УДК 616.132.2 - 008.64; 616.12 - 008.46 (575.2) (04)
The authors have studied the influence of singularities of perception of illness to quality of life of the patients with coronary heart disease and congested heart failure. They have examined 41 men of able -bodied age by clinical and experimental-psychological methods. The outcomes of their studies are presented in the article.
В останні роки оцінка якості життя (ЯЖ) є предметом наукових досліджень і показником ефективності різних методів лікування [4, 6]. У сучасній медицині широко використовується термін [6]. Медичні аспекти якості життя включають вплив самого захворювання (його симптомів і ознак) і наступаючого в результаті хвороби обмеження функціональної здатності, а також лікування на повсякденну життєдіяльність хворого [1]. Власне визначається перш за все скаргами хворого, його функціональними можливостями, сприйняттям життєвих змін, пов'язаних із захворюванням, рівнем загального благополуччя, загальною задоволеністю життям [3, 7, 9-11].
Традиційне медичний висновок, зроблене лікарем, і оцінка ЯЖ, дана самим хворим, складають повну і об'єктивну характеристику стану здоров'я пацієнта [6].
Серцева недостатність призводить до зміни якості життя і знижує його в міру наростання тяжкості захворювання [5]. У зв'язку з цим особливу увагу медичного персоналу повинна бути звернена на оцінку сприйняття стану самим пацієнтом. Сприйняття ж хворим стану свого здоров'я і змін характеру життя залежить від захворювання [2, 3]. Як показують дослідження, це особисте сприйняття більшою мірою корелює з працездатністю пацієнта і ризиком смерті, ніж ряд об'єктивних параметрів, які оцінюють функцію серця [2].
Метою нашого дослідження була оцінка якості життя у хворих коронарною хворобою серця (КБС), ускладненою хронічною серцевою недостатністю, і оцінка сприйняття хворими стану свого здоров'я.
Матеріал і методи дослідження. Обстежено 41 хворий чоловічої статі (середній вік 52,2 ± 0,41 років) з діагнозом КБС. У всіх пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда давністю більше 4 місяців, відзначалися симптоми застійної серцевої недостатності (ЗСН) - функціональний клас III за класифікацією кардіологічної Нью-Йорк-ської Асоціації (NYHA).
Для вивчення стану здоров'я, сприйняття хвороби і пов'язаних з нею обмежень було проведено експериментально-психо-логічне дослідження із застосуванням тесту Айзенка, методики багатостороннього дослідження особистості (MMPI) і методики визначення типу ставлення до хвороби (Тоб) в самооцінці хворого.
Для вивчення особливостей сприйняття хвороби, що впливають на якість життя, всю групу обстежених розділили на дві підгрупи. В якості критерію було вибрано значення за шкалою тесту Айзенка [8]. У підгрупу А увійшли хворі з низьким (1-4), а в підгрупу Б - з високим (5-9) кількістю балів за цією шкалою. Отримані дані оброблені стандартними методами статистичного аналізу.
Результати та їх обговорення. Дані експериментально-психологічного обстеження представлені в табл. 1, 2 і 3. Профіль по базисних шкалами методики MMPI в загальній групі обстежених хворих (група О) характеризувався підвищеними показниками 1-й, 8-й і 9-й шкал, що свідчило про явища емоційної напруженості, порушеннях міжособистісних відносин і зниженні соціальної адаптації, пов'язаних, можливо, з ситуацією хвороби. Значення інших шкал розташовувалися в межах 50-59Т (табл.1, рис.1).
Значення шкал методики Тоб (тип відносини і хвороби) в загальній групі обстежених хворих наведені в табл. 2, з якої видно, що в діагностичну зону змішаного типу ставлення до хвороби увійшли ергопатіческій і сенситивний типи.
Показники за шкалою нейротизму тесту Айзенка в загальній групі обстежених були в межах норми (табл.3).
Таблиця 1. Значення шкал методики MMPI
Гр n LFK 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Про 41 5,88 ± 0,41 8,98 ± 5,69 16,83 ± 0,78 17,54 ± 0,59 23,59 ± 0,83 21,60 ± 0,67 23,90 ± 1,03 22,46 ± 0,59 11,46 ± 0,62 31,85 ± 1,09 32,90 ± 1,36 22,88 ± 0,78 29 , 05 ± 1,28 А 11 4,36 ± 0,73 8,45 ± 2,36 16,54 ± 1,93 20 ± 0,89 25,54 ± 1,06 23,27 ± 1,05 28, 36 ± 1,48 22,82 ± 1,41 13,27 ± 1,08 34,64 ± 2,22 38,09 ± 2,82 23,54 ± 1,32 29,27 ± 2,64 Б 30 6 , 37 ± 0,47 8,83 ± 0,87 16,6 ± 0,92 16,6 ± 0,68 22,9 ± 1,04 20,7 ± 0,74 21,9 ± 0,99 22, 3 ± 0,64 10,8 ± 0,72 30,5 ± 1,17 31 ± 1,41 22,6 ± 0,96 28,9 ± 1,48 р-р-р-р-р Примітка: Про - загальна група, А - підгрупа А, Б - підгрупа Б; n - кількість хворих; шкали: L - щирості, F - надійності, K - корекції, 1 - сверхконтроля, 2 - депресії, 3 - емоційної лабільності, 4 - імпульсивності, 5 - мужності-жіночності, 6 - ригідності, 7 - тривожності, 8 - індивідуалістичності, 9 - активності і оптимізму, 10 - інтравертированість; Р - достовірність відмінностей між значеннями шкал в групах А і Б, У розділі ст - за Стьюдентом, Ф - по Фішеру.
Мал. 1 Особистісний профіль MMPI в загальній групі обстежених хворих.
Тут і далі: за шкалою абсцис - шкали MMPI, по осі ординат - Т-бали
Таблиця 2. Значення шкал методики Тоб
Група n Т І З З А Р Г Я П Н М Д Про 41 9,48 ±
1,16 6,78 ±
1,07 9,9 ±
2,17 21,2 ±
1,76 4,85 ±
0,97 27,28 ±
2,72 15,78 ±
2,99 11,8 ±
1,01 6 ±
0,74 7,7 ± 1,1
7 5,88 ± 1,
19 3,95 ±
0,78 А 11 13,1 ± 2,17 14,7 ± 2,22 5,1 ± 2,68 27,7 ± 2,49 6,2 ± 1,56 33 ± 7,18 6,8 ± 4 , 39 16 ± 1,85 5,8 ± 0,97 10 ± 1,29 6,5 ± 2,88 4,1 ± 1,01 Б 30 8,27 ± 1,32 * 9,77 ± 1,16 * 11,5 ± 2,72 * 19,03 ± 2,08 * # 4,4 ± 1,2 * 25,4 ± 2,74 * 18,77 ± 3,50 * 10,4 ± 1,09 * ## 6,07 ± 0,94 * 6,93 ± 1,49 * 5,67 ± 1,30 * 3,9 ± 0,99 * Примітка: Про - загальна група, А - підгрупа А, Б - підгрупа Б ; шкали: Т - тривожний тип ставлення до хвороби (Тоб), І - іпохондричний Тоб, З - анозогнозіческій Тоб, С - сенситивний Тоб, А - апатичний Тоб, Р - ергопатіческій Тоб, Г - гармонійний Тоб, Я - егоцентричний Тоб, П - паранойяльний Тоб, Н - неврастенічний Тоб, М - меланхолійний Тоб, Д - дисфоричний Тоб; * - достовірність відмінностей між значеннями шкал в групах А і Б по Фішеру р
Таблиця 3. Значення шкал тесту Айзенка
Група Кількість хворих Шкали тесту Айзенка нейротизм екстраверсія шкала "брехні" Про 41 10,78 ± 0,63 10,95 ± 0,55 4,98 ± 0,21 А 11 11,73 ± 1,49 9,73 ± 0, 80 3,18 ± 0,23 Б 30 10,43 ± 0,67 11,4 ± 0,68 5,63 ± 0,15 * Примітка: Про - загальна група, А - підгрупа А, Б - підгрупа Б.
Мал. 2. Особистісний профіль MMPI в підгрупі А
При порівнянні профілів методики MMPI за значеннями базисних шкал в виділених нами підгрупах хворих звертають увагу більш високі значення окремих шкал даної методики в підгрупі А (табл. 1, рис. 2 і 3): 1-я, 4-а, 6-а і 8-я, показники яких в порівнюваних підгрупах мають достовірні відмінності. У підгрупі А підвищені значення за шкалами невротичної тріади - 1-й, 2-й і 3-й в поєднанні з підвищеними показниками за шкалами 4-й, 6-й і 8-й можуть свідчити про явища емоційної напруженості і зниження соціальної адаптації, однак ці ознаки (за даними MMPI) в підгрупі А були виражені сильніше, ніж у загальній групі обстежених хворих.
За даними методики Тоб (табл. 2), в підгрупі А діагностували змішаний тип ставлення до хвороби. У діагностичну зону увійшли ергопатіческій і сенситивний типи відносини.
У підгрупі А відзначалася тенденція до интраверсии (табл. 3) за шкалою екстраверсії-интраверсии тесту Айзенка.
Мал. 3. Особистісний профіль MMPI в підгрупі Б.
Профіль за значеннями базисних шкал методики MMPI в підгрупі Б розташовувався в межах 50-64Т (табл. 1, рис. 3). Значення 1-й, 4-й, 6-й і 8-й шкал MMPI були достовірно нижче в підгрупі Б, ніж в підгрупі А, що при достовірно більш високих значеннях шкал L і F свідчило про прагнення до заперечення емоційної напруженості, тривоги, порушень міжособистісних відносин і явищ соціальної дезадаптації. Конфігурація даного профілю вказувала на прагнення до створення при обстеженні соціально схвалюється образу хвороби.
У підгрупі Б діагностували тільки ергопатіческій Тоб (табл.2), що підтверджувало правомірність гіпотези при інтерпретації даних базисних шкал методики MMPI про створення соціально схвалюється образу хвороби.
За даними клінічного обстеження, якість життя хворих КБС з хронічною серцевою недостатністю знижувався в міру посилення вираженості клінічних симптомів як в загальній групі хворих, так і в порівнюваних підгрупах А і Б. Однак ці показники були більш виражені у хворих підгрупи Б, бо свідчить про те, що прагнення до заперечення невротичної симптоматики і створення соціально схвалюється образу хвороби сприяло посиленню психоемоційного напруження, яке впливає на показники якості життя у хворих КБС з серцевою недостатністю.
висновки
1. Сприйняття хвороби і особливості психологічного статусу впливають на показники якості життя у хворих КБС з ЗСН.
2. У схему дослідження хворих коронарною хворобою серця із застійною серцевою недостатністю для оцінки стану хворого необхідно включати психологічні методики для організації диференційованих лікувальних і реабілітаційних заходів.
література
1. Айвазян Т.А., Зайцев В.П. Дослідження якості життя хворих на гіпертонічну хворобу // Кардіологія. - 1989. - Т. 29. - №9. - С.43-46.
2. Беленко Ю.Н. Визначення якості життя у хворих з хронічною серцевою недостатністю // Кардіологія. - 1993. - Т.33. - №2. - С. 85-88.
3. Калюжин В.В., Тепляков Т.А., Камаєв Д.Ю. Фактори, що впливають на якість життя хворих, які перенесли інфаркт міокарда // Кардіологія. - 2001. - т.41. - №4. - С.58.
4. Колпакова О.В. Якість життя і артеріальна гіпертонія: роль оцінки якості життя в клінічних дослідженнях і практичній діяльності лікаря // Тер. архів. - 2000. - Т.72. - №4. - С. 71-74.
5. Лібіс С.А., Коц Я.І. Показники якості життя у хворих з хронічною серцевою недостатністю // Кардіологія. - 1995. - Т.35. - №11. - С. 13-17.
6. Новик А.А., Матвєєв С.А., Іонова Т.І. і співавт. Оцінка якості життя хворого в медицині // Клин. мед. - 2000. - №2. - С.10-13.
7. Померанцев В.П., Хадзегова А.Б., Айвазян Т.А., Васюк Ю.А. Якість життя хворих на інфаркт міокарда // Кардіологія. - 1996. - т.36. - №3. - С.70-74.
8. Соложенкіної В.В., Мухтаренко С.Ю., Зерніченко А.Н. Особливості ставлення до хвороби і психологічного захисту у хворих, які перенесли інфаркт міокарда // Актуальні питання вивчення механізмів гомеостазу: Тез. республ. наук. конф. - Каунас, 1983. - С. 230-231.
9. Чучалин А.Г., Сенкевич П.Ю. Якість життя хворих: вплив бронхіальної астми та алергічного риніту // Тер. архів. - 1998. - Т.70. - №9. - С. 53-57.
10. Fletcher AE, Hunt BM, Bulpitt CJ Quality of life-problems as assessment and measurement // J. Chron. Dis. - тисячу дев'ятсот вісімдесят сім / - V.40. - P. 557-566.
11. Julian DG Quality of life after myocardial infarction // Am. Heart J. - 1987. - V.114. - P. 241-244.
12. Quality of life after open heart surgery / Ed. PS Walter. Dordrecht Boston London, 1992. - P.515.
Назад до змісту випуску
