В рамках охорони і зміцнення здоров'я населення важливе значення має вивчення психічного здоров'я. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я (далі ВООЗ), «на частку психічних розладів припадають майже 12% глобального тягаря хвороб. До 2020 р можна очікувати, що на їх частку припадатиме близько 15% років життя, втрачених внаслідок інвалідності (за розрахунками за допомогою індексу DALY) »[3]. Ухвалений вперше Всесвітньою асамблеєю охорони здоров'я в травні 2013 Комплексний план дій в галузі психічного здоров'я на 2013-2020 роки є прикладом зацікавленості урядів в збереженні психічного здоров'я населення. План включає кілька ключових завдань, в тому числі «зміцнювати інформаційні системи, фактичні дані і дослідження в області психічного здоров'я» [8].
Ще більш важливе значення для забезпечення і підтримки сталого розвитку суспільства має психічне здоров'я дітей і підлітків. За даними ВООЗ, приблизно 20 відсотків дітей і підлітків в світі мають психічні розлади [4]. Аналогічне становище склалося і в Російській Федерації. В останні десятиліття відзначаються значні негативні зміни здоров'я дітей. Дослідження, проведені великим числом наукових колективів, в тому числі співробітниками провідних інститутів, свідчать про те, що здоров'я школярів, які мешкають в різних регіонах Росії, прогресивно погіршується, причому за багатьма показниками і ознаками: в різних дитячих популяціях спостерігається висока поширеність морфофункціональних розладів, хронічних захворювань, порушень фізичного і психічного розвитку. Збільшилося число психічних розладів і розладів поведінки, посилилися негативні тенденції формування особистості [2].
На підставі вищезазначеного випливає висновок, що дослідження психічного здоров'я дитячого та підліткового населення в Росії стають все більш актуальними. Методологічні та методичні засади, підходи до вивчення проблеми, дизайн досліджень, безумовно, можуть бути різними, в залежності від спеціальності автора, специфіки цілей і завдань кожної конкретної роботи: таким чином, досягається всебічний характер вивчення проблеми. Однак епідеміологічні дослідження, засновані на матеріалах офіційної статистики, на наш погляд, повинні проводитися в першу чергу з метою отримання повного уявлення про регіональні і територіальні особливості розподілу патології, її динаміки, формулювання гіпотез про причини і умови її формування та ін. Тим більше незамінні подібні дослідження в рамках соціально-гігієнічного моніторингу (далі СГМ), в структуру інформаційного фонду якого, згідно з наказом керівника Федеральної служби № 810, входь ряд показників нервово-психічного здоров'я дітей. Крім того, і методологія СГМ з цього розділу потребує вдосконалення [9].
Тому метою даного дослідження є оцінка психічного здоров'я дитячого та підліткового населення Омської області за даними офіційної статистики за семирічний період. У контексті цього дослідження слід зазначити, що в районах Омської області переважає сільський уклад життя. Крім міста-мільйонника Омська, великого промислового і транспортного центру країни, в області є всього 5 малих міст, а інші населені пункти - це селища (районні та робочі), села і села, з усіма відомими, властивими цим невеликим поселенням достоїнствами і недоліками способу життя, умов середовища і медичного забезпечення.
Матеріали та методи. Як матеріали дослідження була використана офіційна інформація бюджетної установи охорони здоров'я Омської області «Медичний інформаційно-аналітичний центр» в розрізі муніципальних утворень Омської області за 2007-2013 рр. про захворюваність дитячого та підліткового населення [1].
Статистична обробка результатів проводилася за авторською методикою, рекомендованою для застосування в СГМ [10], в Мicrosoft Ехсеl, STATISTICA 6.1 і включала описову статистику, методи порівняння відмінностей з розрахунком критеріїв Манна-Уїтні (U) і хі-квадрат (χ2). Рівень статистичної значущості відмінностей між ознаками був прийнятий як р <0,05. Показники зіставлені між собою в ході застосування авторської методики «персентіль-профіль», що дає наочне уявлення про місце кожного району в загальній сукупності районів Омської області за досліджуваний період [10].
Результати та їх обговорення. При аналізі первинної захворюваності дитячого населення психічними розладами в Омській області (випадків на 100000 чоловік відповідного населення) за семирічний період відзначена позитивна динаміка - зниження показників захворюваності в 1,8 разів: з 895,3 у 2007 році до 485,1 у 2013 р .
У муніципальних районах Омської області відзначено невелике збільшення показника: з 297,2 до 314,2 на 100 тис. (Рис. 1А). Поліпшення ситуації в регіоні сталося за рахунок обласного центру, м.Києва: зниження ознаки з 895,5 до 485,1 на 100 тис. Особливо інтенсивне зниження первинної захворюваності дітей в Омській області і м Омську відзначено за період з 2008 по 2011 рік - вдвічі. Протягом останніх років (2011-2013 рр.) Спостерігається стабілізація показників, однак в Омську протягом всього спостережуваного періоду захворюваність дітей психічними розладами залишалася вдвічі вище, ніж на селі: в 2013 р в Омську показник склав 644,5, а в районах 314,2 на 100 тис. дитячого населення.
А
Б
Мал. 1. Динаміка первинної захворюваності на психічні розлади за період 2007-2013 рр., На 100 тис. Населення соотв. віку: рис. А - дитяче населення,
Мал. Б - підліткове населення
Цікаво, що по відношенню до підлітків 15-17 років відзначається інша ситуація (рис. 1Б). Хоча показники захворюваності на психічні розлади підліткового населення Омської області за аналогічний період також зменшилися (в 1,6 раз, з 598,5 до 375,3 на 100 тис.), Але в кінці періоду зареєстрований досить виражений зростання - з 282,1 до 375 , 3 на 100 тис. Якщо в 2007-2010 рр. показники захворюваності на психічні розлади серед підлітків м.Києва превалювали над аналогічними показниками в районах області, то в 2011-2012 рр. спостерігається протилежне співвідношення. У 2013 році показники практично зрівнялися (рис. 1Б).
При аналізі розподілу показників первинної захворюваності на психічні розлади дитячого та підліткового населення Омської області в 2013 році виявлено наявність правобічної асиметрії (рис. 2): в Колосовському районі досліджувані показники значно перевищували всі інші, якщо в середньому по Омській області в 2013 році захворюваність дітей становила 485 , 1 на 100 тис., то в Колосовському - 1490,5. Ще більш відрізняються зіставляються дані по захворюваності підлітків: відповідно, 375,3 та 4458,6 на 100 тис.
Поряд з цим, в Омській області на кінець періоду, в 2013 р, виділено дев'ять районів, де первинна захворюваність серед підлітків не реєструвалася (Седельніковскій, Російсько-Полянський, Теврізского, Крутінскій, Щербакульскій, Черлакскій, Полтавський, Корміловскій, Нововаршавского райони), що викликає сумніви в якості інформації (рис. 2 Б). Швидше за все, вирішення цього питання криється в медико-організаційної сфері.
А
Б
Мал. 2. Розподіл показників захворюваності на психічні розлади серед дитячого (рис. А) і підліткового населення (рис. Б) в 2013 р
З метою поглибленого аналізу показників первинної захворюваності на психічні розлади дитячого та підліткового населення в кожному з 33-х муніципальних утворень Омської області була застосована авторська методика «персентиль-профіль». В результаті розраховані кордону статистичної норми досліджуваних показників для сукупності територій регіону за 2011, 2012 і 2013 роки [1] і проведено вивчення позиції кожної території в загальному ряду.
На малюнку 3 наведені результати застосування методики. Видно, що найменший інтервал статистичної норми показників (значить, і розкид даних) відзначений за показником захворюваності дітей (0-14 років) в 2013 році, а найбільший інтервал - за показником захворюваності підлітків (15-17 років) в тому ж році. На прикладі Седельніковского району показано істотна зміна позицій території щодо середніх значень в області: якщо у 2011 році район входив в інтервал високих для області значень (четвертий квартиль, Р75-Р100), то в 2012 і 2013 рр. він увійшов в інтервал низьких для області значень (перший квартиль, Р0-Р25). Тобто, при досить високих показниках первинної захворюваності на психічні розлади в 2011 р як серед дітей, так і серед підлітків, зареєстровані низькі показники захворюваності серед дітей в 2012-2013 роках (рис. 3) і повна відсутність таких захворювань серед підлітків за той же період, що явно викликає сумніви в якості інформації.
Мал. 3. «персентіль-профіль» захворюваності на психічні розлади дитячого та підліткового населення Седельніковского району Омської області (вертикальними штрихами позначені межі статистичної норми ознак, Р25-Р75)
За матеріалами раніше проведених нами досліджень низький рівень нервово-психічного здоров'я відзначений в різних групах підлітків м.Києва, як в групі підлітків з девіантною формами поведінки, так і в групі навчаються в загальноосвітніх організаціях загального типу. Здорових, щодо нервово-психічного компонента, підлітків не виявлено ні в основний, ні в контрольній групах [7]. Ці дані знаходять підтвердження, на наш погляд, і в результатах цього дослідження. Так, за даними звітної форми 10 «Відомості про захворювання психічними розладами і розладами поведінки (крім захворювань, пов'язаних з вживанням психоактивних речовин)» за 2013 року в Омській області 50,5% дітей і 19,2% підлітків, хворих на психічні розлади, мають поведінкові та неуточнені непсихотические розлади [5].
Висновок. Отримані результати підтверджують наявність територіальних особливостей формування психічного здоров'я дітей навіть на прикладі одного регіону. Очевидна необхідність попереднього вивчення їх причин, включаючи якість інформації, перед формулюванням остаточних оцінок здоров'я. Очевидно в районах, де в окремі роки не реєструються психічні захворювання, слід в першу чергу вирішити задачу оцінки і поліпшення якості обліку, за яким слід оптимізація медико-соціальної допомоги хворим дітям.
Це дослідження буде продовжено в напрямку виявлення причин встановленого розкиду даних в районах Омської області з використанням можливостей СГМ і сучасних способів обробки баз даних - методів Data Mining [6]. Інформаційний фонд СГМ, крім відомостей про здоров'я дітей, надає велику інформацію для дослідження причин і умов його формування: чинників довкілля, організації медичного забезпечення, соціально-економічного розвитку районів і ряду інших. Актуальним вважаємо також продовження наших досліджень щодо своєчасної діагностики відхиляються форм поведінки серед дітей і підлітків загальноосвітніх шкіл з подальшою психологічної та соціальної їх корекцією. Все це дозволить, на наш погляд, сприяти науковому обґрунтуванню програм поліпшення психічного здоров'я дітей з урахуванням регіональної специфіки Омської області.
рецензенти:Блінова Є.Г., д.м.н., професор кафедри загальної гігієни з курсом гігієни дітей і підлітків, ГБОУ ВПО «Омський державний медичний університет МОЗ Росії», м Омськ;
Ширинский В.А., д.м.н., професор, професор кафедри гігієни з курсом харчування людини, ГБОУ ВПО «Омський державний медичний університет МОЗ Росії», м Омськ.
