- Трансплантація в Україні: історія дівчинки, яку врятувала пересадка нирки, гемодіаліз, донор юа, новини...
- Такі діти довго не живуть
- Відмовили в Білорусі і Туреччини
- Діти після пересадки наздоганяють однолітків
- Новий орган в середньому на 10-15 років
- Навіть депутати лякали людей
- Трансплантація в Україні: історія дівчинки, яку врятувала пересадка нирки, гемодіаліз, донор юа, новини...
- Першу операцію зробили відразу після народження
- Такі діти довго не живуть
- Відмовили в Білорусі і Туреччини
- Діти після пересадки наздоганяють однолітків
- Новий орган в середньому на 10-15 років
- Навіть депутати лякали людей
- Трансплантація в Україні: історія дівчинки, яку врятувала пересадка нирки, гемодіаліз, донор юа, новини...
- Першу операцію зробили відразу після народження
- Такі діти довго не живуть
- Відмовили в Білорусі і Туреччини
- Діти після пересадки наздоганяють однолітків
- Новий орган в середньому на 10-15 років
- Навіть депутати лякали людей
- Трансплантація в Україні: історія дівчинки, яку врятувала пересадка нирки, гемодіаліз, донор юа, новини...
- Першу операцію зробили відразу після народження
- Такі діти довго не живуть
- Відмовили в Білорусі і Туреччини
- Діти після пересадки наздоганяють однолітків
- Новий орган в середньому на 10-15 років
- Навіть депутати лякали людей
Трансплантація в Україні: історія дівчинки, яку врятувала пересадка нирки, гемодіаліз, донор юа, новини здоров'я, фото, Оглядач
Пересаджена від бабусі нирка дозволила 8-річної Тані Брославський вперше за три роки повернутися додому. Весь цей час вона змушена була жити в лікарні, де три рази в тиждень їй очищали кров.
Новий закон про трансплантацію повинен полегшити страждання таким пацієнтам. Що про нього думають лікарі та пацієнти - в матеріалі OBOZREVATEL .
Першу операцію зробили відразу після народження
Танюша Брославський вперше за три роки їде додому, в Вінницьку область. Весь цей час вона жила в лікарні, в невеликій палаті, яку вже почала називати будинком. Незважаючи на те, що дівчинці вісім років, виглядає вона рочки на чотири-п'ять. Поки ми розмовляємо, малятко весь час посміхається і смикає маєчку. Її вже чекає тато, який відвезе їх додому.
Таня вперше за три роки поїхала додому
Поруч в палаті інституту хірургії ім. А. Шалімова сидить і її 59-річна бабуся Любов Миколаївна Фінагеєва. Три тижні тому бабуся віддала внучці свою нирку, щоб та жила.
Бабуся пожертвувала нирку внучці
Страждання маленької Тані почалися з самого народження. "У той же день, коли вона народилася, їй зробили першу операцію. Лікарі виявили пухлину в черевній порожнині", - розповідає нам мама Інна Брославський. А в сім місяців у дівчинки піднялася висока температура. Тоді в обласній лікарні пролунав діагноз - пієлонефрит.
"Зробили все аналізи, провели рентген і виявили аномалії сечовидільної системи. Пієлонефрит повторювався все частіше, через місяць-два, і скоро став хронічним. Від цього страждали нирки. А в п'ять років, коли пройшли планову перевірку, з'ясувалося, що показник діяльності нирок креатинін перевищував норму в сотні разів (600 замість 22! - Ред.), і був потрібний вже діаліз ", - розповідає мама.
Мама Тані Інна Брославський
Такі діти довго не живуть
З тих пір маленької Тані довелося жити в "Охматдиті". Постійний катетер під ключицею, з яким нікуди не випускали. Два-три рази на тиждень - гемодіаліз.
"Маленькі діти дуже важко переносять процес очищення крові від токсичних речовин. Це не безневинна процедура. Кілька разів на тиждень по чотири-п'ять годин необхідно лежати, в той час як кров очищається через апарат" штучної нирки ". Діти дуже швидко втомлюються, у них скаче артеріальний тиск, опухають кінцівки, є ризик занести вірусну інфекцію. Поступово з'являються і інші хвороби. На жаль, такі діти довго не живуть, вони можуть померти від септичних ускладнень ", - розповів OBOZREVATEL зав. відділенням трансплантації нирки Владислав Закордонець.
Рік тому у Тані виявили проблеми з серцем, і їй поставили ще один діагноз - серцева недостатність. До того ж, з'явилися судоми, півроку їй підбирали лікування, щоб зняти їх. Потім дівчинка захворіла гепатитом В. "Це все наслідки діалізу. З одного боку - він нас рятував, а з іншого боку - гробив. Поступово Таня стала менше ходити в туалет, почався набряк легенів", - говорить мама Інна.
Гемодіаліз рятував і губив Таню одночасно
Відмовили в Білорусі і Туреччини
Тані терміново була потрібна пересадка нирки. Підключилися волонтери. Але в Білорусі, куди відправили виписки і результати обстежень, Тані відмовили. "Справа в тому, що після першої операції у Тані виникли спайки в черевній порожнині. А там у них інша методика операції - вони нирку пересаджують саме в черевну порожнину", - пояснює мама.
Хірург Владислав Закордонець доповнює: "Часто після такої процедури дітей доводиться оперувати повторно, оскільки нирка в очеревині поводиться агресивно, може виникнути запалення. Організм захищається і утворює навколо нового органу капсулу. В результаті кишечник припаюється до пересаджених органів, виникає кишкова непрохідність".
Побоюючись важких післяопераційних ускладнень, сім'ї також відмовили в операції в Туреччині. На черзі була Індія. "В Індії нас начебто хотіли взяти, ми вже пройшли й половини суми зібрали. Але стан Тані різко погіршився. Тиск впав до 50 на 40, не виводилася рідина, вона нічого не хотіла їсти, жила на одних протеїнових коктейлях", - з болем згадує мама .
Діти після пересадки наздоганяють однолітків
Тягнути не можна було і Таню перевели в Інститут хірургії і трансплантології ім. А. Шалімова. Тут лікарі, на відміну від білоруських колег, нирку пересаджують за черевну порожнину, як і передбачено природою. А сам орган довелося брати у бабусі. Після операції Таня почала їсти, стала спокійною. Батьки вже думають про те, яку школу їй підібрати, адже через хворобу вона не могла навіть вчитися. Але головне, через годину-півтора Таня поїде додому, вперше за три роки.
"Багато дітей з-за такої хвороби відстають у розвитку. Але після операції вони наздоганяють, а часом і переганяють своїх однолітків", - говорить Владислав Закордонець.
На столі у хірурга є фото його пацієнтів. "Для них немає ніяких обмежень. Дівчата народжують дітей. Будь-хто може займатися спортом, головне бути обережним, щоб не впасти і не травмувати пересаджений орган. Одна з колишніх пацієнток збиралася брати участь в конкурсі" Україна має талант ", - розповідає нам лікар.
Хірург Владислав Закордонець
Навіть вживати спиртне можна, але помірно. "Червоне вино, коньяк, горілку, але в міру", - сміється хірург. Немає обмежень в їжі, на відміну від пацієнтів, які живуть на гемодіалізі: їм доводиться навіть картоплю вимочувати, перед тим як з'їсти, щоб вийшов весь калій.
Новий орган в середньому на 10-15 років
Скільки прослужить новий орган - залежить від організму. За словами хірурга, був випадок, коли пересаджена нирка пропрацювала тридцять років, поки пацієнтка не вмерла через не пов'язаного з сечовивідної системою захворювання - у неї були проблеми з серцем. У сусідній з Танею палаті лежала жінка, у якої пересаджена нирка працювала 19 років. Першу їй пересадили в підлітковому віці, в 12 років. Зараз нирку їй віддав батько.
"В середньому пересаджений орган може прослужити 10-15 років. Якщо мова йде про родинний трансплантації, то подібні операції передбачають набагато більшу відповідальність, ніж трупні. Адже в цьому випадку ми повинні зберегти життя і здоров'я не тільки реципієнта, а й донора. Донор ретельно перевіряється, і якщо є хоч найменший сумнів у тому, що він зможе якісно жити з однією ниркою, то від операції ми відмовляємося "- розповідає хірург.
"Дуже рідко, але бувають випадки, коли прямо на операційному столі настає гострий криз відторгнення - організм пацієнта відторгає чужу нирку, незважаючи на проведену раніше імуносупрессівную терапію. Вона буквально на очах синіє, буває до чорноти. Тоді її терміново видаляємо. Найчастіше це відбувається в випадках, коли пересаджують трупний орган, який піддався тривалим стресовим навантаженням в процесі його консервації - низькотемпературних і медикаментозним ", - зазначає лікар.
Звичайно, людині з пересадженим органом, все життя доводиться приймати спеціальні імуносупрессівние препарати, вони недешеві. "Зазвичай пацієнти отримують ці препарати безкоштовно за місцем проживання. На жаль, бувають і невеликі перебої, що пов'язано з проведенням тендерів на закупівлю медикаментів, але в цілому система відпрацьована. При цьому на практиці доведено: зміст одного пацієнта після трансплантації обходиться для держави набагато дешевше, ніж утримання хворого на гемодіалізі "- зазначає Владислав Закордонець.
Навіть депутати лякали людей
Що стосується нового закону "Про трансплантацію", який нещодавно був прийнятий парламентом, то Владислав Закордонець вказав на деякі проблеми.
Закордонець: У лікарень немає зацікавленості в паркані органів
"У нас є закон від 2000-го року. Новий документ ситуацію для хворих, які потребують пересадки органів, суттєво не поліпшить. Так, тепер чітко написано: повинна бути створена служба транспланто-координації, створено єдиний електронний реєстр даних" донор-реципієнт " . Але на все це потрібно виділити гроші. У новому законі більш детально прописано, хто і яким чином повинен офіційно констатувати смерть головного мозку у пацієнта, у яких родичів запитувати дозвіл на забір органів ", - зазначив лікар.
За його словами, в старому законі всі ці нюанси були висвітлені поверхово і часом виникали ситуації, коли один родич давав згоду на вилучення трупного органу, а другий дізнавшись про це, починав оскаржувати рішення першого. Тепер чітко вказано - хто має на це право.
Він пояснив, що зараз клініка інституту в 100% випадків бере органи для трансплантації у родичів.
"Ми готові пересаджувати трупні органи від загиблих, але їх паркан від нас не залежить. На сьогодні в Україні служба транспланто-координації просто відсутня! У нас в Києві є з десяток лікувальних установ, куди надходять постраждалі в результаті ДТП і нещасних випадків, а також ті, хто вмирає від кардіологічних захворювань і інсультів. Але у лікарень немає зацікавленості брати участь в процесі трансплантації ", - вважає Закордонець.
Він стверджує, що їх лікарський персонал ніхто не заохочує за ініціативу в цьому питанні, як і не карає за бездіяльність у випадках, коли трупний орган міг бути отриманий, але згоди у родичів померлого так ніхто і не спитав.
"Потрібні підзаконні акти МОЗ, які чітко формулювали б механізм матеріального стимулювання і відповідальності медичних працівників в області забору трупних органів. При цьому не вирішена головна проблема - відношення більшої частини українського суспільства до трансплантації все ще є негативним і настороженим. Пам'ятаю, у 2010 році була історія - пішов слух, що нібито біля "Каравану" в Києві зникла дитина, а потім його знайшли без органів. Не було такого! Але чутки наполегливо ходили. Яке відношення до трансплантації можуть викликати у обивате ля подібні історії і страшилки? Навіть депутати неодноразово заявляли, що людей будуть "розбирати на органи". Що ще до цього можна додати? Всім цим просто лякають людей! " - нарікає хірург.
Ти ще не підписаний на наш Telegram ? Швидко тисни!
Трансплантація в Україні: історія дівчинки, яку врятувала пересадка нирки, гемодіаліз, донор юа, новини здоров'я, фото, Оглядач
Пересаджена від бабусі нирка дозволила 8-річної Тані Брославський вперше за три роки повернутися додому. Весь цей час вона змушена була жити в лікарні, де три рази в тиждень їй очищали кров.
Новий закон про трансплантацію повинен полегшити страждання таким пацієнтам. Що про нього думають лікарі та пацієнти - в матеріалі OBOZREVATEL .
Першу операцію зробили відразу після народження
Танюша Брославський вперше за три роки їде додому, в Вінницьку область. Весь цей час вона жила в лікарні, в невеликій палаті, яку вже почала називати будинком. Незважаючи на те, що дівчинці вісім років, виглядає вона рочки на чотири-п'ять. Поки ми розмовляємо, малятко весь час посміхається і смикає маєчку. Її вже чекає тато, який відвезе їх додому.
Таня вперше за три роки поїхала додому
Поруч в палаті інституту хірургії ім. А. Шалімова сидить і її 59-річна бабуся Любов Миколаївна Фінагеєва. Три тижні тому бабуся віддала внучці свою нирку, щоб та жила.
Бабуся пожертвувала нирку внучці
Страждання маленької Тані почалися з самого народження. "У той же день, коли вона народилася, їй зробили першу операцію. Лікарі виявили пухлину в черевній порожнині", - розповідає нам мама Інна Брославський. А в сім місяців у дівчинки піднялася висока температура. Тоді в обласній лікарні пролунав діагноз - пієлонефрит.
"Зробили все аналізи, провели рентген і виявили аномалії сечовидільної системи. Пієлонефрит повторювався все частіше, через місяць-два, і скоро став хронічним. Від цього страждали нирки. А в п'ять років, коли пройшли планову перевірку, з'ясувалося, що показник діяльності нирок креатинін перевищував норму в сотні разів (600 замість 22! - Ред.), і був потрібний вже діаліз ", - розповідає мама.
Мама Тані Інна Брославський
Такі діти довго не живуть
З тих пір маленької Тані довелося жити в "Охматдиті". Постійний катетер під ключицею, з яким нікуди не випускали. Два-три рази на тиждень - гемодіаліз.
"Маленькі діти дуже важко переносять процес очищення крові від токсичних речовин. Це не безневинна процедура. Кілька разів на тиждень по чотири-п'ять годин необхідно лежати, в той час як кров очищається через апарат" штучної нирки ". Діти дуже швидко втомлюються, у них скаче артеріальний тиск, опухають кінцівки, є ризик занести вірусну інфекцію. Поступово з'являються і інші хвороби. На жаль, такі діти довго не живуть, вони можуть померти від септичних ускладнень ", - розповів OBOZREVATEL зав. відділенням трансплантації нирки Владислав Закордонець.
Рік тому у Тані виявили проблеми з серцем, і їй поставили ще один діагноз - серцева недостатність. До того ж, з'явилися судоми, півроку їй підбирали лікування, щоб зняти їх. Потім дівчинка захворіла гепатитом В. "Це все наслідки діалізу. З одного боку - він нас рятував, а з іншого боку - гробив. Поступово Таня стала менше ходити в туалет, почався набряк легенів", - говорить мама Інна.
Гемодіаліз рятував і губив Таню одночасно
Відмовили в Білорусі і Туреччини
Тані терміново була потрібна пересадка нирки. Підключилися волонтери. Але в Білорусі, куди відправили виписки і результати обстежень, Тані відмовили. "Справа в тому, що після першої операції у Тані виникли спайки в черевній порожнині. А там у них інша методика операції - вони нирку пересаджують саме в черевну порожнину", - пояснює мама.
Хірург Владислав Закордонець доповнює: "Часто після такої процедури дітей доводиться оперувати повторно, оскільки нирка в очеревині поводиться агресивно, може виникнути запалення. Організм захищається і утворює навколо нового органу капсулу. В результаті кишечник припаюється до пересаджених органів, виникає кишкова непрохідність".
Побоюючись важких післяопераційних ускладнень, сім'ї також відмовили в операції в Туреччині. На черзі була Індія. "В Індії нас начебто хотіли взяти, ми вже пройшли й половини суми зібрали. Але стан Тані різко погіршився. Тиск впав до 50 на 40, не виводилася рідина, вона нічого не хотіла їсти, жила на одних протеїнових коктейлях", - з болем згадує мама .
Діти після пересадки наздоганяють однолітків
Тягнути не можна було і Таню перевели в Інститут хірургії і трансплантології ім. А. Шалімова. Тут лікарі, на відміну від білоруських колег, нирку пересаджують за черевну порожнину, як і передбачено природою. А сам орган довелося брати у бабусі. Після операції Таня почала їсти, стала спокійною. Батьки вже думають про те, яку школу їй підібрати, адже через хворобу вона не могла навіть вчитися. Але головне, через годину-півтора Таня поїде додому, вперше за три роки.
"Багато дітей з-за такої хвороби відстають у розвитку. Але після операції вони наздоганяють, а часом і переганяють своїх однолітків", - говорить Владислав Закордонець.
На столі у хірурга є фото його пацієнтів. "Для них немає ніяких обмежень. Дівчата народжують дітей. Будь-хто може займатися спортом, головне бути обережним, щоб не впасти і не травмувати пересаджений орган. Одна з колишніх пацієнток збиралася брати участь в конкурсі" Україна має талант ", - розповідає нам лікар.
Хірург Владислав Закордонець
Навіть вживати спиртне можна, але помірно. "Червоне вино, коньяк, горілку, але в міру", - сміється хірург. Немає обмежень в їжі, на відміну від пацієнтів, які живуть на гемодіалізі: їм доводиться навіть картоплю вимочувати, перед тим як з'їсти, щоб вийшов весь калій.
Новий орган в середньому на 10-15 років
Скільки прослужить новий орган - залежить від організму. За словами хірурга, був випадок, коли пересаджена нирка пропрацювала тридцять років, поки пацієнтка не вмерла через не пов'язаного з сечовивідної системою захворювання - у неї були проблеми з серцем. У сусідній з Танею палаті лежала жінка, у якої пересаджена нирка працювала 19 років. Першу їй пересадили в підлітковому віці, в 12 років. Зараз нирку їй віддав батько.
"В середньому пересаджений орган може прослужити 10-15 років. Якщо мова йде про родинний трансплантації, то подібні операції передбачають набагато більшу відповідальність, ніж трупні. Адже в цьому випадку ми повинні зберегти життя і здоров'я не тільки реципієнта, а й донора. Донор ретельно перевіряється, і якщо є хоч найменший сумнів у тому, що він зможе якісно жити з однією ниркою, то від операції ми відмовляємося "- розповідає хірург.
"Дуже рідко, але бувають випадки, коли прямо на операційному столі настає гострий криз відторгнення - організм пацієнта відторгає чужу нирку, незважаючи на проведену раніше імуносупрессівную терапію. Вона буквально на очах синіє, буває до чорноти. Тоді її терміново видаляємо. Найчастіше це відбувається в випадках, коли пересаджують трупний орган, який піддався тривалим стресовим навантаженням в процесі його консервації - низькотемпературних і медикаментозним ", - зазначає лікар.
Звичайно, людині з пересадженим органом, все життя доводиться приймати спеціальні імуносупрессівние препарати, вони недешеві. "Зазвичай пацієнти отримують ці препарати безкоштовно за місцем проживання. На жаль, бувають і невеликі перебої, що пов'язано з проведенням тендерів на закупівлю медикаментів, але в цілому система відпрацьована. При цьому на практиці доведено: зміст одного пацієнта після трансплантації обходиться для держави набагато дешевше, ніж утримання хворого на гемодіалізі "- зазначає Владислав Закордонець.
Навіть депутати лякали людей
Що стосується нового закону "Про трансплантацію", який нещодавно був прийнятий парламентом, то Владислав Закордонець вказав на деякі проблеми.
Закордонець: У лікарень немає зацікавленості в паркані органів
"У нас є закон від 2000-го року. Новий документ ситуацію для хворих, які потребують пересадки органів, суттєво не поліпшить. Так, тепер чітко написано: повинна бути створена служба транспланто-координації, створено єдиний електронний реєстр даних" донор-реципієнт " . Але на все це потрібно виділити гроші. У новому законі більш детально прописано, хто і яким чином повинен офіційно констатувати смерть головного мозку у пацієнта, у яких родичів запитувати дозвіл на забір органів ", - зазначив лікар.
За його словами, в старому законі всі ці нюанси були висвітлені поверхово і часом виникали ситуації, коли один родич давав згоду на вилучення трупного органу, а другий дізнавшись про це, починав оскаржувати рішення першого. Тепер чітко вказано - хто має на це право.
Він пояснив, що зараз клініка інституту в 100% випадків бере органи для трансплантації у родичів.
"Ми готові пересаджувати трупні органи від загиблих, але їх паркан від нас не залежить. На сьогодні в Україні служба транспланто-координації просто відсутня! У нас в Києві є з десяток лікувальних установ, куди надходять постраждалі в результаті ДТП і нещасних випадків, а також ті, хто вмирає від кардіологічних захворювань і інсультів. Але у лікарень немає зацікавленості брати участь в процесі трансплантації ", - вважає Закордонець.
Він стверджує, що їх лікарський персонал ніхто не заохочує за ініціативу в цьому питанні, як і не карає за бездіяльність у випадках, коли трупний орган міг бути отриманий, але згоди у родичів померлого так ніхто і не спитав.
"Потрібні підзаконні акти МОЗ, які чітко формулювали б механізм матеріального стимулювання і відповідальності медичних працівників в області забору трупних органів. При цьому не вирішена головна проблема - відношення більшої частини українського суспільства до трансплантації все ще є негативним і настороженим. Пам'ятаю, у 2010 році була історія - пішов слух, що нібито біля "Каравану" в Києві зникла дитина, а потім його знайшли без органів. Не було такого! Але чутки наполегливо ходили. Яке відношення до трансплантації можуть викликати у обивате ля подібні історії і страшилки? Навіть депутати неодноразово заявляли, що людей будуть "розбирати на органи". Що ще до цього можна додати? Всім цим просто лякають людей! " - нарікає хірург.
Ти ще не підписаний на наш Telegram ? Швидко тисни!
Трансплантація в Україні: історія дівчинки, яку врятувала пересадка нирки, гемодіаліз, донор юа, новини здоров'я, фото, Оглядач
Пересаджена від бабусі нирка дозволила 8-річної Тані Брославський вперше за три роки повернутися додому. Весь цей час вона змушена була жити в лікарні, де три рази в тиждень їй очищали кров.
Новий закон про трансплантацію повинен полегшити страждання таким пацієнтам. Що про нього думають лікарі та пацієнти - в матеріалі OBOZREVATEL .
Першу операцію зробили відразу після народження
Танюша Брославський вперше за три роки їде додому, в Вінницьку область. Весь цей час вона жила в лікарні, в невеликій палаті, яку вже почала називати будинком. Незважаючи на те, що дівчинці вісім років, виглядає вона рочки на чотири-п'ять. Поки ми розмовляємо, малятко весь час посміхається і смикає маєчку. Її вже чекає тато, який відвезе їх додому.
Таня вперше за три роки поїхала додому
Поруч в палаті інституту хірургії ім. А. Шалімова сидить і її 59-річна бабуся Любов Миколаївна Фінагеєва. Три тижні тому бабуся віддала внучці свою нирку, щоб та жила.
Бабуся пожертвувала нирку внучці
Страждання маленької Тані почалися з самого народження. "У той же день, коли вона народилася, їй зробили першу операцію. Лікарі виявили пухлину в черевній порожнині", - розповідає нам мама Інна Брославський. А в сім місяців у дівчинки піднялася висока температура. Тоді в обласній лікарні пролунав діагноз - пієлонефрит.
"Зробили все аналізи, провели рентген і виявили аномалії сечовидільної системи. Пієлонефрит повторювався все частіше, через місяць-два, і скоро став хронічним. Від цього страждали нирки. А в п'ять років, коли пройшли планову перевірку, з'ясувалося, що показник діяльності нирок креатинін перевищував норму в сотні разів (600 замість 22! - Ред.), і був потрібний вже діаліз ", - розповідає мама.
Мама Тані Інна Брославський
Такі діти довго не живуть
З тих пір маленької Тані довелося жити в "Охматдиті". Постійний катетер під ключицею, з яким нікуди не випускали. Два-три рази на тиждень - гемодіаліз.
"Маленькі діти дуже важко переносять процес очищення крові від токсичних речовин. Це не безневинна процедура. Кілька разів на тиждень по чотири-п'ять годин необхідно лежати, в той час як кров очищається через апарат" штучної нирки ". Діти дуже швидко втомлюються, у них скаче артеріальний тиск, опухають кінцівки, є ризик занести вірусну інфекцію. Поступово з'являються і інші хвороби. На жаль, такі діти довго не живуть, вони можуть померти від септичних ускладнень ", - розповів OBOZREVATEL зав. відділенням трансплантації нирки Владислав Закордонець.
Рік тому у Тані виявили проблеми з серцем, і їй поставили ще один діагноз - серцева недостатність. До того ж, з'явилися судоми, півроку їй підбирали лікування, щоб зняти їх. Потім дівчинка захворіла гепатитом В. "Це все наслідки діалізу. З одного боку - він нас рятував, а з іншого боку - гробив. Поступово Таня стала менше ходити в туалет, почався набряк легенів", - говорить мама Інна.
Гемодіаліз рятував і губив Таню одночасно
Відмовили в Білорусі і Туреччини
Тані терміново була потрібна пересадка нирки. Підключилися волонтери. Але в Білорусі, куди відправили виписки і результати обстежень, Тані відмовили. "Справа в тому, що після першої операції у Тані виникли спайки в черевній порожнині. А там у них інша методика операції - вони нирку пересаджують саме в черевну порожнину", - пояснює мама.
Хірург Владислав Закордонець доповнює: "Часто після такої процедури дітей доводиться оперувати повторно, оскільки нирка в очеревині поводиться агресивно, може виникнути запалення. Організм захищається і утворює навколо нового органу капсулу. В результаті кишечник припаюється до пересаджених органів, виникає кишкова непрохідність".
Побоюючись важких післяопераційних ускладнень, сім'ї також відмовили в операції в Туреччині. На черзі була Індія. "В Індії нас начебто хотіли взяти, ми вже пройшли й половини суми зібрали. Але стан Тані різко погіршився. Тиск впав до 50 на 40, не виводилася рідина, вона нічого не хотіла їсти, жила на одних протеїнових коктейлях", - з болем згадує мама .
Діти після пересадки наздоганяють однолітків
Тягнути не можна було і Таню перевели в Інститут хірургії і трансплантології ім. А. Шалімова. Тут лікарі, на відміну від білоруських колег, нирку пересаджують за черевну порожнину, як і передбачено природою. А сам орган довелося брати у бабусі. Після операції Таня почала їсти, стала спокійною. Батьки вже думають про те, яку школу їй підібрати, адже через хворобу вона не могла навіть вчитися. Але головне, через годину-півтора Таня поїде додому, вперше за три роки.
"Багато дітей з-за такої хвороби відстають у розвитку. Але після операції вони наздоганяють, а часом і переганяють своїх однолітків", - говорить Владислав Закордонець.
На столі у хірурга є фото його пацієнтів. "Для них немає ніяких обмежень. Дівчата народжують дітей. Будь-хто може займатися спортом, головне бути обережним, щоб не впасти і не травмувати пересаджений орган. Одна з колишніх пацієнток збиралася брати участь в конкурсі" Україна має талант ", - розповідає нам лікар.
Хірург Владислав Закордонець
Навіть вживати спиртне можна, але помірно. "Червоне вино, коньяк, горілку, але в міру", - сміється хірург. Немає обмежень в їжі, на відміну від пацієнтів, які живуть на гемодіалізі: їм доводиться навіть картоплю вимочувати, перед тим як з'їсти, щоб вийшов весь калій.
Новий орган в середньому на 10-15 років
Скільки прослужить новий орган - залежить від організму. За словами хірурга, був випадок, коли пересаджена нирка пропрацювала тридцять років, поки пацієнтка не вмерла через не пов'язаного з сечовивідної системою захворювання - у неї були проблеми з серцем. У сусідній з Танею палаті лежала жінка, у якої пересаджена нирка працювала 19 років. Першу їй пересадили в підлітковому віці, в 12 років. Зараз нирку їй віддав батько.
"В середньому пересаджений орган може прослужити 10-15 років. Якщо мова йде про родинний трансплантації, то подібні операції передбачають набагато більшу відповідальність, ніж трупні. Адже в цьому випадку ми повинні зберегти життя і здоров'я не тільки реципієнта, а й донора. Донор ретельно перевіряється, і якщо є хоч найменший сумнів у тому, що він зможе якісно жити з однією ниркою, то від операції ми відмовляємося "- розповідає хірург.
"Дуже рідко, але бувають випадки, коли прямо на операційному столі настає гострий криз відторгнення - організм пацієнта відторгає чужу нирку, незважаючи на проведену раніше імуносупрессівную терапію. Вона буквально на очах синіє, буває до чорноти. Тоді її терміново видаляємо. Найчастіше це відбувається в випадках, коли пересаджують трупний орган, який піддався тривалим стресовим навантаженням в процесі його консервації - низькотемпературних і медикаментозним ", - зазначає лікар.
Звичайно, людині з пересадженим органом, все життя доводиться приймати спеціальні імуносупрессівние препарати, вони недешеві. "Зазвичай пацієнти отримують ці препарати безкоштовно за місцем проживання. На жаль, бувають і невеликі перебої, що пов'язано з проведенням тендерів на закупівлю медикаментів, але в цілому система відпрацьована. При цьому на практиці доведено: зміст одного пацієнта після трансплантації обходиться для держави набагато дешевше, ніж утримання хворого на гемодіалізі "- зазначає Владислав Закордонець.
Навіть депутати лякали людей
Що стосується нового закону "Про трансплантацію", який нещодавно був прийнятий парламентом, то Владислав Закордонець вказав на деякі проблеми.
Закордонець: У лікарень немає зацікавленості в паркані органів
"У нас є закон від 2000-го року. Новий документ ситуацію для хворих, які потребують пересадки органів, суттєво не поліпшить. Так, тепер чітко написано: повинна бути створена служба транспланто-координації, створено єдиний електронний реєстр даних" донор-реципієнт " . Але на все це потрібно виділити гроші. У новому законі більш детально прописано, хто і яким чином повинен офіційно констатувати смерть головного мозку у пацієнта, у яких родичів запитувати дозвіл на забір органів ", - зазначив лікар.
За його словами, в старому законі всі ці нюанси були висвітлені поверхово і часом виникали ситуації, коли один родич давав згоду на вилучення трупного органу, а другий дізнавшись про це, починав оскаржувати рішення першого. Тепер чітко вказано - хто має на це право.
Він пояснив, що зараз клініка інституту в 100% випадків бере органи для трансплантації у родичів.
"Ми готові пересаджувати трупні органи від загиблих, але їх паркан від нас не залежить. На сьогодні в Україні служба транспланто-координації просто відсутня! У нас в Києві є з десяток лікувальних установ, куди надходять постраждалі в результаті ДТП і нещасних випадків, а також ті, хто вмирає від кардіологічних захворювань і інсультів. Але у лікарень немає зацікавленості брати участь в процесі трансплантації ", - вважає Закордонець.
Він стверджує, що їх лікарський персонал ніхто не заохочує за ініціативу в цьому питанні, як і не карає за бездіяльність у випадках, коли трупний орган міг бути отриманий, але згоди у родичів померлого так ніхто і не спитав.
"Потрібні підзаконні акти МОЗ, які чітко формулювали б механізм матеріального стимулювання і відповідальності медичних працівників в області забору трупних органів. При цьому не вирішена головна проблема - відношення більшої частини українського суспільства до трансплантації все ще є негативним і настороженим. Пам'ятаю, у 2010 році була історія - пішов слух, що нібито біля "Каравану" в Києві зникла дитина, а потім його знайшли без органів. Не було такого! Але чутки наполегливо ходили. Яке відношення до трансплантації можуть викликати у обивате ля подібні історії і страшилки? Навіть депутати неодноразово заявляли, що людей будуть "розбирати на органи". Що ще до цього можна додати? Всім цим просто лякають людей! " - нарікає хірург.
Ти ще не підписаний на наш Telegram ? Швидко тисни!
Трансплантація в Україні: історія дівчинки, яку врятувала пересадка нирки, гемодіаліз, донор юа, новини здоров'я, фото, Оглядач
Пересаджена від бабусі нирка дозволила 8-річної Тані Брославський вперше за три роки повернутися додому. Весь цей час вона змушена була жити в лікарні, де три рази в тиждень їй очищали кров.
Новий закон про трансплантацію повинен полегшити страждання таким пацієнтам. Що про нього думають лікарі та пацієнти - в матеріалі OBOZREVATEL .
Першу операцію зробили відразу після народження
Танюша Брославський вперше за три роки їде додому, в Вінницьку область. Весь цей час вона жила в лікарні, в невеликій палаті, яку вже почала називати будинком. Незважаючи на те, що дівчинці вісім років, виглядає вона рочки на чотири-п'ять. Поки ми розмовляємо, малятко весь час посміхається і смикає маєчку. Її вже чекає тато, який відвезе їх додому.
Таня вперше за три роки поїхала додому
Поруч в палаті інституту хірургії ім. А. Шалімова сидить і її 59-річна бабуся Любов Миколаївна Фінагеєва. Три тижні тому бабуся віддала внучці свою нирку, щоб та жила.
Бабуся пожертвувала нирку внучці
Страждання маленької Тані почалися з самого народження. "У той же день, коли вона народилася, їй зробили першу операцію. Лікарі виявили пухлину в черевній порожнині", - розповідає нам мама Інна Брославський. А в сім місяців у дівчинки піднялася висока температура. Тоді в обласній лікарні пролунав діагноз - пієлонефрит.
"Зробили все аналізи, провели рентген і виявили аномалії сечовидільної системи. Пієлонефрит повторювався все частіше, через місяць-два, і скоро став хронічним. Від цього страждали нирки. А в п'ять років, коли пройшли планову перевірку, з'ясувалося, що показник діяльності нирок креатинін перевищував норму в сотні разів (600 замість 22! - Ред.), і був потрібний вже діаліз ", - розповідає мама.
Мама Тані Інна Брославський
Такі діти довго не живуть
З тих пір маленької Тані довелося жити в "Охматдиті". Постійний катетер під ключицею, з яким нікуди не випускали. Два-три рази на тиждень - гемодіаліз.
"Маленькі діти дуже важко переносять процес очищення крові від токсичних речовин. Це не безневинна процедура. Кілька разів на тиждень по чотири-п'ять годин необхідно лежати, в той час як кров очищається через апарат" штучної нирки ". Діти дуже швидко втомлюються, у них скаче артеріальний тиск, опухають кінцівки, є ризик занести вірусну інфекцію. Поступово з'являються і інші хвороби. На жаль, такі діти довго не живуть, вони можуть померти від септичних ускладнень ", - розповів OBOZREVATEL зав. відділенням трансплантації нирки Владислав Закордонець.
Рік тому у Тані виявили проблеми з серцем, і їй поставили ще один діагноз - серцева недостатність. До того ж, з'явилися судоми, півроку їй підбирали лікування, щоб зняти їх. Потім дівчинка захворіла гепатитом В. "Це все наслідки діалізу. З одного боку - він нас рятував, а з іншого боку - гробив. Поступово Таня стала менше ходити в туалет, почався набряк легенів", - говорить мама Інна.
Гемодіаліз рятував і губив Таню одночасно
Відмовили в Білорусі і Туреччини
Тані терміново була потрібна пересадка нирки. Підключилися волонтери. Але в Білорусі, куди відправили виписки і результати обстежень, Тані відмовили. "Справа в тому, що після першої операції у Тані виникли спайки в черевній порожнині. А там у них інша методика операції - вони нирку пересаджують саме в черевну порожнину", - пояснює мама.
Хірург Владислав Закордонець доповнює: "Часто після такої процедури дітей доводиться оперувати повторно, оскільки нирка в очеревині поводиться агресивно, може виникнути запалення. Організм захищається і утворює навколо нового органу капсулу. В результаті кишечник припаюється до пересаджених органів, виникає кишкова непрохідність".
Побоюючись важких післяопераційних ускладнень, сім'ї також відмовили в операції в Туреччині. На черзі була Індія. "В Індії нас начебто хотіли взяти, ми вже пройшли й половини суми зібрали. Але стан Тані різко погіршився. Тиск впав до 50 на 40, не виводилася рідина, вона нічого не хотіла їсти, жила на одних протеїнових коктейлях", - з болем згадує мама .
Діти після пересадки наздоганяють однолітків
Тягнути не можна було і Таню перевели в Інститут хірургії і трансплантології ім. А. Шалімова. Тут лікарі, на відміну від білоруських колег, нирку пересаджують за черевну порожнину, як і передбачено природою. А сам орган довелося брати у бабусі. Після операції Таня почала їсти, стала спокійною. Батьки вже думають про те, яку школу їй підібрати, адже через хворобу вона не могла навіть вчитися. Але головне, через годину-півтора Таня поїде додому, вперше за три роки.
"Багато дітей з-за такої хвороби відстають у розвитку. Але після операції вони наздоганяють, а часом і переганяють своїх однолітків", - говорить Владислав Закордонець.
На столі у хірурга є фото його пацієнтів. "Для них немає ніяких обмежень. Дівчата народжують дітей. Будь-хто може займатися спортом, головне бути обережним, щоб не впасти і не травмувати пересаджений орган. Одна з колишніх пацієнток збиралася брати участь в конкурсі" Україна має талант ", - розповідає нам лікар.
Хірург Владислав Закордонець
Навіть вживати спиртне можна, але помірно. "Червоне вино, коньяк, горілку, але в міру", - сміється хірург. Немає обмежень в їжі, на відміну від пацієнтів, які живуть на гемодіалізі: їм доводиться навіть картоплю вимочувати, перед тим як з'їсти, щоб вийшов весь калій.
Новий орган в середньому на 10-15 років
Скільки прослужить новий орган - залежить від організму. За словами хірурга, був випадок, коли пересаджена нирка пропрацювала тридцять років, поки пацієнтка не вмерла через не пов'язаного з сечовивідної системою захворювання - у неї були проблеми з серцем. У сусідній з Танею палаті лежала жінка, у якої пересаджена нирка працювала 19 років. Першу їй пересадили в підлітковому віці, в 12 років. Зараз нирку їй віддав батько.
"В середньому пересаджений орган може прослужити 10-15 років. Якщо мова йде про родинний трансплантації, то подібні операції передбачають набагато більшу відповідальність, ніж трупні. Адже в цьому випадку ми повинні зберегти життя і здоров'я не тільки реципієнта, а й донора. Донор ретельно перевіряється, і якщо є хоч найменший сумнів у тому, що він зможе якісно жити з однією ниркою, то від операції ми відмовляємося "- розповідає хірург.
"Дуже рідко, але бувають випадки, коли прямо на операційному столі настає гострий криз відторгнення - організм пацієнта відторгає чужу нирку, незважаючи на проведену раніше імуносупрессівную терапію. Вона буквально на очах синіє, буває до чорноти. Тоді її терміново видаляємо. Найчастіше це відбувається в випадках, коли пересаджують трупний орган, який піддався тривалим стресовим навантаженням в процесі його консервації - низькотемпературних і медикаментозним ", - зазначає лікар.
Звичайно, людині з пересадженим органом, все життя доводиться приймати спеціальні імуносупрессівние препарати, вони недешеві. "Зазвичай пацієнти отримують ці препарати безкоштовно за місцем проживання. На жаль, бувають і невеликі перебої, що пов'язано з проведенням тендерів на закупівлю медикаментів, але в цілому система відпрацьована. При цьому на практиці доведено: зміст одного пацієнта після трансплантації обходиться для держави набагато дешевше, ніж утримання хворого на гемодіалізі "- зазначає Владислав Закордонець.
Навіть депутати лякали людей
Що стосується нового закону "Про трансплантацію", який нещодавно був прийнятий парламентом, то Владислав Закордонець вказав на деякі проблеми.
Закордонець: У лікарень немає зацікавленості в паркані органів
"У нас є закон від 2000-го року. Новий документ ситуацію для хворих, які потребують пересадки органів, суттєво не поліпшить. Так, тепер чітко написано: повинна бути створена служба транспланто-координації, створено єдиний електронний реєстр даних" донор-реципієнт " . Але на все це потрібно виділити гроші. У новому законі більш детально прописано, хто і яким чином повинен офіційно констатувати смерть головного мозку у пацієнта, у яких родичів запитувати дозвіл на забір органів ", - зазначив лікар.
За його словами, в старому законі всі ці нюанси були висвітлені поверхово і часом виникали ситуації, коли один родич давав згоду на вилучення трупного органу, а другий дізнавшись про це, починав оскаржувати рішення першого. Тепер чітко вказано - хто має на це право.
Він пояснив, що зараз клініка інституту в 100% випадків бере органи для трансплантації у родичів.
"Ми готові пересаджувати трупні органи від загиблих, але їх паркан від нас не залежить. На сьогодні в Україні служба транспланто-координації просто відсутня! У нас в Києві є з десяток лікувальних установ, куди надходять постраждалі в результаті ДТП і нещасних випадків, а також ті, хто вмирає від кардіологічних захворювань і інсультів. Але у лікарень немає зацікавленості брати участь в процесі трансплантації ", - вважає Закордонець.
Він стверджує, що їх лікарський персонал ніхто не заохочує за ініціативу в цьому питанні, як і не карає за бездіяльність у випадках, коли трупний орган міг бути отриманий, але згоди у родичів померлого так ніхто і не спитав.
"Потрібні підзаконні акти МОЗ, які чітко формулювали б механізм матеріального стимулювання і відповідальності медичних працівників в області забору трупних органів. При цьому не вирішена головна проблема - відношення більшої частини українського суспільства до трансплантації все ще є негативним і настороженим. Пам'ятаю, у 2010 році була історія - пішов слух, що нібито біля "Каравану" в Києві зникла дитина, а потім його знайшли без органів. Не було такого! Але чутки наполегливо ходили. Яке відношення до трансплантації можуть викликати у обивате ля подібні історії і страшилки? Навіть депутати неодноразово заявляли, що людей будуть "розбирати на органи". Що ще до цього можна додати? Всім цим просто лякають людей! " - нарікає хірург.
Ти ще не підписаний на наш Telegram ? Швидко тисни!
Яке відношення до трансплантації можуть викликати у обивате ля подібні історії і страшилки?Що ще до цього можна додати?
Яке відношення до трансплантації можуть викликати у обивате ля подібні історії і страшилки?
Що ще до цього можна додати?
Яке відношення до трансплантації можуть викликати у обивате ля подібні історії і страшилки?
Що ще до цього можна додати?
Яке відношення до трансплантації можуть викликати у обивате ля подібні історії і страшилки?
Що ще до цього можна додати?
