- Наведено результати динамічного дослідження концентрації С-реактивного білка (СРБ) крові при різних...
- матеріали та методи
зміст | Наступна стаття | Попередня стаття
Лікарю загальної практики
номер 1'2010
Наведено результати динамічного дослідження концентрації С-реактивного білка (СРБ) крові при різних формах інфекції м'яких тканин. При проведенні емпіричної антибактеріальної терапії рівень СРБ відображає чутливість мікрофлори до використовуваного препарату. Зниження СРБ через 24-48 год від початку терапії свідчить про ефективність антибактеріального засобу, а відсутність позитивної динаміки або тенденція до наростання концентрації СРБ вказують на резистентність мікрофлори до даного антибіотика. При локалізованих формах інфекції запропоновано оцінювати рівень СРБ для визначення показань до загальної антибактеріальної терапії. При високому рівні маркера призначення антибіотиків доцільно, а при нормальному рівні показника можна обмежитися локальним впливом на осередок запалення. При будь-яких формах інфекції м'яких тканин нормалізація рівня СРБ є показанням до закінчення курсу загальної антибактеріальної терапії на тлі триваючого місцевого лікування в залежності від фази ранового процесу. (Цитокіни та запалення. 2010. Т. 9, № 1. С. 61-65.)
Ключові слова: C-реактивний білок, антибіотики, гнійно-некротичні захворювання м'яких тканин.
При гнійних захворюваннях м'яких тканин основним методом лікування поряд з адекватним оперативним втручанням є антибактеріальна терапія. Вибір тієї чи іншої групи антибіотиків на початковому етапі лікування здійснюється емпірично, на основі припущень лікаря про можливе спектрі бактеріальної флори, яка є збудником інфекції. Гнійний характер запалення частіше викликає грам флора, а причиною гнійно-некротичного і гнильного характеру запалення частіше бувають грамнегативні або анаеробні мікроорганізми [1, 2, 3]. Емпірична терапія не завжди приносить бажаний ефект. Це пов'язано з тим, що з плином часу, через кілька десятиліть після відкриття антибіотиків з'явилися мікроорганізми, стійкі або навіть залежні від антибактеріальних препаратів. У кожному конкретному випадку резистентність мікрофлори залишається невідомою для лікаря до отримання результатів бактеріологічного дослідження, виділень з вогнища запалення. У той же час найбільш широко поширений метод визначення чутливості мікрофлори до антибіотиків за допомогою стандартних дисків на твердій універсальної живильному середовищі дозволяє отримати первинний результат тільки через 3-4 діб, і протягом цього періоду лікування антибіотиками проводиться «наосліп». Відмічуване останнім часом наростання числа гнійних ускладнень післяопераційного періоду (14-40%), гнійних захворювань м'яких тканин (2,5-12 випадків на 100000 населення) і частоти виникнення системної запальної відповіді (до 62,5-77,6% від числа гнійних інфекцій) - серйозна проблема сучасної клінічної медицини [1, 2, 3, 6].
Слід визнати, що в даний час існують методи, що дозволяють отримати відомості про збудника і його резистентності протягом 2-3 ч, наприклад, із застосуванням бактеріологічних аналізаторів WalkAway 40 або AutoScan [4, 7]. У той же час висока вартість даних апаратів і витратних матеріалів до них в даний час обмежує можливість їх широкого клінічного використання.
Іншим важливим аспектом є той факт, що не завжди чутливість мікрофлори до антибіотиків in vitro збігається з ефективністю препарату in vivo. У ряді випадків навіть при використанні етіотропної терапії клініцист не отримує належного ефекту [1, 2, 5]. Особливо значущим це стає при наявності синдрому системної запальної реакції і різних формах сепсису, при яких тільки високоефективне щодо збудника антибактеріальний засіб дозволяє домогтися швидкого зниження мікробного навантаження на організм і забезпечує необхідні умови для досягнення максимальної ефективності лікування [1].
Метою цього дослідження було визначення динаміки рівня С-реактивного білка для оцінки ефективності проведеної антибактеріальної терапії при різних формах гнійно-некротичних захворювань м'яких тканин.
матеріали та методи
Проведено проспективне дослідження результатів лікування 2250 хворих з різними гнійно-запальними захворюваннями м'яких тканин, які отримали стаціонарне лікування в період з 1998 по 2007 р в умовах гнійного хірургічного відділення МУЗ ГКБ№1 р Челябінська. Діагностику септичних станів у даних хворих проводили згідно з класифікацією, прийнятою в Чикаго в 1991 [6]. В ході досліджень відповідно до наявністю або відсутністю симптомів системної запальної реакції всі хворі були розділені на дві групи. В основну групу включені 1238 осіб (55,1%) з двома і більше симптомами системної запальної реакції, що ми розцінювали як прояв генералізованої форми інфекції. Середня тривалість системної відповіді у хворих даної групи склала 5,7 ± 0,12 доби. Групу порівняння склали 1012 пацієнтів (44,9%) з одним симптомом системної запальної реакції або при відсутності таких симптомів, що ми трактували як прояв локальної форми інфекції.
У стаціонарі хворі обох груп отримували комплексну терапію, яка включала адекватне оперативне втручання, антибактеріальну, протизапальну і детоксикаційну терапію. Спочатку до початку антибактеріального лікування у всіх хворих виробляли забір матеріалу для бактеріологічного дослідження на чутливість до антибіотиків під час першого оперативного втручання. В післяопераційному періоді, перші 3-5 діб, антибактеріальна терапія носила емпіричний характер. В подальшому для більш тривалої терапії використовували антибіотики, до яких була визначена висока чутливість збудників при бактеріологічному дослідженні.
Для ранньої оцінки ефективності антибактеріальної терапії у 705 хворих обох груп крім обліку динаміки клінічної симптоматики (купірування або збереження синдрому системної запальної відповіді, зменшення або зникнення локальних ознак запалення) ми використовували моніторинг С-реактивного білка крові (СРБ), концентрація якого безпосередньо пов'язана зі ступенем бактеріальної агресії [2]. При цьому у 302 хворих відзначали локальну форму інфекції, а у 403 пацієнтів мала місце генералізована інфекція м'яких тканин.
Дослідження С-реактивного білка крові проводили методом латекс-аглютинації кожні 24 год в перші 5 діб лікування, до визначення чутливості мікрофлори і в подальшому через 48-72 год до купірування ознак запалення. На дану методику отримано рішення про видачу патенту на винахід №2006137984 / 15 (041370) від 19.07.2006 року.
зміст | Наступна стаття | Попередня стаття
Підпишіться на журнал "Цитокіни та Запалення" он-лайн! 
розпочато підписка на 2019 рік ! 
оновлення на книжковій полиці : компакт диск Цитокіни і запалення, 2008 рік .
