Останнім роки зріс інтерес до проблеми адекватної соціалізації дітей в дитячих дошкільних установах [1-7]. З одного боку, це пов'язано зі значним збільшенням числа соматичних і неврологічних проблем цього контингенту дітей у порівнянні з «неорганізованими» дітьми, а з іншого - сучасні соціальні та економічні умови змушують батьків вдаватися до суспільних форм виховання вже на самих ранніх етапах життя дитини [8 -13].
Адаптація - це пристосування організму до нових обставин, яка включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних особливостей організму дитини. Саме ці особливості визначають палітру психосоматичних порушень у дітей - від банальних респіраторних інфекцій до серйозних неврологічних дисфункцій (тики, енурез, термоневроз) [4, 5, 8, 14-18]. В даний час завданням лікарів і особливо педіатрів амбулаторно-поліклінічної ланки є превентація цих змін адекватної підготовки цієї когорти дітей. Проблема має також велике соціально-економічне значення, так як часті хвороби дітей і необхідність догляду за ними батьками негативно відбиваються на продуктивності їхньої праці і вимагають виплат лікарняних листів.
Матеріали і методи дослідження
Під наглядом перебував 221 дитина у віці від 3 до 6,5 років - 57% хлопчиків і 43% дівчаток. Діагностичний дизайн включав в себе клінічну бальну оцінку соматичного і неврологічного статусу, нейрофизиологическое дослідження - електроенцефалографію головного мозку (ЕЕГ), проведення тесту психоемоційного стану (тесту Люшера). Лабораторні дослідження включали в себе клінічний і імунологічний аналіз крові (оцінку гуморального і клітинного ланки), мазки із зіву на посів, консультацію невролога, ЛОР-лікаря, психолога, при необхідності імунолога.
Всі пацієнти були розділені на 5 груп - 3 основні групи і 2 контрольні. Основні групи отримували різні варіанти корекції: перша - Ликопид (1ОЛ), друга - Фенибут (2ОФ), третя - Ликопид і Фенибут разом (3ОЛФ). Діти з двох контрольних груп (73 дитини) спостерігалися без корекції, при цьому 40 з них (1КО група) відвідували дитячий сад (т. Е. Були організовані), а 33 дитини (2кн) були «домашніми». Всі пацієнти спостерігалися протягом 6 місяців (найважливішого періоду первинної адаптації).
Препарат Фенибут складається з двох активних речовин - амінофенілмасляной кислоти (похідне фенілетіламіна - транквилизирующее дію) і гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) (ноотропну дію). Допоміжні речовини включають: лактозу, картопляний крохмаль, полівінілпіролідоннизькомолекулярний, стеариновий кальцій (фірма «Олайнфарм»). Крім латвійського виробника, існує ще чотири фірми, що виробляють Фенибут, але ми в нашому дослідженні застосовували у дітей препарат фірми «Олайнфарм». Доза для дітей з двох років становила від 0,25 до 0,37 г на добу, курс 2 тижні.
Препарат Ликопид - ГМДП (глюкозаминилмурамилдипептид) (фірма «Пептек») стимулює функціональну (бактерицидну, цитотоксичну) активність фагоцитів (нейтрофілів, макрофагів), посилює проліферацію Т- і В-лімфоцитів, підвищує синтез специфічних антитіл. Фармакологічна дія здійснюється за допомогою посилення вироблення інтерлейкінів (інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-12), фактора некрозу пухлин альфа, гамма-інтерферону, колониестимулирующих факторів. Дозування для дітей з трьох років - 1 мг вранці протягом 10 днів, 20 днів перерва і ще 10 днів.
Для зручності аналізу і достовірності статистичної обробки були введені кількісні шкали оцінки тесту Люшера і клініко-анамнестичних даних. У клініці аналізувалися соціально-сімейний анамнез, перинатальний фон, соматичне і неврологічне здоров'я, частота захворюваності (часто, рідко, дуже рідко). За наявність кожного несприятливого ознаки і в залежності від ступеня його прояви діти отримували від 0 до 1 бала, т. Е. 0 балів мали благополучні і здорові пацієнти, а 5 - самі дисфункціональні і депривованих. Кількісний підрахунок тесту Люшера дозволив оцінити його в балах, де певні преференції кольору мали певний бал. Це дозволило об'єктивно верифікувати емоційно-вольової та психофізіологічний рівень кожної дитини в динаміці. Чим більше балів отримували діти по тесту Люшера, тим виражено були порушення псіхоадаптатівного стану, т. Е. 4 бали - це був оптимум, а 16 - негативний максимум.
Результати дослідження
Всі пацієнти спостерігалися в поліклініці за місцем проживання та були оцінені як здорові (група здоров'я 1 і 2А). Діти основної групи були розділені на підгрупи випадковим способом з проспективним наглядом протягом 6 місяців. Первісна клінічна оцінка визначила бальний відповідність у дітей: 1ОЛ = 1,53 ± 0,9; 2ОФ = 1,33 ± 0,8; 3ОЛФ = 1,37 ± 0,84 бала, а у пацієнтів контрольної групи - 1КО = 0,98 ± 0,42; 2кн = 1,35 ± 0,78. Достовірної різниці між групами не виявлялося, що підтверджувало в цілому їх ідентичність і нормальний стан здоров'я досліджуваних дітей. Однак при психологічному тестуванні виявилося порушення емоційної сфери та мотивації, а також процесів фізіологічної компенсації в стресових ситуаціях. Кількісна оцінка пацієнтів по групах продемонструвала наступні показники: лише у 8 пацієнтів (3,6%) відзначався тест в 4,5 бала (норма). Середні показники становили в 1ОЛ - 9,67 ± 1,2; у 2ОФ - 9,91 ± 2,3; в 3ОФЛ - 10,1 ± 2,6, а в контрольних = 8,2 ± 3,7 (1 КН) і 9,93 ± 2,9 (1КО). За даними ЕЕГ у 38 пацієнтів (17,2%) відзначалася дезорганізація біоелектричної активності головного мозку і ірритативні порушення підкоркових стовбурових структур.
Лабораторні імунологічні тести виявили такі порушення гуморального і клітинного ланки: незначне зниження рівня імуноглобуліну А у 24 пацієнтів (11%), підвищення рівня імуноглобуліну G у 17 дітей (7,7%) і підвищення імуноглобуліну Е (без клінічних проявів у 9 пацієнтів (4 , 1%)). У всіх спостережуваних нами дітей імуноглобулін М був в межах вікових показників. У клітинній ланці виявлялося порушення співвідношення різних типів Т-лімфоцитів у 41 пацієнта (19%) і зміна у 16 (7,2%) кількості В-лімфоцитів (до 0,09 на 10 × 9 / л) при референсном значенні 0,1 -0,5.
Відповідно до даних табл. 2 і рис. 1 видно, що найкращу адаптацію мали діти, які одержували Фенибут або Фенибут разом з Лікопід. У дітей цих груп показники неврологічного та соматичного статусу не тільки не погіршувалися в процесі соціалізації в ДДУ (дитячий дошкільний заклад), а й мали тенденцію до поліпшення в 1,9 рази в 2ОФ і 1,5 рази в 3ОФЛ за рахунок нівелювання невротичних проявів та декременціі частоти захворюваності. Клінічна картина прямо корелювала з показниками тесту Люшера, і ці діти продемонстрували позитивну динаміку у вигляді поліпшення в емоційно сфері, мотивації і фізіологічної компенсації в 1,75 і 1,8 рази. Що стосується дошкільнят, які отримували монокоррекцію Лікопід, то їх показники погіршилися в процесі адаптації до дитячого саду і наближалися до таких у контрольної групи неорганізованих дітей.
Найгірші результати ми відзначили у дітей, які соціалізувалися без медикаментозної підтримки. У них бальні показники клініки і тесту Люшера посилилися в 1,8 і 1,3 рази в порівнянні з початковими даними. Динамічний контроль цих дітей через 6 тижнів від початку спостереження виявив подальше погіршення показників соматичного і неврологічного статусу (часті захворювання, дисфункції шлунково-кишкового тракту, порушення апетиту і сну, фобії і тривожність, невротичні прояви) більш ніж в 2 рази і показників тесту Люшера в 1,4 рази (рис. 1).
Що стосується пацієнтів першої контрольної групи (1кН), то їх показники були стаціонарні і достовірно не відрізнялися від вихідних.
При динамічному спостереженні ми виявили цікавий факт, що у дітей, які отримували комбіновану корекцію Фенибут і Лікопід, відзначався більш тривалий позитивний ефект, ніж просто при монотерапії Фенибут (табл. 2).
Що стосується лабораторних даних, то зазначалося підвищення показників IgG, IgA і фагоцитарного індексу активності гранулоцитів у пацієнтів першої і третьої основних груп, які отримували Ликопид. Рівень IgG становив в середньому в цих групах 11,2 ± 0,8 і 10,6 ± 1,3, а імуноглобулін А 0,9 ± 0,14 і 0,86 ± 0,2. У пацієнтів другої основної (на Фенибут) і першої контрольної груп (які не відвідують ДНЗ) достовірних змін імунології в порівнянні з вихідними даними не відзначалося. Найгірші показники клітинного та гуморального ланки продемонстрували в динаміці діти без корекції, які відвідують дитячий садок. Імунологічний контроль виявив (через 6 тижнів) зниження IgA (0,43 ± 0,08 г / л), підвищення IgG (13,6 ± 2,1) і IgE (24,8 ± 2,6) при средненорматівних показниках IgM. У клітинному імунітеті відзначалося незначне підвищення рівня CD3 + і зниження індексу фагоцитозу, в середньому до 76 ± 2,3 (при нормі 80-100). Всі ці зміни обумовлювали високий рівень захворюваності цих дітей. Перший епізод хвороби наступав у них на 4,2 ± 1,1 дня адаптації, а за 6 місяців спостереження було зафіксовано 11,6 ± 2,8 випадки захворювання (частіше вірусні інфекції), т. Е. В середньому 2 рази на місяць. Оцінка частоти захворювань в інших групах (табл. 3) показала, що найнижчий рівень відзначався у дітей з групи, які отримували корекцію Фенибут і Лікопід разом (5,2 ± 0,9).
У процесі дослідження з'ясувалося, що динаміка імунологічних показників не завжди корелювала з частотою захворюваності у дітей (в групі, що приймає Фенибут), але обумовлювала тривалість захворювання. Так, діти, які одержували Ликопид, реконвалесціровалі в середньому в 2 рази швидше у порівнянні з контрольною. Важливість фактора стресу при первинній адаптації у дітей верифікувати не тільки всім вищевикладеним, але і спостереженням найгірших результатів (практично в кожній групі) у дітей, чиї матері працювали повний день і часто мали ненормований графік роботи.
висновок
На репрезентативною групі пацієнтів (221 дитина у віці від 3 до 6,5 років) вперше було верифіковано домінування емоційно-психологічного чинника над імунологічних при їх первинної адаптації в дитячі дошкільні установи. В процесі рандомінізірованного проспективного дослідження із застосуванням різних типів корекції була доведена висока ефективність спільного прийому Фенибут і Лікопід. Показано, що такий підхід дозволяє знизити частоту захворювання в 2,2 рази в порівнянні з контрольною групою, забезпечити психологічний та емоційної комфорт дитини, превентіровать невротичні реакції, які найчастіше дебютують в цьому віці.
Отримані результати мають велике практичне значення. Впровадження цієї корекції в амбулаторно-поліклінічну службу дозволить не тільки знизити частоту захворюваності дітей при первинній соціалізації, а й підвищити якість життя їх сімей.
література
- Абабков В. А., Перре М. Адаптація до стресу. СПб: Мова, 2010 року.
- Алексєєва Е. Е. Проблеми адаптації батьків і дітей до дитячого садка // Дошкільна педагогіка. 2007. № 2.
- Балашова Е. Ю. Успішність навчання школярів у сучасних умовах // Педагогіка і психологія. 2008. № 10.
- Волков Б. С., Волкова Н. В. Психологія спілкування в дитячому віці. М .: Педобщество, 2007.
- Кокс Т. Стрес. М .: Медицина, 2011 року.
- Паршукова С. В. Вплив характеру внутрішньосімейних стосунків на соціально-психологічну адаптацію дітей раннього віку до умов дошкільного навчального закладу (ДНЗ). Автореферат канд. дис. психол. наук. Ярославль, 2007.
- LeGear et al. A window of opportunity? Motor skills and perceptions of competence of children in Kindergarten // International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity. 2012 9: 29, 1-5.
- Аксаріна М. Н. Виховання дітей раннього віку. М .: Медицина, 2007. 64 с.
- Бєлкіна Л. В. Адаптація дітей раннього віку до умов ДОП. Воронеж: Учитель, 2006.
- Заводчикова О. Г. Адаптація дитини в дитячому саду: взаємодія дошкільного навчального закладу і сім'ї. М .: Просвещение, 2007.
- Лісіна М. І. Формування особистості дитини в спілкуванні. В кн .: Психологія дошкільника. Хрестоматія. М .: Академія, 2007.
- Печора К. Л., Пантюхіна Г. В. Діти раннього віку в дошкільних установах. М .: Владос, 2007.
- A double-blind, Placebo-Controlled Study of Atomoxetine in Young Children With ADHD // Pediatrics. 2011 року; 127 (4): 862-868.
- Арнаутова Є. П. Плануємо роботу ДНЗ з сім'єю // Управління ДОУ. 2012. № 3.
- Брайт Джонс. Стрес. Міфи, теорії, дослідження. СПб: Прайм-Еврознак, 2003.
- Nih Public Access Jennifer M., Nancy L. McElwain, Nicole Lasky. Presence and Quality of Kindergartrn Children 's Friendships: Concurrent and Longitudinal Associations with Child Adjustment in the Early School Years // Infant Child Dev. 2011 року; 20 (4): 365-386.
- Prevalence of Fttention-Deficit / Hyperacttivity Disorder Symptoms in Preschool-aged Iranian Children // Iran JPediatr. 2011 року; Vol. 21, № 4, p. 467-472.
- Social Competence and Behavior Problems in Preschool // Iran J Psychiatry. 2012; 7: 126-134.
Л. Г. Хачатрян *, 1, доктор медичних наук, професор
М. С. Максимова **
* ГБОУ ВПО Перший МГМУ ім. І. М. Сеченова МОЗ РФ, Москва
** ГБУЗ ДГП № 120 ДЗМ, Москва
1 Контактна інформація: [email protected]
Купити номер з цією статтею в pdf
A window of opportunity?