ситуації, коли і той і інший вказують на відсутність або наявність будь-якої патології з боку плода; крім того, можливі різночитання в показниках цих методів.

Таблиця 3. Інформативність кардиотокографии і ультразвукової допплерометрії при одночасному використанні.

Результати обстеження Норма,% Порушення стану плода,% Кардіотокографія-норма
Допплер-норма 98 2 Кардіотокографія-патологія
Допплер-норма 15,2 84,8 Кардіотокографія-норма
Допплер-патологія 55,6 44,4 Кардіотокографія-патологія
Допплер-патологія 0 100 Кардіотокографія-норма 91,7 8,3 Кардіотокографія-патологія 9,3 90,7 Допплер-норма 65,5 34,5 Допплер-патологія 16,7 83,3

Табл. 3 показує, що в 98% випадків, коли обидва методи вказують на нормальний стан плода, народжуються здорові діти. Ще більш надійні результати (100%) відзначені, коли обидва методи вказували на порушення стану плода, а відсоток внутрішньоутробної затримки росту плода наближався до 50. У тих випадках, коли допплерометрия вказувала норму, а кардиотокография - патологію (показник стану плода> 1,0 ), правильність оцінки стану плода при використанні другого методу виявилася в 4,4 рази вище, ніж при використанні першого. У той же час при наявності нормальної кардиотокографии (показник стану плода

Певний практичний інтерес представляє оцінка інформативності цих методів при гіпотрофії і внутрішньоутробному інфікуванні плода. Дітей з внутрішньоутробним інфікуванням народилося 12. Можна стверджувати, що кардиотокография високочутлива до даної патології. У 11 (91,7%) з 12 випадків дані кардіотокографії вказували на порушення стану плода різного ступеня. Що стосується допплерометрії, доводиться констатувати, що застосування цього методу виявилося взагалі неінформативним при внутрішньоутробної пневмонії плода. Так, з 12 дітей, у яких після народження відзначалася ця патологія, порушеннями плацентарного кровотоку характеризувалося тільки 4 (33,3%) випадку. Кілька більш висока інформативність автоматизованої кардиотокографии в порівнянні з допплерометрией відзначалася і при гіпотрофії плода. Так, з 18 плодів з внутрішньоутробною затримкою розвитку патологічні зміни на кардиотокографии констатовані в 15 (83,3%) спостереженнях, в той час як при допплерометрії вони встановлені в 13 (72,2%) випадках.

Важливо також, що для групи з результатами кардиотокографии, вказує на патологію, і нормальними даними плацентарного кровотоку було кілька спостережень з різко підвищеним кровотоком в середньої мозкової артерії. У всіх цих випадках діти народилися з різним ступенем порушення їх стану, аж до важкого. Ці дані узгоджуються з думкою інших авторів, які вказують на необхідність враховувати не тільки плацентарний кровотік, але і проводити моніторинг мозкового кровотоку плода [4, 11].

Обговорення

Аналіз отриманих даних показав високу інформативність автоматизованої кардиотокографии в оцінці стану плода. Комп'ютерна обробка даних кардіотокографії є ​​єдиним способом усунення суб'єктивізму і низькою відтворюваності аналізу кардіотокограмм [17]. У колишніх публікаціях ми проводили порівняльний аналіз між ручним і автоматизованим розрахунком кардиотокографии [6] і показали, що автоматизований розрахунок виявляється більш точним через відсутність суб'єктивності при розшифровці кардиотокографии.

Останнім часом в літературі з'явилися повідомлення про спроби створення автоматизованих систем аналізу кардіотокограмм і оцінки їх інформативності. Важливо відзначити, що основним етапом при будь-автоматизованій обробці даних кардіотокографії є ​​визначення базального ритму, так як підрахунок акцелерацій і децелерацій-основних параметрів кривої - заснований на точному знанні його рівня [17,18]. Цією проблемою багато займався HP van Geijn і співавт. [18]. В одній з останніх робіт ці автори схилилися до думки про необхідність візуального контролю за автоматизованим визначенням базальної частоти серцевих скорочень (ЧСС) плода. У роботах J. Bernardes і співавт. [16] наводиться оцінка даної [18] комп'ютерної системи аналізу кардиотокографии на основі автоматичного аналізу і подальшої візуальної корекції базальної ЧСС, яку повинен визначати незалежний експерт, який не зацікавлений у кінцевому результаті. Однак навіть такий підхід до аналізу кардиотокографии не виключає помилкових висновків. Справа в тому, що в 30% випадків відзначаються істотні розбіжності у встановленні рівня базального ритму при його визначенні різними експертами [13]. Перевагою використовуваного нами приладу є те, що базальна частота серцевих скорочень визначається досить точно і не вимагає подальшої візуальної корекції.

Безсумнівний практичний інтерес представляє порівняльна оцінка інформативності використання різних комп'ютеризованих систем в оцінці стану плода. Так, J. Bernardes і співавт. [16], використовуючи для аналізу кардиотокографии адаптовані критерії FIGO [33], встановили, що при розподілі моніторних кривих на 3 групи (норма, підозра на патологію, патологія) чутливість і специфічність методики склали відповідно 83 і 80% (в середньому 81,5 %).

Аналогічне дослідження було проведено групою авторів за оцінкою інформаційної значущості приладів Sonicaid 8000 і 8002 (Oxford Intr. Ltd.). Е. Guzman і співавт. [27], проаналізувавши результати обстеження 38 плодів з затримкою внутрішньоутробного розвитку, встановили, що чутливість різних індексів цієї системи по відношенню до pH

На закінчення не можна не відзначити певні переваги використовуваної нами системи в порівнянні з іншими методами комп'ютерного аналізу кардиотокографии. По-перше, її застосування дозволяє проводити оцінку стану плода за чотирма (норма, початкові, виражені і різко виражені порушення), а не з трьох (норма, "підозріле" стан, патологія) групам, як це роблять практично всі дослідники. По-друге, вона дає на 10-15% більше надійні результати в оцінці стану плода у порівнянні з комп'ютерними системами, використовуваними іншими авторами. По-третє, її використання дозволяє проводити поправку на сон, що виявляється необхідним в 12-15% випадків для уникнення хибнопозитивних результатів. По-четверте, якщо інші автори при застосуванні автоматизованих систем дають тільки якісну оцінку стану плода (з розподілом на 3 групи), то використаний нами прилад дозволяє, крім якісної (з підрозділом плодів на 4 групи) оцінки, давати ще й кількісну оцінку в числовому выражении (от 0 до 4), а тем самым отслеживать плавное изменение состояния плода (от нормы до резко выраженного его страдания).

Таким чином, на наш погляд, основними перевагами використовуваної нами автоматизованої системи аналізу даних кардіотокографії є:

• більш висока інформативність в порівнянні з традиційними методами аналізу кардиотокографии;
• повна автоматизація обробки отриманої інформації;
• уніфікація результатів і відсутність суб'єктивізму при аналізі кардиотокографии;
• практично повне усунення впливу сну плода на кінцевий результат;
• в сумнівних випадках (15-20%) на моніторі видається рекомендація про необхідність продовжити дослідження;
• необмежено довгий зберігання інформації і її відтворення в будь-який момент;
• зменшення витрат часу на проведення дослідження;
• використання в будь-якому родопомічних установі, в тому числі і на дому, без безпосередньої участі медичного персоналу;
• можливість відтворити дані і моніторні криві на звичайного писального папері.

При аналізі даних одночасного використання комп'ютеризованої кардиотокографии і допплерометрії необхідно відзначити, що перший метод має значно більшу інформативністю при оцінці стану плода під час вагітності. Проте, як показують наші дослідження, допплерометрия може надати певну допомогу в підвищенні точності діагностики, особливо при одночасному використанні кардиотокографии. Так, зокрема, збіг результатів кардіотокографії і допплерометрії практично в 100% випадків свідчить про наявність здорового плоду або порушення його стану. При розбіжності даних, отриманих на основі цих методів, перевагу при постановці діагнозу слід віддавати автоматизованої кардиотокографии в зв'язку з її більшою інформативністю.

Таким чином, представлені дані свідчать, що комп'ютеризована кардиотокография в даний час є найбільш надійним методом оцінки стану плода під час вагітності. Ультразвукова допплерометрия поступається їй по інформативності, проте для підвищення точності діагностики доцільно одночасне використання двох цих методів дослідження.

література

1. Бунін А.Т., Стрижаков А.Н., Медведєв М.В., Агєєва М.І. Діагностичні можливості допплерометрії при синдромі затримки розвитку плода // Акуш. і гінеколо. - 1989. - N12. - С. 41-44.
2. Готьє Е.С., Логвиненко А.В., Філімонова Н.А. Значення кардиотокографии в оцінці вираженості гіпоксії плода під час вагітності // Акуш. і гінеколо. - 1982. - N1. - С. 9-12.
3. Григорян Г.А. Прогнозування розвитку гестозів і внутрішньоутробної затримки розвитку плода в другому триместрі вагітності методом допплерометрії / Дис. канд. мед. наук. - М., 1990..
4. Гудмунссон С. Значення допплерометрії при веденні вагітних з підозрою на внутрішньоутробну затримку розвитку плода // Уз. диагн. в акуш., гінеколо., перінат. - 1994. - N1. - С. 15-25.
5. Демидов В.Н., Логвиненко А.В., Сігізбаева І.К. Значення деяких нових принципів розрахунку і аналізу кардіотокограмм в оцінці стану плода під час вагітності // Акуш. і гінеколо. - 1983. - N10. - С. 38-41.
6. Демидов В.Н., Розенфельд Б.Є. Автоматизована кардиотокография при оцінці стану плода під час вагітності // Уз. диагн. в акуш., гінеколо., перінат. - 1994. - N2. - С. 87-95.
7. Ібрагімова Т.А., Алімандрова Д.Ф., Рейтман Л.Я. Діагностична цінність показника стану плода кардіотокограми для прогнозу стану новонародженого // Азерб. мед. журн. - 1989. - N12. - С. 23-25.
8. Кулаков В.І., Зарубіна Е.Н., Кузин В.Ф., Ільїна Н.Д. Діагностична значимість кардіомоніторингу у жінок з загрозою розвитку дистресу плода // Акуш. і гінеколо. - 1994. - N6. - С. 24-27.
9. Медведєв М.В., ЮДІНА Є.В. Затримка внутрішньоутробного розвитку плода. - М., 1998..
10. Розенфельд Б.Є. Комплексна діагностика стану плода під час вагітності / Дис. канд. мед. наук.
11. Розенфельд Б.Є. Роль допплерометрії в оцінці стану плода під час вагітності // Ультразвукова діагностика. - 1995. - N.3. - С. 21-26.
12. Almstrom H., Axelson O., Chattinghius C. еt.al. Comparison of umbilical artery velocimetry and cardiotocography for surveillance of small for geastional fetuses, Lancet, 1992, v. 340, p. 936-940.
13. Arduini D., Rizzo G., Piana G. et al. Computerized analysis of fetal heart rate: Description of the system (2CTG) / J. Matern. Fetal Invest., 1993, v. 3, N3, p.159-163.
14. Arduini D., Rizzo G., Romanini C., Mancuso S. Uteroplacental blood velocity waveforms as predictors of pregnancy induced hypertension // Eur. J. Obstet. Gynaecol. Reprod. Biol., 1987, N 26, p. 335-341.
15. Beattie RB, Dornan JC Antenatal screening for intrauterine growth retardation using umbilical artery Dopper ultrasound // Br. Med. J., 1989, v. 6674, N 298, p. 631-635.
16. Bernardes J., AyresAdeACampos D., CostaAPereira A., PereiraALeite L., Carrido A. Objective computerized fetal heart rate analysis // Int. J. Gynecol. Obstet., 1998, v. 62, p. 141-147.
17. Bernardes J., CostaAPereira A., AyresAdeACampos D., van Geijn HP, PereiraALeite L. Evaluation of interobserver agreement of cardiotocograms // Int. J. Gynecol. Obstet., 1997, v. 57, p. 33-37.
18. Bernardes J., CostaAPereira A., AyresAdeACampos D., van Geijn HP, PereiraALeite L. A more objective fetal heart rate baseline estimation // Br. J. Obstet. Gynaecol., 1996, v. 103, p. 714-715.
19. Borgatta L., Shrout PE, DivonM.Y. Reliability and reproducibility nonstress test readings // Amer. J. Obstet. Gynecol., 1998, v. 159, N. 3, p. 554-558.
20. Campbell S., Pearce JMF, Hackett G. et. al. Qualitative assessment of uteroplacental blood flow: an early screening test for high risk pregnancies // Obstet. Gynecol, 1986, v. 68, p. 649-653.
21. Cheng LC, Gibb DMF, Ajayi RA, Soothill PW A comparison between computerized (mean range) and clinical visual cardiotocographic assessment // Brit. J. Obstet. Gynaec., 1992 Oct., v. 99, N10, p. 817-821.
22. Chung TKH, Mohajer MP, Yang ZJ, Chung AMZ, Sahota DS The prediction of fetal acidosis at birth by computerized analysis of intrapartum cardiotocography // Br. J. Obstet. Gynaecol., 1995, v. 102, p. 454-460.
23. Dawes GS, Lobb M., Moudlen M, Redman CWG, Wheller T. Antenatal cardiotocogram quality and interpretation using computers // Brit. J. Obstet. Gynaec., 1992 Oct., v. 99, N 10, p. 791-798.
24. Dawes GS, Redman CWG, Smith J. Improvements in the registration and analysis of the fetal heart rate records at the bedside // Brit. J. Obstet. Gynaec., 1985, v. 92, p. 317-325.
25. Fischer WM, Stude I., Brandt H. A suggestion for evaluation of the antepartal cardiotocogram // Zeitschrift / Geburt. Perinatol /, 1976, Bd. 180, S. 117-123.
26. Fleischer A., ​​Schulman H., Farmakides G., et.al. Uterine artery Doppler velocimetry in pregnant women with hypertension // Am. J, Obstet. Gynecol., 1986, v. 154, p. 806-813.
27. Guzman E., Vintzileos A., Martins M., Benito C., Houlihan C. The efficacy of individual computer heart rate indices in detecting acidemia at birth in growth-retarded fetuses // Obstet. Gynecol., 1996, v. 87, p. 969-974.
28. Kariniemi V., Ammala P. Short-term variability of fetal heart rate in pregnancies with normal and insufficient placental function // Am. J. Obstet. Gynecol., 1981, v. 139, p. 33-37.
29. Mantel R., vanAGeijn HP, Ververs IA, Copray FJ Automated analysis of near-term antepartum fetal heart rate in relation to fetal behavioral states: the Sonicaid System 8000 [comments] // Am. J. Obstet. Gynecol., 1991 Jul., Vol. 165, N1, p. 57-65; Comment in: Am. J. Obstet. Gynecol., 1992 Dec., v. 167, N 6, p. 1912-1914.
30. Nielsen PV, Stigsby B., Nickelsen C., Nim J. Computer assessment of the intrapartum cardiotocogram. II. The value of compared with visual assessment // Acta Obstet. Gynecol. Scand., 1988, v. 67, p. 461-464.
31. Pattinson RC, Norman K., Odendaal HJ The role of Doppler velocimetry in the management of high risk pregnancies // Br. J. Obstet. Gynaecol., 1994, v. 101, p. 114-120.
32. Rizzo G., Sonnino A., Pietropolli A. et al. An approximate entropy of fetal heart rate index of fetal acidosis in growth retardation // J. Matern. Fetal Invest., 1993, v. 3, N 3, p. 192-195.
33. Rooth G., Huch A., Huch R. Guidelines for the use of fetal monitoring. FIGO news // Int. J. Gynecol. Obstet., 1987, v. 25, p. 159-167.
34. Stigsly B., Nielsen PV, Docker M. Computer description and evaluation of cardiotocograms: A review // Eur. J. Obstet. Gynceol., Reprod. Biol., 1986, v. 21, N 2, p. 61-86.
35. Tatsumura M., Kato K., Takekchi K., Jto T., Molda K. Evaluation of non-stress test by FHR automated analysis // Acta Obstet. Gynecol. Japan., 1986, v. 38, N 9, p. 1503-1507.
36. Trudinger B., Cook C. et.al. Fetal umbilical artery velocimetry waveforms and subsequent neonatal outcome // Br. J. Obstet. Gynaecol., 1990, v. 97, p. 797-803.
37. Vintzileos AM, Guzman ER The role of antepartum computerized fetal heart rate assessment in predicting fetal pH // Ultrasound Obstet. Gynecol., 1993, v. 3, Suppl 1, p. 5.

УЗД сканер HS70

Точна и впевнена діагностика. Багатофункціональна ультразвукова система для проведення ДОСЛІДЖЕНЬ з експертної діагностичної точністю.